У той час як світові лідери 10 листопада збираються в Бразилії на 30-ту Конференцію ООН з питань зміни клімату - COP30, вчені попереджають, що кожна частка градуса глобального потепління, як і раніше, має значення. Від неї залежить, чи мільйони людей житимуть у безпеці чи страждатимуть.

Десять років тому було укладено Паризьку угоду, яка стала поворотним моментом у боротьбі зі зміною клімату. Вперше майже 200 країн ухвалили обов'язковий договір про обмеження глобального потепління нижче двох градусів Цельсія, прагнучи при цьому утримати зростання на рівні 1,5 градуса за Цельсієм до кінця століття. Вчені вважали цей поріг критичною відміткою, перевищення якої призведе до серйозної та незворотної шкоди.

Однак тепер це "неминуче", "відбудеться протягом наступного десятиліття" і матиме "руйнівні наслідки" для світу, йдеться у "Доповіді про розрив у рівнях викидів"
за 2025 рік Програми ООН з довкілля (UNEP). Вона публікується щорічно перед Конференцією ООН з питань зміни клімату.

Температура планети продовжує зростати

Згідно з новими даними, якщо країни повністю реалізують свої кліматичні цілі, представлені в ООН, до 2100 року глобальна температура зросте на 2,3-2,5 градуса за Цельсієм. Це трохи краще за прогноз минулорічної доповіді, який становив 2,6-2,8 градуса за Цельсієм у разі збереження поточної політики. Десять років тому прогнози передбачали підвищення глобальної температури до кінця століття до 3,5 градуса за Цельсієм.

Незважаючи на деякі помітні зрушення у боротьбі зі зміною клімату в останні 10 років, експерти попереджають, що світ перебуває на критичному роздоріжжі. Оскільки країни продовжують використовувати нафту, газ та вугілля, температура підвищується, викликаючи смертоносні шторми, повені та спеку. Останнє десятиліття стало найспекотнішим за всю історію спостережень, а минулий рік - найтеплішим із них.

Підвищення температури вбиває приблизно одну людину за хвилину, а забруднення повітря від спалювання викопного палива щороку забирає життя 2,5 мільйона людей. Це також завдає величезних економічних збитків: торік глобальні втрати становили 304 мільярди доларів.

Тим часом критично важливі екосистеми зазнають навантаження на межі своїх можливостей. Цього року світ подолав свою першу кліматичну "точку неповернення" - поріг, який запускає незворотні зміни - коли потепління океанів призводить до масової загибелі коралів. Коралові рифи - одна з найбіорізноманітніших екосистем світу, що підтримує чверть морського життя. Вчені попереджають, що небезпечно близькі інші переломні моменти, такі як вимирання тропічних лісів Амазонки та припинення життєво важливих океанських течій.

Що відбувається із викидами в атмосферу?

Цей критичний стан обумовлено спалюванням викопного палива. 2024 року викиди парникових газів досягли рекордних значень і зараз на 65 відсотків перевищують рівень 1990 року.

Щоб цілі Паризької угоди залишалися досяжними, викиди повинні були вже різко знижуватися. Проте недавній аналіз показав, що ознак уповільнення нема.

Абсолютні викиди різко зросли торік, діяльність людини, а саме спалювання вугілля, нафти та газу призвело до рекордних викидів в атмосферу 53,2 гігатонни в еквіваленті CO2. Переважна більшість цих викидів припадає на енергетичний сектор, який забезпечує наше життя та економіку.

Дві третини цих викидів припали лише на вісім економік: Китай, США, ЄС, Індію, Росію, Індонезію, Бразилію та Японію. Із цих великих забруднювачів лише ЄС та Японія скоротили свої річні викиди порівняно з 2023 роком.

Чого вдалося досягти з 2015 року?

Хоча загалом заходи боротьби зі зміною клімату істотно відстають від зобов'язань Паризької угоди, є приклади разючого прогресу. Глобальне зростання відновлюваної енергетики стрімко прискорюється, перевершивши навіть очікування оптимістів. Стрімке зниження витрат сприяє цьому буму: інвестиції в чисту енергію зростають і тепер удвічі перевищують вкладення у викопне паливо.

Частка глобальної енергії, виробленої з відновлюваних джерел, більш ніж потроїлася з підписання Паризького угоди. У 2024 році світ досяг рекордного збільшення виробництва енергії із відновлюваних джерел, які тепер забезпечують 40 відсотків світової електроенергії. У першій половині цього року сонячна та вітрова енергетика повністю покрили зростання попиту на електроенергію, вперше перевершивши вугілля.

За даними аналізу британської некомерційної організації Energy and Climate Intelligence Unit, глобальні потужності сонячної енергетики зараз більш ніж у чотири рази перевищують прогнози 2015 року, подвоюючи кожні три роки, а вітрова енергетика потроїлася.

Китай лідирує у цій сфері: торік він встановив більше сонячних електростанцій, ніж решта країн світу разом узятих, - їхня потужність зараз у 1000 більше, ніж у 2010 році.

За останнє десятиліття частка електромобілів у загальному обсязі продажів автомобілів зросла з одного відсотка майже до чверті. Світ має намір досягти мети Паризької угоди - 100 мільйонів автомобілів на дорогах до 2030 року - раніше запланованого терміну.

Однак, цей прогрес має важливі обмеження. Відновлювані джерела енергії б'ють рекорди, але те саме можна сказати і про вугілля: найбрудніший вид викопного палива минулого року досяг рекордного рівня глобального споживання. І хоча інвестиції в зелену енергетику зростають, державне фінансування викопного палива також збільшилося - до 1,6 трильйона доларів (1,37 трильйона євро) на рік.

Чи досягнемо ми цілей Паризької угоди?

Експерти попереджають, що результати поточних заходів щодо боротьби зі зміною клімату все ще вкрай далекі від запланованих. Навіть сценарій, за яким до кінця століття глобальна температура зросте на 2,6 градуса за Цельсієм, призведе до додаткових 57 смертельно спекотних днів у році в порівнянні з сьогоднішнім рівнем.

Напередодні конференції, яка проходить у бразильському місті Белене,

країни обіцяли докласти більше зусиль у боротьбі зі зміною клімату. Ухвалені нині зобов'язання передбачають скорочення викидів лише на 10 відсотків до 2035 року.

Згідно з доповіддю "Стан дій щодо боротьби зі зміною клімату" за 2025 рік, світові необхідно значно збільшити власні зобов'язання та прискорити темпи скорочення викидів у всіх секторах. Це включає скорочення споживання вугілля в 10 разів у цьому десятилітті, збільшення зусиль з припинення вирубки лісів у дев'ять разів, подвоєння темпів зростання відновлюваної енергетики, збільшення глобального кліматичного фінансування майже на 1 трильйон доларів на рік і швидке розширення інфраструктури громадського транспорту в найбільш забруднених містах світу.