Країни G7 домовилися видати Україні кредит у 50 млрд доларів, який погашатимуть за рахунок відсотків із заморожених російських активів. Що це означає для Києва?

Новину, яку спочатку на умовах анонімності передавали журналістам представники Франції та США, офіційно підтвердила прем'єрка Італії Джорджа Мелоні на саміті "сімки".

"Ми досягли політичної угоди про додаткову фінансову допомогу Україні в розмірі приблизно 50 мільярдів доларів до кінця цього року за допомогою кредиту, на виплату якого можуть піти додаткові доходи від російських активів, заморожених у наших юрисдикціях", - сказала Мелоні журналістам.

"Ми говоримо не про конфіскацію цих активів, а про відсотки з них, які згодом накопичуються", - наголосила лідерка Італії.

Пропозицію саме так допомогти Україні висунула адміністрація президента США.

Суть полягає в тому, що 50 млрд. Україна отримає від союзників зараз, а погашати кредит будуть відсотками із заморожених російських золотовалютних резервів на суму близько 300 млрд євро. Вони зберігаються в західних фінансових організаціях і приносять кілька мільярдів на рік у вигляді відсотків.

Просто конфіскувати російські активи і віддати Україні західні союзники визнали надто складним і сумнівним з юридичного погляду кроком.

Як пояснювала раніше президентка Європейського центрального банку Крістін Лагард, такий крок ризикує "порушити міжнародний порядок... який ми хотіли б, щоб Росія поважала".

У четвер анонімний представник адміністрації США сказав журналістам, що спочатку Сполучені Штати були готові дати всі 50 млрд самі, але потім готовність взяти участь висловили й інші країни "сімки".

Очікується, що Україна отримає гроші не раніше кінця року, але їх вважають довгостроковим рішенням для підтримки військових зусиль та економіки України.

Виступаючи на спільній пресконференції на саміті в Апулії президент Байден сказав, що ці гроші стануть "ще одним нагадуванням [президенту Росії Володимиру] Путіну, що ми не відступимо".

На що підуть $50 млрд в Україні

Позика у розмірі 50 мільярдів доларів - це значна сума грошей поруч із військовою допомогою у 61 млрд доларів, яку США остаточно погодили у травні.

Високопоставлений чиновник Білого дому сказав, що виділений G7 фонд матиме "багаторазове" використання й може включати "військову, бюджетну, гуманітарну підтримку та допомогу на відбудову".

Фонд матиме певну "гнучкість", оскільки деякі країни хотіли би спрямовувати свої гроші на підтримку бюджету та відновлення, тоді як інші - на військову підтримку.

Цей аспект має важливе значення для України. Росія змушена платити не лише за те, щоб відбудувати завдані нею руйнування, але й за те, щоб Україна захистила себе.

Але річ не тільки в символічності цього кроку.

"В цілому і коротко - це рішення врятувало нас від фінансової прірви наступного року", - підсумував депутат українського парламенту Ярослав Железняк.

За його словами, у 2025 році Україні було потрібно зовнішнє фінансування десь у 32-35 млрд доларів. Частково цю суму покривав МВФ і ЄС та деякі інші країни, але залишок у 10-15 млрд доларів до сьогодні покрити було нічим. Тепер ці гроші є.

Важливо й те, що позики у кожній країні будуть структуровані по-різному на основі внутрішніх процедур кожного учасника, і кожен нестиме ризик наданих позик, якщо заморожені активи принесуть менший прибуток, ніж передбачалося, пояснив Железняк.

Гроші прийдуть не з одного джерела, а за різними програмами, і таким чином ціль кожного траншу буде різна - десь на гуманітарні потребу, десь на економіку, десь на війну.

Ритмічність траншів буде залежати від того, як Україна зможе їх обирати та від її потреб, додав депутат.

Важливо, що країна зможе використовувати ці гроші на військові потреби.

Утім, на відміну від пакету допомоги США, який напряму вплинув на надсилання більшої кількості ракет на лінію фронту, ці гроші матимуть незначний вплив на теперішню ситуацію. Вони надійдуть, скоріше за все, не раніше кінця 2024 року.

Україна каже, що їй терміново потрібна додаткова зброя - насамперед системи ППО для захисту від ракетних і безпілотних атак Росії по містах і електростанціях, а також довгоочікувані винищувачі F-16, які, як сподівається Київ, почнуть надходити вже цього літа.

Чи конфіскують всі російські активи?

Використання російських заморожених активів у вигляді відсотків викликало побоювання в Україні, що такий підхід перекреслить можливість повної конфіскації активів у сумі 300 млрд доларів.

Але, як пояснює Ярослав Железняк, це не так.

Разом із видачею кредиту залишається можливість конфіскації усієї суми російських грошей.

Країни мають продовжити працювати над юридичними підставами і інструментом для конфіскації, прокоментувала заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра.

За її словами, таким інструментом має стати компенсаційна комісія з фондом, створення якої Київ обговорює із G7.

Якщо 300 млрд вдасться конфіскувати, 50 млрд доларів можна буде одразу повернути кредитору. А решта суми залишиться у компенсаційному фонді, пояснила чиновниця.

Як відреагували в Росії

Вочевидь, кредит навряд чи змусить Росію зупинити війну в Україні.

Велика частина заморожених активів Центрального банку Росії зберігається в Бельгії.

За міжнародним правом, країни не можуть конфіскувати ці активи та передати їх Україні.

За кілька годин до оголошення рішення G7 речниця МЗС Росії Марія Захарова попередила, що будуть "надзвичайно болючі" заходи у відповідь.

Москва заявила, що сприймає спроби Заходу використати гроші, отримані від заморожених активів, як кримінальну дію.

У лютому міністр фінансів РФ заявив, що у країни є "способи відповісти", якщо західні країни захочуть забрати кошти Москви.

Володимир Путін заявив, що будь-які спроби Заходу вилучити активи Росії будуть крадіжкою та не залишаться безкарними

Раніше чиновники ЄС заявляли, що кошти європейських інвесторів на суму близько 33 мільярдів євро застрягли в Росії.