Українські правоохоронці висунули обвинувачення і домоглися арешту чотирьох експредставників вищого військового командування ЗСУ.

Ідеться про колишнього командувача військ Територіальної оборони, генерала Юрія Галушкіна, колишнього командира 125-ї окремої бригади ТрО генерала Артура Горбенка і комбата 415 стрілецького батальйону 23-ї окремої механізованої бригади полковника Іллю Лапіна.

Крім того, під кримінальним переслідуванням опинився колишній командир 155-ї механізованої бригади "Анна Київська" полковник Дмитро Рюмшин.

Про затримання офіцерів Державне бюро розслідувань повідомило вдень 20 січня.

Всі вони - військові, які воюють з перших днів повномасштабної війни.

Розповідаємо, у чому їх звинувачують, що кажуть самі офіцери і чому спалахнула палка дискусія довкола цих справ.

Хто підозрювані

Юрій Галушкін - 53-річний бригадний генерал ЗСУ, який на початку АТО в 2014 році перебував на керівних посадах у десантних військах, брав участь в управлінні обороною Донецького аеропорту. В 2019-2021 роках керував Головною інспекцією міністерства оборони.

Повномасштабну війну в 2022 році Галушкін зустрів на посаді командувача ТрО. Власне, він був покликаний створити цей новий рід військ і підготувати його до військових дій. З цієї посади його звільнили в травні 2022 року і перевели на службу в керівництво Військової служби правопорядку.

Галушкін є повним кавалером Ордена Богдана Хмельницького.

60-річний генерал Артур Горбенко тривалий час служив на керівних посадах в Прикордонній службі, зокрема був начальником Східного і Західного регіональних управлінь. З початком війни в 2022 році повернувся із запасу і очолив 125-ту бригаду ТрО, яка воювала на Харківському напрямку, на Луганщині і біля Бахмуту.

Полковник Ілля Лапін воював ще з часів АТО, очоливши штаб 37-го окремого мотопіхотного батальйону "Запоріжжя". В березні 2022 року Лапіна попросили створити і очолити 415-й стрілецький батальйон, набраний з добровольців в Запорізькій області.

Полковник Дмитро Рюмшин також пройшов АТО в 2014-15 роках, а з початком повномасштабної війни очолив 231-й окремий батальйон 128-ї бригади ТрО, вже через два роки він став комбригом 47-ї бригади "Магура", а ще через певний час очолив командування 155-ї механізованої бригади "Анна Київська".

У чому їх підозрюють

Галушкін, Горбенко і Лапін є фігурантами справи про невдалу оборону Харківщини під час повторного вторгнення росіян 10 травня 2024 року.

Тоді армія РФ змогла прорвати кордон в кількох місцях і заглибитися на 7-10 км вглиб української території, зав'язавши бої за місто Вовчанська і селище Липці.

Просування росіян відбувалося лише перші два дні, потім генштаб ЗСУ змінив командування цією ділянкою фронту, перекинув резерви і загальмував противника. За минулі 8 місяців лінія бойового зіткнення біля Липців і Вовчанська фактично не змінилася.

Правоохоронці заявляють, що знайшли винуватих серед офіцерів ЗСУ, які начебто допустили той провал.

ДБР звинувачує Галушкіна у тому, що він свідомо визначив позиції оборони для 125 бригади ТрО, які не відповідали її бойовим можливостям.

Він начебто мав інші підрозділи, які могли підсилити ці позиції.

"Також командир зробив низку інших помилок, у тому числі не повною мірою уточнив напрямки головних ударів противника, недостатньо контролював організацію підготовки та ведення оборонних дій. Він не здійснив своєчасно маневр силами та засобами угруповання, не організував підтримку підрозділів бригади артилерією та повітряними силами", - йдеться у заяві Державного бюро розслідувань.

Екскомбригу 125 бригади генералу Горбенку слідство інкримінує "недооцінку можливостей противника" і "неадекватне реагування" на нарощення ворогом бойових потенціалів та загроз.

Зокрема, командир бригади начебто не організував належного обладнання опорних пунктів, інженерних загороджень, а потім "не знав дійсного стану на полі бою".

Полковнику Іллі Лапіну правоохоронці закидають те, що він "не організував оборонний бій" у населених пунктах Стрілеча, Красне, Липці та Слобожанське та допустив самовільний відхід 12 військовослужбовців батальйону.

"Також колишній комбат проігнорував та не виконав розпорядження командира бригади про відновлення втрачених позицій", - зазначає ДБР.

Полковнику Лапіну висунули підозру за статтею 429 Кримінального кодексу (самовільне залишення поля бою), а генералам Галушкіну і Горбенку - за ч.4 ст. 425 (недбале ставлення до служби, що спричинило тяжкі наслідки).

Їм загрожує до 10 років позбавлення волі.

Полковник Рюмшин проходить по іншій справі, яка стосується скандалу в новоствореній бригаді "Анна Київська". Цей підрозділ сформували лише в 2024 році і він був повністю забезпечений та натренований за сприяння влади Франції.

Однак після повернення бригади із закордонних навчань до України, виявилося, що вона далека від готовності, а серед її бійців спостерігається масове дезертирство. При цьому частина військових, приблизно 50 чоловік, втекла з частини ще під час перебування у Франції.

Саме цей епізод інкримінують полковнику Рюмшину. ДБР підозрює його в тому, що він не направив правоохоронцям жодного повідомлення про вчинення СЗЧ своїми підлеглими в 155 бригаді, хоча знав про це.

Більш того, він включив осіб, "схильних до таких правопорушень", в список осіб, які вирушили на навчання у Францію.

