Фінансові новини
- |
- 03.04.26
- |
- 17:42
- |
-
RSS - |
- мапа сайту
Авторизация
Вслед за Кипром финансовая помощь ЕС может потребоваться Словении
16:48 17.06.2013 |
Вслед за банками Кипра печальная судьба может постигнуть финансовую систему другой небольшой страны ЕС - Словении, пишет в понедельник русское издание журнала Forbes. Аналитики уже не первый месяц указывают на Словению как на очередного претендента на получение финансовой помощи от Евросоюза, но власти страны всячески отрицают необходимость вмешательства извне и обещают года за два привести госфинансы в норму.
Последствия же обращения Словении к тройке международных кредиторов могут быть самыми непредсказуемыми, как было доказано на примере Кипра.
Банковский сектор Словении меньше кипрского и составляет 130% ВВП, оцениваемого в 36 млрд евро. Однако банки накопили "плохих" кредитов на 7 млрд евро, или 20% ВВП. Еще одна особенность - сильная зависимость банковской системы от денег ЕЦБ. Именно зависимость от денег европейских финансовых властей заставляет экономистов говорить о том, что Словения будет следующей страной, обратившейся за международной помощью.
Эта небольшая альпийская страна (два миллиона населения и площадь с половину Московской области) долго опережала соседей - Венгрию и бывших братьев по социалистической Югославии. После распада Югославии Словения первой из стран бывшего соцлагеря вступила в Евросоюз, перешла на евро и стала для своих соседей примером для подражания. Кризис 2008 года показал, что многие достижения оказались дутыми.
С тех пор ВВП страны значительно снизился, главным образом из-за лопнувшего пузыря в строительном секторе. Однако бомба под экономику была заложена гораздо раньше. В 2004 году, когда страна вступила в Евросоюз, местные банки получили доступ к огромному количеству дешевых денег, и началась эйфория. В результате надулись два пузыря - на строительном рынке и в сегменте так называемых финансовых холдингов.
Основная масса неработающих кредитов (70%, или 5,5 млрд евро) сосредоточена в трех крупнейших банках Словении - Nova Ljubljanska Banka, Nova Kreditna Banka Maribor и Abanka. Все три принадлежат государству - два напрямую, третий опосредованно. Такие банки зачастую управляются в соответствии с принципами, далекими от бизнеса, и любят давать "политические" кредиты - "кому надо" или "хорошим знакомым".
Финансовые же холдинги - это порождение особого экономического пути Словении. После развала Югославии страна пошла собственным путем, ее экономика осталась очень закрытой для внешних инвесторов, все предприятия контролируются словенцами.
Более того, в стране не случилось смены элит, и капитализм в стране формировали люди, подобные российским "красным директорам". Они обычно приватизировали предприятия на деньги, полученные в кредит под залог самих предприятий, потом вешали долги на компанию и переводили собственность на себя.
Теперь банковская система Словении нуждается в дополнительном капитале - государству потребуется влить в банки как минимум 3,5 млрд евро (10% ВВП). Эти деньги придется либо искать внутри страны, либо просить у тройки кредиторов.
С другой стороны, экономисты все же оценивают вероятность точного повторения кипрского сценария как низкую, в первую очередь потому, что депозиты в местных банках - это главным образом деньги самих словенцев, а доля иностранных вкладов крайне мала.
До сих пор, напомним, за финансовой помощью к властям объединенной Европы обратились Греция, Португалия, Ирландия, Испания и Кипр. В прошлом году премьер-министр Словении Янез Янша признал, что страна рискует повторить "греческий сценарий", но через несколько дней заявил, что правительство страны делает все возможное для того, чтобы нормализовать ситуацию и избежать необходимости обращения за внешней помощью.
ТЕГИ
ТОП-НОВИНИ
ПІДПИСКА НА НОВИНИ
Для підписки на розсилку новин введіть Вашу поштову адресу :


Кабінет Міністрів запускає нову програму - "Точка опори", яка
дозволить роботодавцям зберегти робочі місця у період простою після
обстрілів.
