Міністерство фінансів США проаналізує можливі зв'язки нафтотрейдера Gunvor з російським диктатором Путіним перед тим, як дозволити компанії придбати іноземні активи російського "Лукойлу".

Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на джерела.

Завершення угоди з купівлі активів підсанкційної російської нафтової компанії вимагатиме схвалення уряду США. Gunvor вже розпочала переговори з представниками американського Мінфіну, але цей процес перебуває на дуже ранній стадії.

Співрозмовники агентства визнають, що існують певні побоювання щодо впливу Росії на компанію, але зауважують, що останніми роками Gunvor мала конструктивні відносини зі США з таких питань, як обмеження цін на російську нафту.

Компанію Gunvor у її нинішньому вигляді було засновано у 2000 році громадянином Швеції Торнквістом та російським олігархом Геннадієм Тімченком, що входить до найближчого оточення Путіна.

Gunvor стала одним з основних продавців російської нафти вже на початку 2000-х років, коли російський уряд ліквідував приватну нафтову компанію "ЮКОС" і ув'язнив її власника Михайла Ходорковського.

Коли Тімченко потрапив під санкції США у 2014 році, Gunvor оголосила, що він нібито продав свою 44% частку в компанії за день до цього. Зараз Торнквіст володіє близько 85% компанії, а решта належить співробітникам Gunvor.

Оголошуючи про санкції тоді, Міністерство фінансів США заявило, що діяльність Тімченка в енергетичному секторі "безпосередньо пов'язана з Путіним", і що "Путін має інвестиції в Gunvor і може мати доступ до коштів Gunvor".

Bloomberg зауважує, що якщо Gunvor вдасться отримати дозвіл США на придбання іноземних активів "Лукойлу", це виведе енерготрейдера у вищу лігу.

Компанія отримає потужності з видобутку приблизно 440 000 барелів нафти та конденсату на добу - майже стільки ж, скільки видобуває Еквадор. Її потужності з переробки зростуть майже вчетверо, до того ж Gunvor за одну ніч стане власником розгалуженої мережі автозаправних станцій, розкиданих по всій території США, Європи та Туреччини.

При цьому галузь здивувала швидкість, з якою було оголошено про угоду - лише через тиждень після того, як США запровадили санкції проти "Лукойла". За даними агентства, кілька енергетичних компаній звернулися до "Лукойлу" з пропозицією про викуп іноземних активів, але одразу ж отримали відмову.

Водночас досі невідомо, як Gunvor планує профінансувати угоду. "Лукойл" оцінював свої іноземні активи у приблизно $21 мільярд у 2023 році, що більш ніж утричі перевищує вартість акцій Gunvor, хоча через санкції ця сума може бути меншою.

Що відомо про продаж активів "Лукойл"?

Як повідомлялося, 23 жовтня адміністрація президента США Дональда Трампа вперше з часу його вступу на посаду у січні 2025 року запровадила санкції проти Росії "через відсутність серйозної відданості Росії мирному процесу для припинення війни в Україні".

Під них потрапили російські нафтові гіганти "Роснєфть" та "Лукойл", а також всі їхні дочірні компанії. OFAC встановило крайній термін до 21 листопада для компаній, щоб згорнути свій бізнес за кордоном.

Одразу після цього "Лукойл" оголосив про продаж своїх міжнародних активів трейдеру Gunvor Group. Однак для завершення угоди ще потрібно отримати схвалення Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США та інші необхідні дозволи.

Міжнародний нафтотрейдер Gunvor історично має зв'язки з Росією і був створений завдяки торгівлі російською нафтою. Один із співзасновників компанії - давній соратник російського диктатора Путіна Геннадій Тимченко - потрапив під санкції США ще у 2014 році, тоді він передав свою частку іншому співзасновнику - Торбйорну Торнквісту, який очолює компанію.

Lukoil International GmbH зі штаб-квартирою у Відні керує понад сотнею дочірніх структур у близько 50 країнах і включає трейдингову Litasco з офісами у Женеві та Дубаї. Закордонні видобувні активи "Лукойлу" зосереджені у Казахстані, Узбекистані, Азербайджані, Єгипті, ОАЕ та країнах Африки і забезпечують близько 5% сукупного видобутку. Серед ключових активів - частка 75% у родовищі West Qurna-2 в Іраку.

До периметра міжнародних активів також входить мережа понад 5 300 АЗС у 20 країнах, зокрема у США, та кілька нафтохімічних заводів у Європі.