Для організації післявоєнних виборів в Україні знадобиться більше часу, ніж для проведення звичайних виборів. Про це заявив голова Центральної виборчої комісії (ЦВК) Олег Діденко в інтерв'ю "Українській правді", яке було опубліковано у понеділок, 31 березня.

"Чинне законодавство передбачає алгоритми того, як мають відбуватися вибори після завершення воєнного стану. Але через вплив повномасштабної війни ми потребуємо коригування тих процедур. Зараз, здається, є такий консенсус у суспільстві й серед політиків, що для підготовки виборів після завершення воєнного стану треба більший період часу, ніж той, який визначено законодавством", - зазначив він.

За словами Діденка, для проведення виборів після закінчення дії або під час воєнного стану доведеться змінювати виборчий закон. Наразі чинні норми закону передбачають, що протягом місяця після закінчення воєнного стану ЦВК повинна оголосити вибори. У випадку з виборами парламенту виборчий процес має тривати 60 днів, а у випадку виборів президента - 90 днів.

"Чи достатньо цього місяця для підготовки виборів? Якщо ми говоримо про голосування, яке буде демократичним і відповідатиме стандартам, то, мабуть, що ні. Всі це розуміють", - зазначив він.

Голова ЦВК також вказав на те, що за чинним законодавством спочатку в Україні мають відбутися парламентські вибори, а потім - президентські, але "можуть бути нюанси". "Єдине що, повторюся, нам потрібно набагато більше часу для підготовки повоєнних виборів. У нас дуже багато викликів. Нам потрібно ухвалити закон про особливості проведення повоєнних виборів. І залежно від того, що в тому законі передбачать, можна буде більш конкретно говорити про строки", - додав голова ЦВК.

ЦВК проти електронних виборів чи голосування поштою

За словами Діденка, електронне голосування можливе за двох умов: коли є достатній рівень розвитку технологій у країні, і коли є достатній рівень свідомості виборців й усіх учасників виборчих процесів, "щоб ніхто не зловживав і всі довіряли результатам".

"В Україні, мабуть, немає цих умов зараз. Натомість додаються великі ризики кіберзагроз, втручання з боку агресора. А електронне голосування - це система, яку дискредитувати значно легше, ніж традиційне паперове. Тому що голосування відбувається в неконтрольованому середовищі, ніхто не бачить, де і як голосують", - сказав він.

Також голова ЦВК звернув увагу на те, що у цьому випадку неможливо забезпечити таємницю волевиявлення, "щоб спостерігачі чи хтось міг переконатися, що виборець віддає свій голос вільно, без чийогось впливу". Також неможливо буде "взяти і перерахувати голоси" у випадку спірної ситуації.

"Я часто говорю, що повоєнні вибори - це не місце для експериментів. Повоєнні вибори будуть дуже відповідальними і чутливими. Якісь необережні рухи, а тим більше зловживання, можуть спровокувати внутрішні конфлікти. А вони можуть мати дуже негативні наслідки, особливо зважаючи, що у наших виборців після війни буде, з одного боку, загострене почуття справедливості, а з іншого - багато зброї. Важливо, щоб ми не отримали внутрішній конфлікт зі ще гіршими результатами, ніж поразка у війні", - сказав він.

Голосування поштою, за словами Діденка, "має багато тих самих ризиків", що й електронне: неконтрольоване середовище, неможливість забезпечити таємницю, неможливість гарантувати, що не буде спроб організувати фальсифікації. До цього додається проблема роботи поштових служб.

"Ми вже встигли дослідити, що в різних державах пошти працюють по-різному, і в деяких - набагато гірше, ніж у нас. Відповідно може виникнути ситуація, коли виборець проголосує, відправить конверт із бюлетенем, а цей конверт не дійде вчасно і не буде врахований", - сказав він.

"Активна реєстрація" для закордонного голосування

Що стосується організації виборів для громадян, які перебувають за межами України, голова ЦВК нагадав про існування процедури, коли виборець може змінити виборчу адресу на місце свого фактичного проживання, яку запровадили з прийняттям Виборчого кодексу, а на місцевих виборах у 2020 році вона уже реалізовувалася. У випадку загальнодержавних виборів людина може змінити місце голосування без зміни виборчої адреси. Наразі Центральна виборча комісія опрацьовує пропозиції до закону про повоєнні вибори, щоб "ще більше спростити і розширити ці можливості".

Втім, Діденко зауважив, що за кордоном зараз перебувають мільйони українських громадян, а, за даними консульського обліку, їх там менше 400 тисяч, що явно не відповідає дійсності.

"Щоб громадяни за кордоном змогли проголосувати, вони мають позначитися якимось чином: сказати свої виборчі адреси чи місце голосування. Для них ми зараз готуємо пропозицію щодо запровадження ще одного механізму. Якщо Верховна Рада підтримає нашу ідею, то з'явиться третя можливість проголосувати - так звана активна реєстрація", - сказав він.

За його словами, варіант з "активною реєстрацією" пропонує створення додаткових виборчих дільниць поза межами посольств і консульств, що дозволить проголосувати всім бажаючим.

"Тобто ідея в тому, щоб наші громадяни за якийсь час до початку виборчого процесу могли подати заяву, фізично у посольство чи онлайн, що вони перебувають за кордоном і хочуть проголосувати там-то і там-то. І вже на підставі цих заяв і додаткової своєї інформації про місця концентрації українців наші дипустанови зможуть запропонувати МЗС і нам утворити додаткові виборчі дільниці", - сказав він.

Також обговорювалась ідея провести голосування за кордоном протягом декількох днів, але проміжний варіант - голосування в неділю до останнього виборця, повідомив голова ЦВК. "Тобто не закриватися о 8 годині вечора за кордоном, а дати всім можливість проголосувати", - сказав Діденко.