Фінансові новини
- |
- 30.03.26
- |
- 05:48
- |
-
RSS - |
- мапа сайту
Авторизация
Україна у І півріччі збільшила експорт агропродукції до Євросоюзу на 8% - ІАЕ
16:49 03.08.2023 |

У січні-червні 2023 року Україна експортувала до країн - членів Європейського Союзу продовольства на 5270 млн дол. США, що на 8% перевищує показник за відповідний період минулого року.
Про це розповів заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Микола Пугачов, передає Укрінформ із посиланням на пресслужбу інституту.
Він зазначив, що частка ЄС у загальній структурі українського агроекспорту у І півріччі цього року становила 44%.
За перші 6 місяців 2023 року країни Азії закупили українського продовольства на 3755 млн дол. США, що на 5% більше, ніж за відповідний період 2022-го. Частка Азії за цей період становила приблизно 32% від загального експорту аграрної продукції.
Обсяги експорту до країн Африки становили близько 684 млн дол. США. Частка цього регіону склала 6%від загального експорту аграрної продукції з України.
Пугачов додав, що експорт агропродовольчої продукції у січні-червні 2023 року збільшився проти минулорічних показників за відповідний період у 10221 млн дол. США на 16% і склав 11847 млн дол. США.
Основними ринками збуту вітчизняної агропродукції залишаються три регіони - країни Європейського Союзу, Азії та Африки. У І півріччі 2023 року їх сумарна частка становила майже 82% вартості українського експорту сільгосппродукції.
За словами Пугачова, рейтинг країн - імпортерів вітчизняної агропродукції знову очолив Китай, здійснивши закупівлі на суму 1428 млн дол. США і займаючи в географічній структурі нашого експорту 12,1%.
Румунія, як і торік, посідає друге місце в списку. За шість місяців вона імпортувала з України на суму 1279 млн дол. США. У січні-червні 2023 року частка Румунії у вітчизняному експорті агропродукції становила 10,8%. Туреччина, яка за обсягами закупівель українського продовольства традиційно входить до першої трійки, імпортувала агропродукції на суму у 1227 млн дол. США, тобто 10,4% від загальної вартості.
Значну виручку українські експортери отримали також з Польщі (824 млн дол. США), Іспанії (632 млн дол. США), Нідерландів (546 млн дол. США), Італії (425 млн дол. США), Єгипту (402 млн дол. США), Угорщини (319 млн дол. США) та Німеччини (237 млн дол. США).
Пугачов зауважив, що сумарно ці 10 країн забезпечили Україні 62% доходів від зарубіжних поставок продукції агропромислового комплексу у І півріччі 2023 року.
Визначальними групами продукції в товарній структурі аграрного експорту України, як і раніше, виступають зернові культури (5316 млн дол. США), олії та жири (2850 млн дол. США), насіння і плоди олійних (1123 млн дол. США), залишки і відходи харчової промисловості (681 млн дол. США), м'ясо та субпродукти (439 млн дол. США).
Разом вони забезпечили майже 88% виручки від продажу вітчизняного агропродовольства на ринки країн світу. При цьому у 2023 році збільшуються кількісні показники експорту всіх перерахованих позицій, тоді як у грошовому виразі зростання не стосується лише м'ясопродуктів.
Науковець підкреслив, що при зростанні у І півріччі 2023 року показників зовнішньої торгівлі сільськогосподарською продукцією існує низка факторів, які здатні негативно вплинути на неї в подальшому. Зокрема, підсумковий експорт залежатиме від функціонування «зернового коридору» та повноти використання альтернативних логістичних шляхів, тривалості обмежень на українську продукцію та загрозу їх розширення на інші товари.
Навіть при сприятливому вирішенні цих проблем для України матиме місце високий ступінь невизначеності, прямо викликаний війною, у тому числі перебіг бойових дій та терористичні обстріли інфраструктурних об'єктів, а також кон'юнктура світових ринків, яка складеться у ІІ півріччі поточного року після початку нового маркетингового сезону для багатьох важливих сировинних продуктів і товарів з доданою вартістю.
