Конфлікт між США і Китаєм через умови взаємної торгівлі не вщухає - сторони вперто стоять на своєму, сподіваючись витримати пов'язані з цим економічні проблеми довше, ніж опонент. Ця суперечка знову привернула увагу всього світу до рідкісноземельних металів. Пекін домінує на всіх етапах виробництва цього виду сировини, контролюючи майже 70% світового видобутку і до 90% переробки рідкоземів.

Китай посилив контроль над експортом рідкісноземельних елементів

У звіті, опублікованому минулого тижня Міжнародним енергетичним агентством, зазначається, що така "висока частка на ринку", що припадає на одну країну, робить глобальні ланцюжки поставок у стратегічних секторах економіки, таких, як енергетика, автомобілебудування, оборонна промисловість і центри обробки даних для ШІ - "вразливими до потенційних перебоїв".

На початку жовтня КНР посилила контроль над експортом рідкісноземельних елементів. З 1 грудня закордонні компанії з усього світу будуть змушені отримувати схвалення китайської влади при закупівлі продукції, що містить навіть невелику кількість рідкісноземельних матеріалів, які або були видобуті в Китаї, або вироблені з використанням китайських технологій.

Цей крок Пекіну став відповіддю на розширення Сполученими Штатами переліку китайських компаній, яким заборонено доступ до найсучасніших американських мікрочипів та інших технологій. Рішення Китаю викликало занепокоєння з приводу можливого дефіциту поставок рідкісноземельних елементів, що може призвести до збоїв у виробництві іншої продукції, зокрема електромобілів, обладнання військового призначення та в галузі відновлюваної енергетики.

Торговельний представник США Джеймісон Грір розкритикував відповідні кроки Пекіну як "неймовірно агресивні" й "непропорційні", а єврокомісар з питань торгівлі та економічної безпеки Марош Шефчович назвав їх "необґрунтованими і шкідливими". І США, і Євросоюз ведуть переговори з КНР, щоб забезпечити необхідні поставки рідкісноземельних металів своїм компаніям.

Чому рідкісноземельні метали так важливі

Рідкісноземельні метали стали невід'ємною частиною сучасного життя завдяки своїм унікальним фізичним, магнітним і хімічним властивостям. Вони відіграють ключову роль у виробництві магнітів, які зберігають свої властивості на невизначений термін без необхідності зовнішнього джерела енергії.

Ці метали також є необхідними компонентами всіх видів високотехнологічних товарів, включаючи смартфони, ноутбуки, гібридні автомобілі, вітрогенератори та сонячні батареї. Вони мають важливе значення для оборонної сфери, їх застосовують, наприклад, у двигунах винищувачів, системах наведення ракет, протиракетній обороні, супутниках і системах зв'язку. Незважаючи на свою назву, такі метали не є справді рідкісними і в помірному обсязі містяться в земній корі, а деякі з них навіть значно поширеніші, ніж мідь, свинець, золото і платина. Однак їхні поклади рідко можна знайти в таких концентраціях, щоб видобуток був економічно доцільним. Крім Китаю, родовища рідкоземів є в таких країнах, як Росія, Канада, Австралія, США, Бразилія, Індія і Південна Африка.

Рідкісноземельні метали зазвичай діляться на дві групи: легкі і важкі. Вони відрізняються один від одного способом видобутку і обробки. Китай має практично монопольне становище, особливо в сфері переробки важких рідкісноземельних металів. За даними Benchmark Mineral Intelligence, британської компанії, що займається дослідженням цін і даних в галузі мінералів, необхідних для енергопереходу, на частку китайських фірм припадає до 99% світової переробки важких рідкісноземельних елементів.

Чому в інших країн виникають труднощі зі збільшенням поставок рідкоземельних елементів

США колись були самодостатніми в забезпеченні цим видом сировини, але за останні два десятиліття Китай став панівним гравцем на цьому ринку. Його серйозні успіхи тут були очевидними ще десять років тому.

Чимало оглядачів давно підозрювали, що Пекін може використовувати своє лідерське становище як козир у разі геополітичних конфліктів. У 2010 році Китай через територіальну суперечку припинив експорт рідкісноземельних елементів до Японії, що посилило подібні побоювання.

