Фінансові новини
- |
- 01.04.26
- |
- 16:23
- |
-
RSS - |
- мапа сайту
Авторизация
Европарламент: Победа центристов при явном усилении радикалов
10:16 27.05.2014 |
Граждане 28 стран Евросоюза в большинстве своем поддержали консерваторов, социалистов и либералов. DW проанализировала неоднозначные итоги выборов в Европейский парламент.
Главный итог прошедших в 28 странах Европейского Союза выборов депутатов Европейского парламента состоит в том, что абсолютное большинство голосов получили демократические партии, придерживающиеся в целом центристских позиций и традиционно выступающие за европейскую интеграцию.
Полученные результаты были достаточно точно предсказаны социологами, а потому не стали сенсацией. В то же время сенсационными можно считать итоги голосования в некоторых конкретных странах, где резко усилили свои позиции евроскептики, популисты, а также правые и левые радикалы. Хотя и этот тренд тоже весьма четко обозначился в последние недели в ходе опросов общественного мнения.
Крупнейшие фракции - у консерваторов и социалистов
Формальными победителями выборов можно считать европейских консерваторов, к которым относятся и немецкие христианские демократы - блок ХДС/ХСС, возглавляемый канцлером Германии Ангелой Меркель (Angela Merkel). Консерваторы получили, по предварительным данным, свыше 28 процентов голосов и 214 мест в будущем парламенте. Таким образом, они имеют возможность сформировать там - под названием Европейская народная партия (ЕНП) - самую большую фракцию. И поэтому они претендуют на то, чтобы Европейскую комиссию, т.е. правительство ЕС, возглавил их кандидат - бывший премьер-министр Люксембурга Жан-Клод Юнкер.
Вторую по размерам фракцию сформируют социалисты, завоевавшие 25 процентов голосов и 189 мест. Их лидер, немецкий социал-демократ Мартин Шульц (Martin Schulz), занимавший до сих пор пост председателя Европарламента, также намерен побороться за пост главы Еврокомиссии - и уже в понедельник, 26 мая, начал консультации с представителями других фракций. Его наиболее вероятными союзниками могут стать либералы, получившие 66 мандатов и ставшие третьей по размерам силой в парламенте, а также "зеленые", фракция которых, по всей видимости, будет насчитывать 52 депутата.
В сумме эти четыре крупные фракции имеют свыше 500 голосов и, соответственно, подавляющее (хотя и сократившееся по сравнению с предыдущим составом) большинство в новом составе Европарламента, насчитывающем в общей сложности 751 место. Поэтому независимо от того, кто в конечном счете станет главой Еврокомиссии, он сможет работать со стабильным центром, который намерен эффективно противостоять как популистам, так и радикалам.
Оглушительная победа "Национального фронта" во Франции
Впрочем, немало конструктивно и проевропейски настроенных депутатов имеется и за пределами этих фракций. К подлинным левым радикалам и правым популистам можно отнести примерно пятую часть нового парламента - около 140-150 депутатов. Причем не факт, что все они сумеют сформировать хорошо организованные и дисциплинированно голосующие фракции из представителей сразу нескольких стран.
Так что нельзя утверждать, что Европарламент по результатам нынешнего голосования ждут какие-то серьезные потрясения, хотя депутатский корпус явно стал более разнородным, что повлечет за собой более острые дискуссии и, возможно, конфликты.
Но вот для отдельных государств ЕС итоги выборов обернулись подлинным внутриполитическим землетрясением. Это относится, прежде всего, к Франции. Правопопулистская ксенофобская партия "Национальный фронт" во главе с Марин Ле Пен получила 25 мая каждый четвертый голос французских избирателей и обогнала как оппозиционных консерваторов, так и правящих во главе с президентом Франсуа Олландом социалистов, поддержка которых упала до 14 процентов. Отныне у представителей "Национального фронта" будет в Европарламенте, видимо, 25 мест. Если им удастся договориться с депутатами от праворадикальных партий из других стран, они смогут сформировать отдельную фракцию. В таком случае они будут получать дотации из бюджета парламента и пользоваться различными привилегиями.
Можно исходить из того, что французские националисты будут теперь активно заявлять о себе в Брюсселе и Страсбурге, где попеременно заседает Европарламент. Однако реально влиять на его законотворческую деятельность они вряд ли смогут. Это же относится и к правопопулистской Партии независимости Соединенного Королевства (UKIP), выступающей за выход Великобритании из ЕС и выигравшей голосование в своей стране, обогнав и правящих консерваторов, и оппозиционных лейбористов.
В одних странах правительство поддержали, в других - наказали
Серьезные поражения правящие партии потерпели также в Дании, Ирландии, Болгарии и Греции. Греческие избиратели отдали большинство голосов леворадикальной коалиции СИРИЗА. Ее успех угрожает дальнейшему существованию коалиционного правительства консерваторов и социалистов, которому только-только удалось несколько стабилизировать финансовое и макроэкономическое положение в стране. Поэтому оно отказывается подавать в отставку, на чем, возможно, будут настаивать как левые, так и правые радикалы: профашистская "Золотая заря" тоже прошла в Европарламент, получив 9,4 процента голосов и став после консерваторов третьей политической силой в Греции.
