Останнє рішення Національного банку України збільшити норму обов'язкових резервів (ОР) на 5 відсоткових пунктів (в.п.) та ліміт формування їхніх ОВДП з 50% до 60% є доречним за поточних обставин, але загалом спотворює використання ОР як інструмента регулювання ліквідності та збільшує ризики, скорочуючи можливості фінансування на внутрішньому ринку для поглинання шоків у майбутньому, вважають експерти Міжнародного валютного фонду (МВФ).

"Тоді як ОР були ефективним інструментом для стимулювання первинного придбання облігацій за пом'якшувальних обставин, використання ОР таким чином не є ефективним способом керувати великим надлишком ліквідності, спотворює функціонування ОР як інструмента грошово-кредитної політики і може збільшити залежність ринку державних облігацій, який дедалі більше функціонує на ринкових умовах, від такої підтримки", - йдеться у оновленій після 5-го перегляду програмі розширеного фінансування EFF.

Уточнено, що така зміна резервних вимог збільшить попит на купівлю державних облігацій на первинному ринку на суму до 131 млрд грн до кінця 2024 року, тоді як резервні вимоги, як очікується, збільшаться на 170 млрд грн. Таким чином, результуючий вплив на ліквідність буде більш стриманим, враховуючи велику граничну частку, яка, ймовірно, буде покрита державними облігаціями, вважають у МВФ.

У Фонді радять ретельно контролювати вплив цих нових заходів на умови ліквідності, мірою набуття ними чинності, щоб забезпечити відповідність грошово-кредитній політиці.

"Частка державних облігацій, дозволена для задоволення ОР, має з часом поступово скорочуватися, як тільки дозволять умови", - додали у МВФ.

У Фонді також констатували, що після цьогорічного суттєвого фінансування за рахунок ОВДП, наступного року Україна планує значно менше покладатися на внутрішній ринок держборгу, що дозволить підтримати кредити на відновлення.

Крім того, у МВФ вважають, що НБУ слід продовжити коригування своєї операційної моделі для забезпечення адекватної трансмісії грошово-кредитної політики з урахуванням переважної високої ліквідності. Фонд нагадав, що у вересні Нацбанк знизив ставку за 3-місячними депозитними сертифікатами (ДС) до 15,5% та за кредитами рефінансування до 16% для подальшої підтримки трансмісії відповідно до циклу пом'якшення.

"Поступова відмова від 3-місячних ДС (нині третина непогашених ДС) збільшить роль одноденних ДС (ставка за якими з жовтня 2023 року дорівнює обліковій) для операцій на відкритому ринку та абсорбції ліквідності, тим самим забезпечуючи сильнішу трансмісію грошово-кредитної політики ", - вважають експерти Фонду.

На їхню думку, коригування 3-місячних ДС мають бути поступовими, що дозволить оцінити їхній вплив на термінові депозити у гривні з урахуванням ризиків для перспектив.

"Надалі НБУ слід продовжити нормалізацію проведення грошово-кредитної політики, наприклад, шляхом розгляду інструментів, що виходять за рамки одноденних термінів погашення, для збільшення середнього терміну стерилізаційних операцій", - зазначає Фонд, і про такі ж перспективні плани говорить і українська сторона в оновленому меморандумі.

Україна в ньому знову наголосила, що вимагатиме емісійного фінансування у НБУ лише в крайньому випадку і в суворо обмежених сумах, підкріплених рамками, які були взаємно узгоджені між Мінфіном та НБУ у консультації з МВФ і для яких було прийнято постанову НБУ у вересні 2024 року.

"Ми також уникатимемо непрямих форм грошового фінансування, які виходять за рамки основних функцій НБУ, таких як спрямоване надання ліквідності банкам для купівлі державних цінних паперів на первинному ринку. Пряме фінансування позабюджетних програм НБУ буде повністю виключено", - наголошується у меморандумі.

Як повідомлялося, прийняті в середині вересня правки до держбюджету-2024 передбачають додаткове фінансування дефіциту до кінця року на 216 млрд грн за рахунок ринку ОВДП: обсяг залучення збільшено до 742,02 млрд грн за обсягу погашень 386,01 млрд грн.

Урядовий проєкт держбюджету-2025 передбачає розміщення ОВДП на 579,22 млрд грн за обсягу погашення на 561,98 млрд грн. Водночас заплановано залучити $38,4 млрд зовнішнього фінансування, профінансувавши за рахунок нього 1 трлн 875,87 млрд грн дефіциту держбюджету.

Інтерес банків до бенчмарк-ОВДП, якими можна формувати обов'язкові резерви, призвів до того, що ставка за ними на останньому аукціоні 8 жовтня опустилася нижче, ніж за "коротшими" ринковими облігаціями: якщо за 20-міс. та 32-міс. Мінфін підвищив ставки з 15,1% до 15,25% та з 16,1% до 16,25%, то за 25-міс. та 36-міс. бенчмарк-облігаціям він, навпаки, знизив їх відповідно з 15,6% до 15,1% та 16,59% до 16,1% річних.