У розпал торговельного протистояння США і Китаю в 2019 році, ще під час першого президентського терміну Дональда Трампа, китайські державні ЗМІ писали про те, що експорт рідкісноземельних металів до Сполучених Штатів може бути скорочений у відповідь на дії Вашингтона. Голова КНР Сі Цзіньпін на той час назвав цей вид сировини "важливим стратегічним ресурсом". Однак спроби Заходу знизити залежність від рідкісноземельних металів з Китаю поки що не принесли значних результатів.

США прагнуть наростити виробництво рідкісноземельних металів

Щоб протистояти домінуванню Китаю, адміністрація Трампа намагається укласти угоди з іншими державами. Однак експерти вважають, що справжня проблема при диверсифікації джерел постачання рідкісноземельних металів полягає в збільшенні потужностей з переробки та збагачення.

Перше, що потрібно зробити Сполученим Штатам, - це приділити пріоритетну увагу саме цим двом етапам, написав у своєму блозі 16 жовтня Карл Фрідхофф, експерт Чиказької ради з глобальних питань (CCGA). "Без контролю над середньою ланкою у виробництві ми маємо сировину, але все одно змушені відправляти її на переробку до Китаю", - пояснив він, наголосивши на необхідності створення переробних заводів і збагачувальних комбінатів в інших країнах. Однак це спричинить "цілу низку проблем, особливо в екологічній сфері, уточнив Фрідхофф.

У чому полягають основні виклики в сфері рідкоземів

Домінування Китаю у виробництві рідкоземів, за оцінками експертів, обернулося серйозними екологічними та соціальними втратами. Видобуток корисних копалин пов'язаний із загрозою для навколишнього середовища і здоров'я людини, оскільки всі рідкісноземельні руди містять радіоактивні елементи, такі як уран і торій, які можуть забруднювати повітря, воду, ґрунт і ґрунтові води.

До переліку проблем також належить створення збагачувальних комбінатів, які відповідають суворим екологічним нормам західних країн, а це може виявитися високо витратним і тривалим процесом. Переробка рідкісноземельних елементів також вимагає величезних витрат електроенергії та води, що може викликати протидію з боку громадськості в тих районах, де планується будівництво таких підприємств.

Крім того, сама переробка є технічно складною, і Китай зберігає впевнене технологічне лідерство в цій галузі завдяки багаторічному досвіду, навченому персоналу та промисловій екосистемі, яку іншим країнам важко відтворити.

CSIS пояснив, як знизити домінування КНР у галузі рідкісноземельних елементів

Згідно зі звітом, опублікованим у липні вашингтонським Центром стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), Китай має "неперевершений технічний досвід у сфері переробки рідкісноземельних елементів, особливо в екстракції розчинниками" - критично важливому і складному методі виділення рідкісноземельних елементів. "Західні компанії стикаються з труднощами через обмежені можливості щодо робочої сили, наукових досліджень і розробок, а також екологічних норм", - наголошується в звіті CSIS.

У документі також зазначається, що диверсифікація джерел постачання рідкісноземельних елементів вимагатиме пошуку не тільки рудників за межами Китаю, але й нових переробних підприємств, кваліфікованого персоналу та економічних стимулів, включаючи стабільність цін і надійні угоди про закупівлі з компаніями з таких галузей, як автомобілебудівна та оборонна промисловість.

Аналітики CSIS закликають США розробити стратегію з відновлення технічних компетенцій у сфері рідкісноземельних елементів та створення центрів з їхньої переробки. Однак для досягнення конкурентоспроможності необхідно "не тільки забезпечення сировиною за конкурентними цінами".

"Потрібен також надійний доступ до недорогої електроенергії, ефективної транспортної інфраструктури, передових технологій переробки та кваліфікованих кадрів", - додають автори звіту. І навіть якщо всі необхідні заходи будуть вжиті, експерти з питань сировини вважають, що Китай продовжуватиме домінувати на цьому ринку в найближчому майбутньому.

Однак, як зазначається у звіті CSIS, "без швидких і скоординованих дій вікно можливостей для протидії глибоко вкоріненому домінуванню Китаю буде продовжувати звужуватися, піддаючи постійному ризику ключові технології, галузі та інтереси у сфері національної безпеки".