"Через дії екскомбрига ускладнилось виконання ЗСУ функцій оборони та виконання окремих бойових завдань через недостатню чисельність особового складу. Це також підірвало престиж і авторитет як військової частини, так і Сил оборони в цілому, знизило бойову готовність та боєздатність підрозділу, та призвело до появи нових воєнних загроз національній безпеці України", - йдеться в заяві Держбюро розслідувань.

Рюмшин отримав підозру за ч.4 ст. 426 (бездіяльність військової службової особи, що вчинена в умовах воєнного стану та заподіяла істотну шкоду).

Що кажуть самі офіцери

Усі затримані військові офіцери не визнають своєї вини.

Полковник Рюмшин наголошує, що постійно інформував компетентні органи про випадки СЗЧ у своїй бригаді. Що стосується поїздки у Францію, то, за його словами, перед цим "основний кістяк" 155-ї бригади передали в інші військові частини.

"І ми для того, аби поїхати у Францію, відбирали з тих, хто є, бо людей нових нам не дали ще", - цитує Рюмшина видання "Суспільне".

"Ми намагалися нормальних відбирати, брали навіть людей, які не піхотинці, ставили тимчасово на цю посаду, бо мали вийти на цифру певну, яка мала у Францію поїхати. Ті, хто крайні їхали, то вже гірше".

Захист полковника Лапіна каже, що він дійсно "відвів своїх підлеглих з певної ділянки фронту", але це був не відступ, а маневр.

"Мій підзахисний у залі суду намагався довести, що він робив все добре і хороше, щоб врятувати життя людей. Він відвів з певної бойової ділянки людей, вважаючи, що треба врятувати їхні життя. Це було 10 травня 2024 року. Практично це не відступ, а маневр", - пояснив адвокат Юрій Кривко.

Генерал Горбенко ще влітку 2024 року, коментуючи прорив росіян на Харківщині, говорив у ЗМІ про неможливість тримати оборони на цій ділянці фронту силами однієї бригади.

"Втримати фронт у таких умовах - коли на кілометр лінії оборони припадає всього кілька бійців - це фізично неможливо. Ми зробили максимум із тим, що мали", - наголошував він.

Адвокат бригадного генерала Галушкіна Михайло Величко розповів ВВС Україна, що ще в червні минулого року слідчі ДБР допитували його підзахисного, але як свідка у цій справі.

Минуло пів року і екскомандувач ОТУ змінив статус на підозрюваного. Підставою для підозри, каже юрист, стали результати засекреченої військової експертизи, яка начебто виявила, що командування могло діяти "в інший спосіб" при організації оборони на Харківщині.

"Мій підзахисний вважає, що підозра є безпідставною, виходячи з того, що ввірені йому сили і засоби він реалізував повністю якісно, забезпечивши відбиття російської агресії. При цьому слід зазначити, що сили сторін були не рівними і росіяни переважали 4 до 1", - сказав адвокат.

Через цю нерівність сил тривалий час утримувати рубіж у Харківській області підлеглим генерала Галушкіна було "фізично неможливо", вважає захист.

Печерський районний суд Києва 21 січня виніс рішення про арешт полковника Лапіна і генерала Галушкіна, дозволивши останньому вийти під заставу 5 млн гривень. Цю суму внесли на наступний день.

На наступний день суд відправив під арешт генерала Горбенка із заставою 25 млн гривень і полковника Рюмшина із заставою 90 млн гривень.

Окрім того, відразу після виходу із СІЗО генерала Галушкіна знову затримали співробітники ДБР. Вони висунули йому нову підозру, а саме за ч. 5 ст. 429 (сприяння у самовільному залишенні поля бою або відмова діяти зброєю).

Бурхлива реакція

Затримання і арешт бойових офіцерів викликали бурхливу реакцію в українському суспільстві. Про справу публічно висловились діючі військові, журналісти, експерти і політики.

125 бригада ТрО опублікувала заяву (згодом видалена з публічного доступу), в якій заявила про підтримку генерала Горбенка. В ній йдеться про те, що підрозділ на чолі з комбригом вів бої на Харківщині на "величезному шматку кордону" з дефіцитом людей, боєприпасів і підтримки.

"Ми віримо в справедливість. Ми віримо, що зможемо в суді розповісти справжню правду про події на Харківщині", - сказано у заяві.

Аналогічну заяву поширив 231-й окремий батальйон ЗСУ про свого екскомбата Дмитра Рюмшина. В ній його називають "виключно вимогливим, дисциплінованим та досвідченим командиром".

"Його рішучість та фаховість дозволили нашому батальйону виконати чимало складних завдань у найгарячіших точках фронту", - йдеться в заяві.

Колишній військовий, нині керівник департаменту патрульної поліції Євгеній Жуков (позивний "Маршал") і екскерівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, чинний офіцер ЗСУ Максим Грищук виклали відоме фото генерала Юрія Галушкіна.

На ньому на той час заступник командувача десантних військ несе на собі пораненого українського солдата під час боїв біля Донецького аеропорту (ДАП) в 2014 році.

Жуков і Грищук, які брали участь в боях у ДАП, висловили підтримку генералу Галушкіну.

Волонтер і військовослужбовець ЗСУ Юрій Касьянов вважає, що цивільні судді не можуть розглядати справи щодо дій військового керівництва.

"Винні в чомусь офіцери чи не винні (а винні вочевидь - на війні не можна бути білим і пухнастим) - розбирати їхні дії і давати їм оцінку мають компетентні люди за законами воєнного часу", - зауважив він.

Головком Олександр Сирський і політичне керівництво України затримання низки військових офіцерів не коментували.