Як повідомляв Укрінформ, Україна у 2022 році експортувала агропродовольства на суму 23,6 млрд дол. США, що на 15% менше, ніж у 2021-му.
ТЕГИ
ТОП-НОВИНИ
ПІДПИСКА НА НОВИНИ
Для підписки на розсилку новин введіть Вашу поштову адресу :


Верховна Рада розгляне законопроєкт №11115 щодо регулювання діяльності
Telegram та інших цифрових платформ. Документ уже отримав одноголосну
підтримку профільного парламентського комітету. Про це повідомив автор
законопроєкту народний депутат Микола Княжицький.
Україна сподівається залучити у Міжнародної фінансової корпорації
розвитку США (DFC) кредит на $1,4 мільярда для закупівлі обладнання для видобутку газу.
Премʼєр-міністр України Юлія Свириденко зазначила 4 млн 764 тис. 661 грн
доходів в електронній декларації про майно та доходи за 2025 рік.
Державна служба статистики зафіксувала аномально різке зростання індексу
цін виробників у лютому - на 22,3% у місячному вираженні.
Процес продовження бронювання працівників на порталі "Дія" спростили і
тепер перебронювання відбувається автоматично і не потребує попереднього
анулювання чинного статусу.
Дізнайтеся, як обрати аромадифузор для спальні, ванної та вітальні: враховуйте тип, аромат, об'єм флакону та насиченість запаху для комфортної атмосфери
АЗОВ.ONE та Obmify оголосили спільний збір: чим допомогти, як підтримати, куди підуть гроші. Донатьте і беріть участь у розіграші за посиланням в статті
В Україні запустили новий сервіс у застосунку "Дія", який в
автоматичному режимі відображає штрафи за паркування та дозволяє
здійснювати їх оплату безпосередньо у програмі. Для доступу до послуги
водіям необхідно оновити програму та перевірити наявність нарахувань.
Міністр енергетики України Денис Шмигаль під час візиту до США повідомив
про укладення угод між українськими та американськими компаніями щодо
співпраці в енергетичній сфері.
Майже 3 тисячі компаній з іноземними власниками, які подають
фінансову звітність і мають річний дохід не менше 100 млн грн,
зафіксовано в Україні станом на середину березня 2026 року згідно з
даними Єдиного державного реєстру.
У 2026 році великодній кошик із традиційним
набором продуктів на сім'ю з чотирьох осіб коштуватиме близько 1903,19
грн, що на 14,4% дорожче, ніж торік.
Китайські дослідники, схоже, знайшли спосіб обійти одну з найдорожчих
перешкод на шляху до квантового майбутнього. Йдеться про критичну
залежність від гелію-3 - надзвичайно рідкісного ізотопу, ціна якого
змушує фінансових директорів технологічних компаній нервово здригатися.
Американський мільярдер Ілон Маск оголосив про запуск проєкту Terafab -
спільного підприємства своїх компаній Tesla, SpaceX та xAI - для
будівництва «найбільшого у світі заводу з виробництва чипів».
Лідером ринку залишається CATL із часткою 39,2%. Компанія збільшила
чистий прибуток на 42% у 2025 році - до 72,2 млрд юанів (близько $10,5
млрд). Серед клієнтів - китайські автовиробники та європейські компанії,
зокрема Volkswagen і Mercedes-Benz.
Дискусія навколо впливу квантових обчислень на безпеку біткоїна
набирає обертів на тлі нових технологічних проривів і досліджень.
Google готує нові обмеження для встановлення застосунків поза
офіційним магазином Android, але не відмовляється від цієї
можливості повністю.
Влада Китаю
почала субсидувати тисячі «одноосібних компаній» (One-Person Companies,
OPC), які спеціалізуються на технологіях штучного інтелекту.
Австралійські дослідники з організації наукових та промислових
досліджень (CSIRO) створили першу у світі експериментальну робочу
квантову батарею.