Україна за підсумками 2019-2023 років вийшла на четверте місце в світі за обсягами імпорту озброєнь. Як зазначається у щорічній доповіді Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI), опублікованій у понеділок, 17 червня, доля України у загальносвітовому об'ємі імпортованої зброї становить 4,9 відсотка.

За окреслений період попереду лише такі імпортери, як Індія (9,8 відсотка від світового об'єму), Саудівська Аравія (8,4 відсотка) та Катар (7,6 відсотка).

Світові військові видатки зросли майже на 7%

Також у доповіді SIPRI зазначається, що у 2023 році орієнтовні світові військові видатки зросли на 6,8 відсотка та перевищили 2,4 трильйона доларів. "У результаті глобальний військовий тягар - світові військові видатки як частка світового валового внутрішнього продукту (ВВП) - зріс до 2,3 відсотка. Уряди виділяли в середньому 6,9 відсотка своїх бюджетів на армію, або 306 доларів на людину", - йдеться у доповіді.

Сполучені Штати залишалися найбільшим розтратником військових грошей у світі. Видатки США в розмірі 916 мільярдів доларів перевищили сумарні видатки дев'яти інших країн з першої десятки, а також в 3,1 раза перевищили видатки Китаю, другого за величиною військових витрат.

"Тенденція до збільшення військових видатків європейських держав у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну набрала обертів у 2023 році: 39 із 43 країн Європи збільшили військові видатки. 16-відсоткове зростання загальних європейських видатків було зумовлене 51-відсотковим зростанням видатків України та 24-відсотковим зростанням видатків Росії, а також тим, що 10 із 28 європейських членів Організації Північноатлантичного договору (НАТО) досягли або перевищили цільовий показник видатків у розмірі двох відсотків ВВП у 2023 році - найбільша кількість з моменту встановлення цілі у 2014 році", - йдеться у доповіді.

Зростання кількості та різноманітності типів ядерної зброї

Що більше світові ядерні держави сподіваються досягти своїх цілей за допомогою ядерного стримування, тим більшими темпами зростає кількість та різноманітність типів атомної зброї. Такий основний висновок міститься у доповіді SIPRI.

За оцінками експертів інституту, розміри військових запасів ядерної зброї (тобто боєголовок, придатних до використання) Росії та США, на які загалом припадає майже 90 відсотків світового ядерного арсеналу, залишилися відносно стабільними у 2023 році. Тим часом у Росії, за підрахунками SIPRI, на початок 2024 року було розгорнуто приблизно на 36 боєголовок більше, ніж роком раніше.

"Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року прозорість щодо ядерних сил в обох країнах знизилася, і загострилися дебати навколо домовленостей щодо спільного використання ядерної зброї", - йдеться у щорічній доповіді.

За даними SIPRI, із загальносвітового запасу ядерної зброї, що складав в січні 2024 року приблизно 12 121 боєголовку, близько 9585 знаходилися на військових складах для потенційного використання. Орієнтовно, 3904 з них було розгорнуто на ракетах та літаках - на 60 більше, ніж у січні 2023 року, а решта перебувала на центральних базах зберігання. Близько 2100 із розгорнутих боєголовок перебували у стані підвищеної бойової готовності на балістичних ракетах. Майже всі ці боєголовки належать Росії чи США, проте вперше, імовірно, і Китай привів кілька боєголовок у стан підвищеної боєздатності.

У КНР найшвидше у світі зростання ядерного арсеналу

Розмір ядерного арсеналу Китаю, за оцінками SIPRI, збільшився за 2023 рік з 410 до 500 боєголовок, і аналітики очікують, що він продовжить зростати. "Китай розширює свій ядерний арсенал швидше за будь-яку іншу країну", - констатує Ганс Крістенсен, старший науковий співробітник програми SIPRI зі зброї масового знищення і директор Ядерного інформаційного проєкту Федерації американських учених (FAS).

Залежно від того, як Пекін вирішить структурувати свої сили, до кінця десятиліття у нього може з'явитися не менше міжконтинентальних балістичних ракет, ніж у Росії чи США, хоча очікується, що його запаси ядерних боєголовок все одно залишаться набагато меншими, ніж у будь-якої з цих двох країн, вважають у Стокгольмському міжнародному інституті дослідження проблем миру.

Немає доказів розміщення ядерної зброї у Білорусі

Автори доповіді також нагадали про те, що у 2023 році публічно заявлялося про розміщення російської ядерної зброї на території Білорусі, проте "переконливих візуальних доказів фактичного розміщення боєголовок" там експерти не виявили.

Автори доповіді констатують, що у 2023 році дев'ять держав, які мають ядерну зброю (США, Росія, Великобританія, Франція, Китай, Індія, Пакистан, Північна Корея та Ізраїль) продовжили модернізувати свої ядерні арсенали, а деякі з них у 2023 році розгорнули нові системи озброєнь із ядерною зброєю або ядерними боєголовками.