Володимир Зеленський, який за майже рік повномасштабної війни лише один раз виїжджав з країни, 8-9 лютого здійснив насичену мандрівку, відвідавши за дві доби Лондон, Париж і Брюссель. Це неочікуване турне може мати переломне значення для війни. Але також має шанси залишитися тільки символічним жестом.

Про поїздку українського президента до Британії не було відомо. Напередодні ЗМІ лише обмірковували, чи дійсно він відвідає саміт Євросоюзу в Брюсселі, куди був запрошений.

Однак, виявилось, Зеленський мав більш амбітні плани. Опівдні 8 лютого літак Військово-повітряних сил Британії доправив українську делегацію до аеропорту "Станстед" біля Лондона. Там його чекав очільник британського уряду Ріші Сунак.

Як виявилось згодом, програма включала не лише перемовини з прем'єром, але також аудієнцію в короля Чарльза ІІІ, відвідини тренувань українських танкістів та виступ у Вестмінстері перед британськими високопосадовцями.

А ввечері в той самий день президент перемістився до Франції. Тут його вже чекав дует Еммануеля Макрона та Олафа Шольца.

Завершив свій вояж Зеленський 9 лютого в Брюсселі зустріччю з лідерами ЄС.

"Першим ділом літаки, а потім..."

Експерти вказують, що ці візити поєднали в собі символічний і практичний аспекти.

На символічному рівні український президент виявив особливу повагу до найбільших партнерів під час війни - Британії та лідерів "старої Європи" - Німеччини і Франції.

"Тут символіка. Оскільки дуже важливо було українському президенту приїхати до Європи після поїздки до Штатів. Дуже важливо було донести певну емоцію. Оскільки в Європі є певні елементи призвичаєння до війни в України. Не втоми, а саме призвичаєння", - пояснює ВВС News Україна колишній міністр закордонних справ Павло Клімкін (2014-2019).

Однак більш нагальним був практичний аспект. На сході України вже розгортається або найближчим часом почнеться потужний наступ російських військ.

В цьому контексті для Києва важливо отримати запевнення від партнерів в підтримці і зрозуміти, на яку західну зброю найближчим часом можуть розраховувати ЗСУ.

Якщо в січні українській владі вдалось розблокувати питання постачання танків, то зараз Зеленський також не приховував своєї мети - отримати військові літаки.

"Звертаюся до вас і світу з простими, але важливими словами. Бойові літаки - для України! Крила - для свободи!" - проголосив просту, але потужну тезу президент перед зібранням представників британської влади у Вестмінстері.

І питання, здається, почало рухатись з мертвої точки. Принаймні Ріші Сунак оголосив про старт навчання українських пілотів на західних винищувачах, а також дав вказівку міністру оборони "дослідити, які літаки можна надати".

Тріо партнерів чи ситуативна комбінація?

Формат деяких зустрічей, які в ході свого турне провів Зеленський, може викликати питання у аналітиків.

Наприклад, чому президент не відвідав Берлін, а німецький канцлер прибув до нього на зустріч в Париж, де переговори були в форматі "тріо" Макрон-Шольц-Зеленський.

Аналітик Ради зовнішньої політики "Українська призма" Олександр Краєв допускає, що тут, окрім протокольного і дипломатичного, є ще певний психологічний аспект, пов'язаний з персоною канцлера.

"Як ми бачимо, найбільш "антиукраїнські" заяви, якщо так можна сказати, Шольц робить у себе на батьківщині, а за кордоном він стає більш "проукраїнським".

Відповідно, каже експерт, перебуваючи не на своїй території, Шольц мав менше шансів ветувати певні важливі для України рішення, пов'язані з видами озброєння.

Наприклад, винищувач Eurofighter Typhoon, на якому, скоріш за все, будуть навчатися українські пілоти в Англії, є спільним виробництвом Британії і Німеччини. Берлін має надати дозвіл на його передачу третім країнам.

Зустріч в Парижі в форматі "тріумвірату" була скоріше ситуативним рішенням, а не напрацюванням стратегічного формату співпраці, вважає Краєв.

