У Національному банку висловили сподівання, що банки будуть застосовувати ризик-орієнтовний підхід до РЕР, якщо ж фінустанови відмовлятимуться його застосовувати, то передбачаються суттєві штрафи.

Як передає Укрінформ, про це голова Національного банку Андрій Пишний написав у Фейсбуці.

"Серед «мінусів» ухваленого закону про PEP називали кілька, що стосуються саме банківського сектору, тому прокоментую їх окремо.

Перший закид: відтепер до усіх РЕР довічно застосуватиметься посилений фінмоніторинг, а кожну трансакцію доведеться пояснювати та підтверджувати. Це не так. Почнемо з того, що фінмоніторинг здійснюється до усіх клієнтів банків. Це стандарт, який має виконуватися. Крім того, PEP (як і іншим клієнтам) може бути присвоєний і низький, і середній, і високий рівень ризику. Апріорі високий рівень ризику призначається тільки іноземним РЕР", - повідомив Пишний.

За його словами, навіть якщо до особи застосовуються посилені процедури фінмоніторингу, це не означає, що вони є безстроковими.

Очільник Нацбанку зазначив, що в законі йдеться про наступне: якщо через 12 місяців після того, як РЕР перестав виконувати визначні публічні функції і банк впевнився, що ризиків, властивих РЕР, немає (рівень впливу, обсяг повноважень у минулому, зв'язок між минулими та чинним повноваженнями), його операції є зрозумілими, застосовуватимуться звичайні процедури фінмоніторингу як до будь-якого іншого клієнта. Ніхто не збирається карати РЕР якимись пожиттєвими посиленими перевірками.

"Другий закид: банки відмовлятимуть PEP в обслуговуванні та блокуватимуть операції без розбору. Я чудово розумію, звідки такі очікування. Ми маємо не найкращий досвід дуже формального підходу з боку низки банків до обслуговування РЕР, зокрема встановлення всім без винятку необґрунтовано високого рівня ризику. Однак ситуацію змінюємо. І ситуація змінюється. І саме цей закон фіксує механізми, які нівелюють такий формальний підхід, вжиття щодо РЕР непропорційних заходів. Це ризик-орієнтовний підхід, який банки повинні застосовувати на практиці", - підкреслив Пишний.

Він наголосив, що банки знають, як працювати з ним, оскільки перші рекомендації НБУ надавав ще у 2021 році. В 2023 році було внесено відповідні зміни до нормативно-правових актів, а Нацбанк провів велику роз'яснювальну роботу з банками.

"Тому можу повторити іще раз сказане банкам, що НБУ надалі не потерпить підходу, коли найкращий спосіб уникнути клопоту з РЕР - це взагалі відмовити їм в обслуговуванні. Цю чітку позицію я доніс керівникам банків і AML-офіцерам під час останньої зустрічі. Врешті-решт передбачено дуже суттєві штрафи, якщо фінустанови відмовлятимуться застосовувати ризик-орієнтовний підхід. У законі - це цифра 1,7 млн грн для небанківських установ. А є ще наші нормативні акти, які дають змогу застосувати до банків суттєвіші заходи впливу - штрафи до 10 млн грн. І можу запевнити: якщо будуть на те підстави - ми їх застосуємо", - підсумував Пишний.

Як повідомлялося, Верховна Рада у другому читанні та в цілому ухвалила законопроєкт про внесення змін до Закону України (№9296-д) "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" щодо політично значущих осіб. Політично значущі особи - це фізичні особи, які є національними, іноземними публічними діячами та діячами, які виконують публічні функції в міжнародних організаціях (PEP - politically exposed person - «політично значуща особа»).