Збереження Національним банком України (НБУ) облікової ставки на рівні 13% на засіданні комітету з монетарної політики (КМП) 25 липня підтримали всі його члени, повідомляється на сайті НБУ в понеділок.

"Учасники дискусії погодилися, що в умовах посилення інфляційного тиску, високого прогнозу інфляції та потенційної можливості реалізації частини проінфляційних ризиків таке рішення НБУ матиме заспокійливий вплив на інфляційні та курсові очікування", - зазначено в пресрелізі за підсумками засідання КМП.

Як зазначає центробанк, рішення зберегти облікову ставку на рівні 13% річних, щоб уникнути реалізації проінфляційних ризиків, також є важливим у контексті підтримки привабливості гривневих активів, що, своєю чергою, обмежуватиме тиск на валютному ринку та сприятиме наближенню інфляції до цілі 5% на прогнозному горизонті.

Один із членів комітету наголосив, що розворот інфляційного тренду та ослаблення гривні вже позначилися на результатах опитувань учасників ринку та експертів, більшість із яких у липні не бачили підстав для подальшого зниження облікової ставки.

Загалом більшість його колег погодилися, що збереження незмінної облікової ставки повністю відповідає попереднім заявам регулятора про наміри (forward guidance), оскільки головною умовою продовження циклу пом'якшення процентної політики було зниження ризиків для інфляції та валютного ринку, які не реалізувалися.

"На їхню думку, реалізація проінфляційних ризиків у короткостроковій перспективі куди більш імовірна, ніж дезінфляційних. Вони зазначили, що підвищення податків для покриття видатків бюджету на обороноздатність, найімовірніше, матиме проінфляційний вплив з огляду як на зростання зарплат у приватному секторі на тлі дефіциту кадрів, так і на спрямування додаткових надходжень від податків значною мірою на виплати військовослужбовцям, а, отже, і на подальше споживання", - пояснив Нацбанк позицію більшості членів КМП.

Крім того, проінфляційні ефекти від окремих фіскальних заходів, які зараз обговорюються на державному рівні, можуть також мати додатковий внесок у її прискорення, порівняно із закладеним показником у базовому сценарії макропрогнозу.

"Також є висока ймовірність, що можуть реалізуватися негативні шоки з боку пропозиції овочів та інших сирих продовольчих товарів, зокрема через дуже спекотну та посушливу погоду", - зазначається в релізі.

Однак кілька учасників дискусії не погодилися з більшістю колег: вони припустили, що інфляція може піти за нижчою траєкторією. На їхню думку, сплеск інфляції в червні 2024 року зумовлений переважно адміністративними заходами, на які монетарна політика має обмежений вплив. Водночас збільшення дефіциту е/е, податкові ініціативи, міграційні процеси та погіршення споживчих настроїв можуть призвести до скорочення споживчого попиту, що відповідно буде стримувальним фактором для інфляції.

"Крім того, є ймовірність надходження більш істотних, ніж зараз закладено в прогноз, обсягів зовнішньої допомоги, зокрема пов'язаних зі знерухомленими російськими активами. Відповідно призупинення циклу зниження облікової ставки, на їхню думку, хоча й доречне зараз, але не повинно тривати довго", - наводить регулятор позицію цих учасників дискусії.

Значну увагу члени КМП приділили захисту гривневих заощаджень населення від інфляції. Зокрема, кілька з них зазначили, що привабливість гривні не є бінарним поняттям, вказавши, що вона змінюється поступово, залежно від номінальних ставок, очікувань і того, як інвестори переоцінюють премію за ризик. "Рівень останньої в умовах повномасштабного вторгнення є вочевидь доволі високим, тому для збереження інтересу до гривневих інструментів їхня реальна прибутковість має бути досить високою", - ідеться в релізі.

Нацбанк зі свого боку запевнив, що завжди враховував у своїх рішеннях ризики розбалансування очікувань, і "зараз вони значно вищі, ніж кілька місяців тому".

При цьому один із членів комітету нагадав про незначне скорочення обсягів і частки гривневих строкових депозитів у червні, незважаючи на збереження позитивних ставок у реальному вимірі, зменшення інтересу до ОВДП з боку фізосіб, разом із одночасним зростанням попиту на валюту.

"У результаті НБУ довелося заспокоювати ринок як валютними, так і вербальними інтервенціями. За таких умов подальше пом'якшення монетарної політики може негативно позначитися на очікуваннях, закріпити тенденцію до зниження інтересу до гривневих активів і провокувати додатковий попит на валюту. Отже, НБУ доцільно призупинити цикл зниження облікової ставки та активніше застосовувати заходи з підтримки стійкості валютного ринку", - наводить його думку в релізі НБУ.

Один з його колег зі свого боку додав, що нейтральний рівень реальної ставки у 2016-2019 роках центробанк оцінював на рівні 3-4%, і тому ставки на рівні 5-6% у поточних умовах високих військових ризиків не є надмірними.

"Навпаки, поступове зниження інтересу до заощаджень у гривні, пожвавлення кредитування та зростання попиту на іноземну валюту свідчать, що, незважаючи на збереження високого рівня облікової ставки, монетарні умови набувають стимулювального впливу за депозитним, кредитним та курсовим каналами монетарної трансмісії. Це означає, що привабливість гривні близька до маржинального рівня, тому пауза в пом'якшенні відсоткової політики цілком виправдана", - висловив він припущення.

Однак двоє інших членів КМП заперечили визначенню поточної привабливості гривневих активів як маржинальної, вони вважають охолодження інтересу до гривневих заощаджень ситуативним.

"Воно пов'язане насамперед із психологічними факторами через тимчасове послаблення курсу гривні та певне погіршення курсових очікувань. З огляду на це НБУ протягом останніх тижнів посилив активність на валютному ринку і дав чіткий сигнал про готовність реагувати на погіршення очікувань", - наводиться їхня аргументація в релізі.

Для них здатність НБУ контролювати ситуацію на міжбанку не викликає сумнівів з огляду на рівень міжнародних резервів і зовнішню підтримку партнерів.

Вони погодилися, що збереження незмінної облікової ставки в липні є доцільним, зважаючи на прискорення інфляції та посилення занепокоєння економічних агентів. Водночас ці двоє членів КМП вважають, що реальні ставки за гривневими активами й надалі з досить високою премією перевищують як поточний, так і очікуваний рівні інфляції.

Вказується, що думки членів КМП щодо подальшої траєкторії облікової ставки розділилися. Більшість учасників дискусії переконані, що на цьому етапі, з огляду на очікуване прискорення інфляції та ймовірне погіршення інфляційних очікувань, НБУ доцільно призупинити цикл зниження облікової ставки, як мінімум, до кінця 2024 року. Деякі члени КМП однак допускають, що за певних обставин регулятор може вдатися навіть до підвищення облікової ставки.

"Тим не менш, кілька учасників дискусії вважають, що після заспокоєння валютного ринку та стабілізації очікувань НБУ зможе відновити цикл зниження облікової ставки ще до кінця року, тим паче, якщо реалізуються певні позитивні ризики, зокрема пов'язані з підтвердженням високих обсягів міжнародної допомоги", - навів Нацбанк аргументи інших членів КМП.

Як повідомлялося, правління Нацбанку ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 13% річних із 26 липня 2024 року, що відповідало очікуванням ринку.

Регулятор переглянув прогноз зростання цін на 2024-й і 2025 роки в бік погіршення: на 0,3 і 0,6 відсоткових пунктів (в.п.) відповідно - до 8,5% і 6,6% насамперед через збільшення витрат бізнесу на оплату праці та електроенергію.