Апеляційна палата ВАКС залишила без змін вирок для колишнього голови Державної фіскальної служби Романа Насірова.
Три структурні маяки, які Україна мала виконати до кінця березня 2026
року у рамках програми розширеного фінансування (EFF) Міжнародного
валютного фонду (МВФ) залишились не виконаними, свідчать дані на сайті
консорціуму RRR4U.
Президент України Володимир Зеленський та виконувач обов'язків
прем'єр-міністра Болгарії Андрей Гюров у понеділок, 30 березня,
підписали у Києві двосторонню безпекову угоду строком на десять років.
Верховна Рада розгляне законопроєкт №11115 щодо регулювання діяльності
Telegram та інших цифрових платформ. Документ уже отримав одноголосну
підтримку профільного парламентського комітету. Про це повідомив автор
законопроєкту народний депутат Микола Княжицький.
АЗОВ.ONE та Obmify оголосили спільний збір: чим допомогти, як підтримати, куди підуть гроші. Донатьте і беріть участь у розіграші за посиланням в статті
У Франції на заводі Alstom у місті Бельфор стартувало виробництво
електровозів для України за контрактом 2025 року вартістю 473 млн євро.
Аерокосмічна компанія Ілона Маска SpaceX націлена на отримання оцінки
вище $2 трлн під час IPO, повідомляє агентство Bloomberg із посиланням
на джерела.
Країни Перської затоки розглядають можливість будівництва нафтопроводу в
обхід Ормузької протоки, повідомила газета Financial Times з посиланням
на посадовців та представників галузі.
Перший заступник керівника Офісу президента України Сергій Кислиця
зустрівся у Києві з генеральним директором з політичних питань
Міністерства закордонних справ Нідерландів Марcелем де Вінком та
обговорив з ним, зокрема, реалізацію спільних проєктів з виробництва
сучасного українського озброєння та шляхи підвищення безпеки повітряного
простору України та Європи.
Колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель
заявила, що Мінські угоди 2015 року були укладені тоді, коли диктатор
РФ Володимир Путін міг вільно захопити Україну. Водночас ці
домовленості, за її словами, дозволили Києву "підготуватися" до
повномасштабної війни.
Міністр Британії з питань зв'язків з ЄС Нік Томас-Саймондс переконаний,
що Лондон та Брюссель погодять угоду щодо "перезавантаження" у ключових
частинах економіки до початку літа.
У списку вимог Ірану для припинення
війни з'явився пункт, якого раніше не було. Тегеран хоче визнання свого
суверенітету над Ормузькою протокою.
Британці вирішили, що покладатися лише на супутники у 2026 році - це
якось несерйозно, особливо коли мова йде про залізницю. Поки ми звикаємо
до того, що GPS може «глючити» через РЕБ або просто зникати в тунелях, у
Сполученому Королівстві вивели на колії перший у світі прототип
квантової навігаційної системи.
Wccftech повідомляє про відчутне зниження ціни DDR5 на Amazon, Newegg та в інших ритейлерів США.
Функція Quick Share в One UI 9 отримає підтримку бездротового обміну
файлами через NFC. Для цього користувачам буде достатньо розмістити два
смартфони один біля одного, передає Android Authority.
Європейський парламент більшістю голосів підтримав пропозиції до закону
про штучний інтелект, які, серед іншого, передбачають заборону додатків,
що генерують фейкові оголені зображення реальних людей.
Google запустив функцію Search Live у 200 країнах, з Україною включно:
вона дозволяє вести інтерактивні діалоги з Пошуком у режимі ШІ, з
використанням камери та голосу.
Поки власники сучасних смартфонів з острахом дивляться на прогноз
погоди, де обіцяють бодай -10°C, китайські вчені вирішили зайти з
козирів.
Google оголосила
про масштабне оновлення для Google TV, яке інтегрує три нові можливості
на базі Gemini. Мета нововведень - перетворити телевізор на активного
помічника, який забезпечує не лише розваги, а й інформативний контент.