В то же время в целом ряде стран, в том числе в Германии, Австрии, Италии, Нидерландах, Румынии и Польше, правящие партии сумели сохранить и частично даже усилить свои позиции. Так, убедительную победу (порядка 38 процентов голосов) одержали проевропейски настроенные консерваторы на Кипре, хотя им и приходится проводить весьма болезненные реформы, чтобы вывести страну из долгового и экономического кризиса.
Явка избирателей в среднем по всему ЕС, где право голоса имели порядка 400 миллионов человек, составила 43,1 процента, что минимально выше показателя 2009 года. По наблюдениям брюссельского Центра европейских политических исследований, избирательная кампания собственно в Европейский парламент активно велась лишь в Германии, Франции и Италии. В других странах она либо оказалась в тени местных выборов различных уровней, либо просто не вызывала интереса. Самая низкая активность была зарегистрирована в Словакии: там на участки пришло лишь 13 процентов имеющих право голоса.
ТЕГИ
ТОП-НОВИНИ
ТОП-НОВИНИ
ПІДПИСКА НА НОВИНИ
Для підписки на розсилку новин введіть Вашу поштову адресу :


Три структурні маяки, які Україна мала виконати до кінця березня 2026
року у рамках програми розширеного фінансування (EFF) Міжнародного
валютного фонду (МВФ) залишились не виконаними, свідчать дані на сайті
консорціуму RRR4U.
Президент України Володимир Зеленський та виконувач обов'язків
прем'єр-міністра Болгарії Андрей Гюров у понеділок, 30 березня,
підписали у Києві двосторонню безпекову угоду строком на десять років.
Верховна Рада розгляне законопроєкт №11115 щодо регулювання діяльності
Telegram та інших цифрових платформ. Документ уже отримав одноголосну
підтримку профільного парламентського комітету. Про це повідомив автор
законопроєкту народний депутат Микола Княжицький.
Україна сподівається залучити у Міжнародної фінансової корпорації
розвитку США (DFC) кредит на $1,4 мільярда для закупівлі обладнання для видобутку газу.
Премʼєр-міністр України Юлія Свириденко зазначила 4 млн 764 тис. 661 грн
доходів в електронній декларації про майно та доходи за 2025 рік.
АЗОВ.ONE та Obmify оголосили спільний збір: чим допомогти, як підтримати, куди підуть гроші. Донатьте і беріть участь у розіграші за посиланням в статті
У Великій Британії відреагували на заяву президента США Трампа про
можливий вихід країни з НАТО. Прем'єр-міністр Кір Стармер пообіцяв не
допустити втягнення Британії у війну.
Президент США Дональд Трамп серйозно розглядає можливість виходу Штатів з
НАТО. Це через те, що Альянс не приєднався до операції США проти Ірану.
На тлі найшвидшого зростання витрат на сировину Китай знизив свій річний
економічний прогноз до 4,5%-5% - це найменш амбітна мета Пекіну з 1991
року.
У ситуації, коли Україна терміново потребує зовнішнього фінансування,
однак угорський прем'єр Віктор Орбан зберігає вето щодо основного пакета
фінансової допомоги, Брюссель запропонував Києву альтернативний шлях
отримати бюджетну допомогу
Уряди Європейського Союзу повинні готуватися до тривалих перебоїв на
енергетичних ринках у зв'язку з війною США та Ізраїлю проти Ірану.
Попри війну зі США та Ізраїлем, Іран не лише зберіг експорт нафти, а й
різко збільшив на ньому заробітки - продає нафту майже вдвічі дорожче,
ніж до війни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що США більше не допомагатимуть
країнам, які не можуть отримати паливо через блокаду Ормузької протоки.
Федеральна комісія зі зв'язку США (FCC) визнала всі нові моделі
маршрутизаторів, виготовлені за межами країни, загрозою національній
безпеці та включатиме їх до списку Covered List, повідомляє Engadget.
Microsoft повідомила про серію змін у Windows 11, які з'являться у
тестових збірках для учасників програми Windows Insider вже у березні та
квітні 2026 року. Компанія заявила, що оновлення базуються на аналізі
відгуків користувачів.
Вчені Кембриджу завершили перше дослідження стійкості біткоїна до збоїв
мережевої інфраструктури, зосередившись на інцидентах із підводними
кабелями. Результат виявився трохи неочікуваним - але здебільшого у
гарному сенсі.
Щонайменше 12 світових автовиробників скорочують свої плани щодо
виробництва електромобілів через стійкий попит на двигуни внутрішнього
згоряння та скасування політики підтримки - як у США, так і в Європі.
Компанія Blue Origin, заснована Джеффом Безосом, подала до Федеральної
комісії зі зв'язку США (FCC) заявку на реалізацію масштабного проєкту
під назвою Project Sunrise, який передбачає запуск до 51 600 супутників
для формування орбітальної мережі дата-центрів.
Генеральний директор Cloudflare Меттью Прінс заявив під час виступу на
конференції SXSW, що до 2027 року обсяг трафіку від ботів перевищить
людський.
Китайські дослідники, схоже, знайшли спосіб обійти одну з найдорожчих
перешкод на шляху до квантового майбутнього. Йдеться про критичну
залежність від гелію-3 - надзвичайно рідкісного ізотопу, ціна якого
змушує фінансових директорів технологічних компаній нервово здригатися.