"Ми зараз скоріше бачимо тріумвірат Україна-Британія-США. Тут є спільний порядок денний, однакові меседжі. - зазначає він. - А в контексті Франції і Німеччини та України - це поки партнерство, навіть близька дружба, але якоїсь помітної однонаправленості я не спостерігаю".

Ексміністр Павло Клімкін застерігає, що формування нових окремих коаліцій країн-союзників може нашкодити Україні.

"Я не хотів би цього фрагментування, я б хотів, щоб в нас залишалась західна коаліція як єдине ціле. Щоб був один конкретний лідер - США, а серед усіх інших була єдність "один за всіх і всі за одного". Якщо ми зараз будемо формувати окремі коаліції, то ми можемо призвести до виникнення дискусій всередині Заходу, що буде заважати ухваленню швидких рішень".

Без чітких рішень, але з позитивним передчуттям

Дводенна поїздка Зеленського була переважно схвально сприйнята в західних ЗМІ. Багато провідних видань приділили візиту основну увагу. Вони закликали виділити необхідну допомогу Україні, включно з літаками і далекобійною зброєю.

Однак на фоні міцних рукостискань, обіймів і захопливих слів від західних лідерів на адресу українців і особисто Зеленського від них не пролунало конкретних заяв щодо надання Києву бажаної зброї.

Ріші Сунак заявив про навчання українських пілотів, а Олаф Шольц і Емануель Макрон обмежились гучними, але лише заявами про те, що "Росія не має перемогти" і "Франція приведе Україну до перемоги".

Пізніше британський міністр оборони Бен Воллес в коментарі ВВС взагалі заявив, що передача літаків Україні "це занадто довгий і складний процес", нібито можна допомогти їй швидше і ефективніше "іншими способами"

"Тих самих ефектів можна досягти, але потенційно іншим шляхом - і без місяців, які, звичайно, зайняла б передача винищувачів", - запевняє він.

Але Зеленський продовжує наполягати саме на літаках.

"Я сьогодні почув від лідерів деяких держав Європи готовність надавати нам необхідну зброю, у тому числі і літаки", - сказав він 9 лютого.

Що стосується результатів перемовин Зеленського у Брюсселі, то від очільників ЄС також не пролунало довгоочікуваних заяв щодо конкретних термінів вступу України до Євросоюзу.

Як тоді оцінювати цей вояж Зеленського? Ексміністр Клімкін називає його успішним. Він визнає, що за його підсумками не пролунало конкретних заяв від союзників, але натомість з'явились чіткі "відчуття".

"Є відчуття, що наші союзники будуть йти далі, що вони не зупиняться на рішенні про надання танків. Є чітке відчуття, що страх путінського режиму і ескалації перетворюється на стратегічне розуміння, що говорити з Путіним потрібно виключно з позиції сили".

Експерт-міжнародник Олександр Краєв допускає, що конкретні рішення щодо літаків вже готуються і будуть на зустрічі міністрів оборони в форматі Рамштайн 14 лютого.

А от колишній міністр закордонних справ Володимир Огризко (2007-2009) взагалі вважає, що окрім тактичних і практичних питань військової допомоги під час цих візитів, можливо, обговорювалось найголовніше стратегічне питання - що робити з Росією після української перемоги?

Він звертає увагу на момент, який не потрапив в фокус останніх новин. Мова про перспективи створення спецтрибуналу для покарання російської влади за агресію проти України. На думку Огризка, заяви західних лідерів показали, що це питання вже не є дискусійним.

"Вже не йдеться - створювати чи не створювати. Питання тепер ставиться зовсім по-іншому: створювати, але який", - каже він ВВС.

"Все це разом дозволяє зробити один висновок. Цивілізований світ з режимом Путіна, з ним особисто і з його камарильєю працювати більше не буде. А це своєю чергою означає, що Україні потрібно швидко ставити питання про те, як РФ має виглядати після її поразки в Україні і чи має вона взагалі якось виглядати на мапі світу".