Банки JPMorgan Chase та HSBC проводили платежі для африканських компаній, підконтрольних власнику російської терористичної організації "ПВК Вагнер" Євгенію Пригожину. Так, підставні компанії купували в Китаї обладнання для розробки природних ресурсів й оплачували його через західні банки.

На це показує витік документів, які отримав та проаналізував вашингтонський Центр передових оборонних досліджень (C4ADS), передає The Moscow Times.

Прігожин потрапив під американські санкції у грудні 2016 року, а "Вагнер" - у червні 2017 році.

Як свідчать документи, що опинилися у C4ADS, у серпні 2017 році "Вагнер" використав суданську компанію Meroe Gold для закупівлі гірничодобувного обладнання у китайської Henan Liming.

Платіж за нього на $688,46 тис. було відправлено з Blue Nile Mashreg Bank, одного з найбільших банків Судану, JPMorgan Chase у Нью-Йорку, а звідти - до China CITIC Bank у Гонконгу.

У вересні того ж року Meroe Gold сплатила китайській AGG Power Technology $79,92 тис. за генератори та запасні частини. Гроші знову пройшли через JPMorgan Chase, а потім прийшли до гонконгського Hang Seng Bank, що входить до групи HSBC.

JPMorgan Chase - найбільший банк США, а HSBC - Великої Британії. Meroe Gold була включена до списку санкцій США тільки в 2020 році.

Разом з Meroe Gold у 2020 році під обмеження потрапила російська компанія "М Инвест", яку контролює Пригожин.

Вона, як вважають у США, була прикриттям для дій Міністерства оборони РФ. Один із росіян, які тоді ж потрапили під санкції, Михайло Потєпкін, був регіональним директором "М Инвест" і Meroe Gold у Судані.

Підконтрольні "Вагнеру" компанії мали й інші платежі через американські банки, зазначає C4ADS.

"У цих випадках легальні фінансові установи сприяли, хай і мимоволі, переміщенню коштів, що забезпечувало операції ПВК "Вагнер" на континенті на ранньому етапі її діяльності", - йдеться в документах.

Втім, у JPMorgan повідомили, що не виявили "записів, які відповідають цим транзакціям". У HSBC відмовилися від коментарів, але зазначили, що банк "докладає дуже серйозних зусиль у боротьбі з фінансовими злочинами".

Як зазначає C4ADS, щоб обійти перепони та побудувати бізнес в Африці, "Вагнер" вміло й непомітно вбудовувався в міжнародну економічну та транспортну системи. Його діяльність у сфері безпеки та видобутку корисних копалин у Судані та Центральної Африканської Республіки велася "на стику законних та незаконних систем".

"Щоб полегшити експлуатацію природних ресурсів на ранніх етапах, організація, яка перебуває під міжнародними санкціями, покладалася на мережі посередників - банків та транспортних компаній, які забезпечували зв'язок із міжнародною економічною системою", - сказано в звіті.

Пригожин і його бізнес

Пригожин будував бізнес ПВК в Африці за двома напрямками: найманці надавали військові послуги владі низки країн, передусім військовим хунтам, і отримували у користування вигідні підприємства, переважно розробки корисних копалин, включно із золотом.

Діяльність ПВК в Африці, згідно з заявою США, супроводжувалася "масовими стратами, згвалтуваннями, викраденнями дітей та іншими жорстокими діями щодо безвинних людей".

За оприлюдненими російською владою офіційними даними, Пригожин загинув в авіакатастрофі 23 серпня 2023 року, його приватний літак розбився у Тверській області. Міжнародне розслідування інциденту за участі розробника літака Росія проводити відмовилася.