Україна має вже зараз готувати інфраструктуру ринку капіталу до залучення приватних і міжнародних інвестицій для повоєнного відновлення, вважає перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова.

"Ми не побудуємо другу Лондонську біржу, але наш ринок капіталу має бути співставним із розмірами економіки. Важливо, щоб Україна не просто ухвалила закон, а й підготувала інфраструктуру фінансового ринку для повоєнного відновлення ", - сказала вона в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".

За її словами, створення ефективного ринку капіталу є пріоритетом не лише для НБУ, а й для міжнародних партнерів, зокрема Єврокомісії.

"Ми сподіваємось на інвестиції, приватні і від наших міжнародних партнерів. Важливо, щоб ринок був до цього готовий", - додала перша заступниця голови НБУ.

Рожкова відзначила, що наразі на внутрішньому ринку домінують облігації внутрішньої державної позики, що є природним в умовах війни. Водночас, зауважила вона, навіть зараз з'являються успішні приклади альтернативних інструментів - зокрема, облігації "Нової пошти" та NovaPay. На її думку, перспективним напрямом є також муніципальні облігації.

"Для компаній та муніципалітетів залучення на фондовому ринку - це хороше альтернативне джерело поповнення оборотного капіталу та фінансування інвестицій в розвиток. Це дешевше, ніж банківське кредитування, очевидно. Але поки що не відпрацьовані потрібні інструменти та процедури", - констатувала перша заступниця голови НБУ.

Рожкова також згадала про успішний досвід інтеграції депозитарію Національного банку України з міжнародним депозитарієм ClearStream у 2019 році через створення відповідного "лінку", що дозволило до війни довести частку нерезидентів на ринку ОВДП до 16% та зробити крок у бік відкритості української фінансової системи.

"Зараз ми хочемо розширити цей "лінк" на муніципальні та корпоративні облігації. Але це вимагає змін у процедурах і нових рішень у регуляторній інфраструктурі", - пояснила перша заступниця голови НБУ.

На її думку, поточні обсяги банківського капіталу обмежують можливість фінансувати масштабні проєкти, адже банківський сектор України вдесятеро менший, ніж у Польщі. Одним із рішень можуть стати консорціумні кредити та залучення фінансування напряму через материнські західні банки.

"Так, існує опція консорціумного кредитування. Буквально цього року у нас було видано консорціумний кредит за одним із стратегічних напрямів: державні та приватні банки об'єдналися та видали позику", - повідомила Рожкова.

Вона нагадала, що такі приклади були і раніше, але їх було не багато, адже в різних банків різні кредитні процедури, які досить складно поєднати. "Але ці приклади є, тож справа за попитом. Якщо буде стійкий попит, банки готові його задовольняти. Це буде перший робочий інструмент для великих проектів", - вважає перша заступниця голови НБУ.

Водночас вона підкреслила, що світовий досвід показує, що саме ринок капіталу є основним інструментом для залучення коштів у великі інфраструктурні проєкти, саме тому у співпраці з Нацкомісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) вже напрацьовується спільне бачення розвитку цього сегмента в Україні.

Як повідомлялося, згідно із оновленою програмою розширеного фінансування EFF з Міжнародним валютним фондом, НБУ, НКЦПФР та Мінфін після консультацій з міжнародними фінансовими організаціями (МФО) підготують до кінця травня 2025 року концептуальну записку, у якій буде викладено кроки для визначення реформ інфраструктури фінансового ринку для максимізації можливостей залучення приватних інвестицій.

"Ми створимо міжвідомчу робочу групу при Раді з фінансової стабільності, до якої увійдуть усі зацікавлені сторони. У концептуальній записці буде розглянуто механізми координації для подальшої діагностики та усунення ключових прогалин у ринковій інфраструктурі та водночас для посилення ринкової підзвітності та нагляду", - зазначається у документі.

Згідно з ним, після цього відповідним чином буде оновлена Стратегію розвитку фінансового сектору.