В Україні завершується розробка і впровадження ще двох складових електронного містобудівного кадастру України - Єдиного державного реєстру адрес та Єдиного державного реєстру будівель і споруд, повідомила голова комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, голова партії "Слуга народу" Олена Шуляк.

Єдиний держреєстр адрес забезпечуватиме впорядкування даних адресації об'єктів нерухомості як у контексті містобудування, так і в контексті майнових прав. Єдиний держреєстр будівель і споруд має впорядкувати інформацію про наявні будівлі та споруди і наповнюватиметься мірою їхнього будівництва та реконструкції.

За словами Шуляк, функціонування електронного містобудівного кадастру та упорядкування містобудівної документації неможливе без усієї інформації з наявними реєстрами нерухомого майна, а для того, щоб мати чітке розуміння ступеня цієї верифікації, необхідно впорядкувати процедуру присвоєння адрес.

"Іноді навіть зайва крапка, літера чи зайве тире формує два об'єкти нерухомості. І такі підходи говорять про те, що ці процедури в нас узагалі не впорядковані. Наслідком цього є численні порушення у створенні містобудівної документації та підтримання її в актуальному стані. Це є і причиною того, що українці часто не можуть отримати держпослуги у сфері нерухомості", - зазначила вона.

Голова комітету додала, що протягом 30 років українські населені пункти постійно розвивалися та змінювалися, з'являлися нові вулиці, змінювалися назви наявних, проте систематизацією адрес ніхто не займався.

За словами заступника міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Наталії Козловської, створення Єдиного державного реєстру адрес надасть змогу упорядкувати інформацію.

"Раніше органи місцевого самоврядування ухвалювали рішення на основі адресних даних досить хаотично. Зараз потрібно упорядкувати інформацію у сфері адресації об'єктів нерухомості. Ми формуємо єдині підходи в рамках містобудівного кадастру, створення Єдиного державного реєстру адрес і цифровізація в містобудуванні - взаємопов'язані речі", - пояснила Козловська.

Аналогічна ситуація з необхідністю створення Єдиного держреєстру будівель і споруд. За словами Козловської, наразі, на жаль, ані територіальні громади, ані Україна загалом не мають релевантної інформації щодо фонду об'єктів, що, своєю чергою, впливає і на якість управління.

"Мене найбільше цікавить житловий фонд, адже ефективність управління ним безпосередньо впливає на розмір платежів за комунальні послуги. Наприклад, ми не розуміємо, яким чином визначено межі прибудинкових територій багатоквартирних будинків. Подекуди виявляється, що взагалі ніяким. В управляючій компанії зазначено цифру, яку беруть із, умовно кажучи, довідника "Стеля". І ми цю цифру платимо. Це питання переходу містобудівної документації в практичну площину, площину адміністративних послуг для подальшого ефективного управління експлуатацією будинку", - зазначила вона.

Як пояснила, зі свого боку, Шуляк, реєстр будівель і споруд, по суті, міститиме цифрові двійники кожної будівлі та споруди.

"Реєстр будівель і споруд - це, по суті, технічні характеристики будівель, їхні фасади з візуалізацією, а також їхні енергетичні сертифікати. Тільки з урахуванням цього зможуть народжуватися великі проєкти з енергоефективності, розвитку та модернізації тих чи інших будівель. Для створення такого реєстру застосовуватимуться геопросторові дані, і він буде частиною ЄДРССС, яка стає дедалі потужнішою", - пояснила вона.

Вносити дані до реєстрів будуть органи місцевого самоврядування, держателем їх буде Мінвідновлення, а технічним адміністратором - ДП "Дія". Усі інші - від обласних до центральних органів виконавчої влади та бізнесу до зацікавлених громадян, отримуватимуть із реєстрів усю необхідну інформацію, яка не потребує додаткової верифікації.

"Це наша новація, щоб не було жодних можливостей щодо зловживань. Коли повністю розділені етапи бізнес-процесів між різними міністерствами, система буде максимально стійка до будь-яких зловживань, адже не буде єдиної особи, яка відповідатиме за весь процес", - наголосила Шуляк.

Як повідомили у пресслужбі Мінвідновлення, ядро софту, що стане основою обох реєстрів, уже розроблено міністерством, і дані, однакові для різних реєстрів, перенесено автоматично, щодо даних, які відрізняються, проводитиметься ручний метчинг.

Для органів місцевого самоврядування, які будуть ключовими користувачами обох систем, уже розроблено методологію роботи.

"Ми вже завершили пілотний проєкт, у якому взяли участь 150 громадськості.