Президент Росії Володимир Путін не здатен здобути перемогу над Україною на полі бою - і цьому є кілька вагомих причин, повідомляє La Stampa з посиланням на двох високопоставлених представників американської розвідки.

За їхніми словами, Росія має чотири головні слабкі місця, які роблять військовий успіх неможливим. Джерела також підкреслюють, що про ці висновки поінформований і президент США Дональд Трамп.

Американська розвідка переконана: попри впевненість Путіна у власних силах, реальна ситуація на фронті та всередині Росії свідчить про те, що країна опинилася в глухому куті.

При цьому американське видання nbcnews 28 жовтня написало, що, за даними їхніх джерел у розвідці, Путін зовсім не налаштований на мирні перемовини та прагне і далі досягати свого на полі бою.

1. Резервісти без підготовки

На стіл аналітиків потрапила історія російського солдата, взятого в полон під Донецьком, який прослужив в армії лише 12 днів. Це лише один з прикладів кадрової кризи, яку нині переживає Москва, вказує видання.

Колись резерв вважався "поясом патріотів", готових за контрактом захищати "батьківщину". Тепер же, за даними розвідки, Кремль мобілізує всіх, кого може, часто без належної підготовки.

У жовтні 2024 року в Росії ухвалили закон, який дозволяє відправляти резервістів за межі країни - зокрема, до Сумської та Харківської областей. Формально навчання має тривати два місяці, але на практиці цей термін часто скорочують або взагалі ігнорують.

За оцінками, у першому кварталі 2025 року Москва змогла набрати близько 90 тисяч людей, після чого темпи різко впали. Загалом за рік залучили приблизно 292 тисячі резервістів, багато з яких - цивільні.

Це стало не лише військовим, а й фінансовим ударом: кожен резервіст отримує контракт із міноборони, що створює серйозний тиск на державний бюджет Росії.

2. Економіка на межі

За словами джерел, економічні проблеми РФ також є доволі відчутними.

Економіка відчуває серйозні наслідки санкцій. За даними МВФ, зростання ВВП у 2025 році становитиме лише 0,6% - проти 4% роком раніше.

Інфляція перевищує 10%, ключова ставка - 17%. Експерти називають цю комбінацію "нестійкою у короткостроковій перспективі".

За оцінками американської розвідки, витрати на війну вже перевищили 150 мільярдів доларів. Кремль покриває їх за рахунок експорту нафти та газу, але навіть ці джерела не здатні утримати економіку.

Аналітики прогнозують, що фінансові наслідки мобілізації та воєнних витрат стануть особливо відчутними вже у 2026-2027 роках.

3. Перемоги - лише на папері

На думку аналітиків, Володимир Путін досі переконаний, що здатен "дотиснути" Україну військовим шляхом. Однак реальність зовсім інша.

Російська армія втрачає техніку й людей у масштабах, що не відповідають мінімальним просуванням на фронті.

Ціна кожної так званої "перемоги" при цьому зростає в геометричній прогресії.

Так, нещодавно на Харківщині українські сили знищили 16 танків і бронемашин, які застрягли в багнюці - подібні випадки стали вже звичною картиною.

Американська розвідка наголошує: вкладені ресурси й досягнуті результати не співмірні, що робить війну для Кремля стратегічно безперспективною.

4. Технологічна перевага України

Поки Росія вдосконалює іранські дрони "Шахед" і покладається на китайську допомогу, Україна демонструє власний технологічний прорив.

Київ майже повністю налагодив власне виробництво високоточних безпілотників, збільшивши випуск з 1,5 до 3 мільйонів одиниць на рік.

У 2024 році Україна також презентувала нові ракети Flamingo з дальністю ураження до 3 тисяч кілометрів і точністю до 14 метрів.

За оцінками експертів, це озброєння, навіть попри певні недоліки, дозволяє завдавати ударів углиб території Росії.

Повний перехід до серійного виробництва очікується у лютому 2025 року.

Експерти називають появу Flamingo "важливим кроком уперед" у зміцненні обороноздатності України та підтвердженням її технологічної самостійності.

Американська розвідка щодня інформує Білий дім про ситуацію на фронті.

"Факти говорять самі за себе: Росія не може виграти цю війну - ні військовими, ні економічними методами", - підсумував один зі співрозмовників La Stampa.