Оновлений проєкт Національного плану з енергетики та клімату Угорщини суттєво відрізняється за тоном від попередньої риторики уряду щодо імпорту російських енергоносіїв, пише видання Daily News Hungary. Якщо раніше російський газ і нафта подавалися щонайменше як "гарантія низьких цін на енергію", то новий документ прямо визначає енергетичну залежність країни як ризик, який необхідно зменшити.

В оновленому документі, опублікованому на сайті угорського міністерства енергетики, йдеться про те, що енергопостачання Угорщини й надалі значною мірою залежить від російського імпорту - особливо у випадку нафти, природного газу та ядерного палива.

Як передає Daily News Hungary, у плані також зазначено, що війна між Росією та Україною показала: ризики, пов'язані з цією залежністю, слід тепер долати "ширшим набором інструментів", оскільки попередні моделі постачання більше не гарантують належної безпеки.

Автор статті Балінт Чонтош зауважує, що текст міністерства містить незвично прямолінійну для угорських офіційних документів риторику.

Один із ключових фрагментів звучить так:

"З огляду на регіональну роль країни в дистрибуції нафтопродуктів, управління ризиками, що виникають через залежність від імпорту, та диверсифікація постачання нафти - а отже, зменшення залежності від домінуючого постачальника, нині російського партнера - є в інтересах не лише Угорщини, а й усього регіону".

Таке формулювання цілком могло б з'явитися в енергетичній стратегії ЄС, пише Чонтош, - однак воно походить із документа угорського уряду.

В останні роки риторика Будапешта концентрувалася на необхідності імпорту з Росії. Ще цієї осені міністр закордонних справ Петер Сіярто попереджав, що енергетична безпека Угорщини буде "знищена" без російської нафти й газу.

Минулого тижня Сіярто заявив, що уряд використає "всі політичні та юридичні засоби", аби заблокувати нову пропозицію ЄС щодо заборони імпорту російських енергоносіїв. Він стверджував, що Єврокомісія "не має уявлення про наслідки такого кроку" для таких країн, як Угорщина чи Словаччина, і заявив, що цей пакет "вб'є енергетичну безпеку".

Однак план міністерства демонструє помітно інший тон. Він подає зменшення залежності не як політичне питання, а як стратегічну необхідність.

Російська енергія залишиться - але як ризик

Поки Європейський Союз готується повністю відмовитися від імпорту російської нафти й газу до 2028 року, проєкт угорського міністерства передбачає поступовішу стратегію, передає Daily News Hungary.

Згідно з планом, угорці мають до 2030 року знизити залежність від імпорту до 80% для природного газу та до 85% для нафти.

Документ визначає кілька інструментів для досягнення цієї мети: скорочення споживання газу, підвищення енергоефективності, диверсифікацію маршрутів і постачальників - іншими словами, забезпечення того, щоб Угорщина більше не покладалася виключно на Росію у своїх енергетичних потребах.

Також у документі згадуються нові інфраструктурні проєкти та розширення старих - зокрема термінал скрапленого газу на острові Кирк у Хорватії, з'єднання з італійською та словенською мережами, а також план нового нафтопроводу між Сербією та Угорщиною.

Таким чином, як зазначає угорське видання, текст проєкту не суперечить ширшій енергетичній політиці уряду Орбана, але його формулювання більше, ніж раніше, відповідає стратегічному курсу ЄС щодо російської енергії.

Однак справжня новизна, на думку оглядача Балінта Чонтоша, полягає у самій мові документа.

Незвично для угорських урядових текстів, залежність від російського імпорту офіційно визначено як ризик. Уже саме це формулювання свідчить про тонкий, але важливий зсув під поверхнею політичної риторики, пише Daily News Hungary.

Втім, як додає автор, проєкт містить мало деталей щодо практичної реалізації.

"Схоже, уряд намагається балансувати між двома пріоритетами: збереженням чинних зв'язків із Москвою та виконанням очікувань ЄС щодо диверсифікації", - пише Чонтош.

Таким чином, додає він, документ радше виглядає як обережне пристосування до зміненої геополітичної реальності, ніж як радикальна зміна курсу.