Реальні обсяги закупівель золота Китаєм можуть перевищувати офіційні дані більш ніж у десять разів, пише Financial Times з посиланням на опитаних аналітиків.

За офіційними даними, Народний банк Китаю придбав лише 6 тонн золота за червень-серпень 2025 року - по 1,9-2,2 тонни щомісяця. Проте мало хто на ринку вірить цим цифрам.

Аналітики Société Générale оцінюють, що реальні закупівлі Китаю можуть сягнути 250 тонн за рік - це понад третину світового попиту з боку центральних банків. За альтернативними підрахунками дослідницької платформи Plenum Research, у 2022-2023 роках розрив між офіційними та фактичними закупівлями становив понад 1300 тонн щорічно.

Брюс Ікемітсу, директор Японської асоціації ринку золота, вважає, що нинішні золоті резерви Китаю становлять майже 5000 тонн - удвічі більше, ніж країна офіційно заявляє.

Частина купівель може здійснюватися не лише центральним банком, а й суверенним фондом CIC та військовими структурами, які не зобов'язані звітувати.

Експерти вказують на кілька причин приховування закупівель золота.

По-перше, публічні оголошення про масові закупівлі золота - традиційної альтернативи долара - можуть погіршити відносини з адміністрацією США. "Золото розглядається як чистий хедж проти США", - пояснила Ніккі Шілз, аналітикиня швейцарського золотопереробного заводу MKS Pamp.

По-друге, оголошення намірів підштовхує ціни вгору.