Фінансові новини
- |
- 17.11.26
- |
- 07:41
- |
-
RSS - |
- мапа сайту
Авторизация
Скрытая угроза: что может заблокировать украинский агроэкспорт
15:14 09.11.2017 |

Україна потроху здобуває лояльність європейського ринку харчової продукції. Приємний бонус - збільшення експорту продукції з доданою вартістю.
Яскравий приклад: за 8 місяців цього року Україна експортувала до ЄС близько 2 тисяч тонн вершкового масла, тоді як за весь минулий рік - лише 741 тонну. Важливо зазначити, що експорт вершкового масла Україна розпочала лише у 2016 році, а у 2017-му вже зайняла майже 37% ринку ЄС, потіснивши нинішнього лідера імпорту - Нову Зеландію.
Частково такому успіху вітчизняного масла на ринку ЄС сприяє його нижча ціна (у тому числі за рахунок девальвації гривні), ніж у інших експортерів, а також послаблення позицій Нової Зеландії через природні катаклізми.
Однак системну перевагу для експорту вітчизняних харчових продуктів забезпечує довіра - еквівалентна європейській система якості і безпечності харчової продукції, яку Україна запроваджує відповідно до Угоди про асоціацію.
І саме з цієї причини український експорт може "зависнути" в повітрі.
ЄС може в будь-який момент зупинити експорт через невідповідність законодавства України у сфері контролю за кормами.
Так, уже прийнято критично важливий закон "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин" (вступить в силу з квітня 2018 року), який забезпечує еквівалентну європейській систему державного контролю за операторами ринку харчової продукції.
На черзі - безпечність кормів, тобто гармонізація українського законодавства з європейським у сфері державного контролю безпечності кормів. Відповідно до Розділу IV Угоди про асоціацію законодавство України про корми має бути гармонізоване з положеннями трьох Регламентів ЄС: № 183/2005, № 1831/2003 та № 767/2009.
Чому європейці пильно слідкують за цим питанням? Якщо тварина буде їсти безпечні корми, то похідні від неї продукти будуть безпечними для людини. А держконтроль у свою чергу може попередити потрапляння шкідливих речовин до організму людини через харчовий ланцюг "корм - тварина - харчовий продукт тваринного походження - людина".
Тобто ЄС може в будь-який момент підняти питання визнання безпечності продуктів харчування тваринного походження з України, якщо по ланцюгу простежуваності виробник не зможе показати, що тварина споживає безпечні корми.
Тому ЄС може запровадити тимчасові обмеження на експорт таких продуктів тваринного походження: м'яса птиці та м'ясних продуктів, молока та молочних продуктів, рибної продукції, яєць.
Особливості української адаптації
Для вирішення цього питання розроблено відповідні законопроекти - "Про безпечність та гігієну кормів" (реєстр. № 2845), а також альтернативний № 2845-1. Проте має бути напрацьований консолідований законопроект на основі проекту №2845.
Найдискусійніший пункт - реєстрація саме кормових добавок. У цьому аспекті українська система реєстрації не повністю відповідає європейській.
Так, в ЄС реєструються лише кормові добавки, а в Україні обов'язковою є державна реєстрація готових кормів та преміксів (ст. 76 закону України "Про ветеринарну медицину"). Тому наразі гостро стоїть питання вирівнювання правового поля в Україні та ЄС у саме частині реєстрації кормових добавок.
Запровадження реєстрації кормових добавок вкрай важливе з таких причин.
По-перше, система реєстрації кормових добавок не дозволяє допустити в обіг небезпечні добавки, які визначаються під час досліджень, що проводяться під час реєстрації добавки.
По-друге, реєстрація добавок важлива для ефективного держконтролю кормів на основі тієї інформації про добавку, яка надається при реєстрації. Наприклад, це інформація про безпечне використання речовини (при перевищенні безпечної дози певна речовина може стати небезпечною).
Держконтроль може це виявити лише за наявності докладної інформації про властивості добавки.
Як Україні бути з добавками, зареєстрованими в ЄС?
Європейські виробники реєструють в ЄС добавку один раз у компетентному органі, де потім зберігається досьє з усією інформацією про кормову добавку.
Так, за наукову оцінку безпечності кормових добавок під час їхньої реєстрації відповідає European Food Safety Authority (EFSA). Для здійснення оцінки заявник подає реєстраційне досьє з необхідною для проведення дослідження інформацією. За результатами цих досліджень EFSA публікує науковий експертний висновок, на основі якого комісія ЄС приймає рішення, допускати добавку в обіг чи ні.
Тобто добавку з однією і тією ж формулою різним виробникам не потрібно реєструвати заново. Це економія часу та коштів.
Тому в європейського бізнесу постає питання: навіщо реєструвати в Україні кормові добавки, які уже зареєстровані в ЄС?
Ці компанії вже витратили чимало зусиль, щоб зареєструвати добавку в європейському компетентному органі. Зрозуміло, що вони не хочуть проходити в Україні цей шлях спочатку.
І хоча Україна має ЗВТ з ЄС у рамках Угоди про асоціацію, однак це не дає тих умов, які мають країни-члени. Тобто Україна не може здійснювати держконтроль за європейськими кормами в Україні, бо компетентний орган не має доступу до реєстраційних досьє в ЄС.
Щоб зняти це дискусійне питання, Україна має виробити власну спрощену систему реєстрації - консенсус, який би задовольнив усі зацікавлені сторони.
Як це питання вирішували інші країни?
На сьогодні спрощені системи реєстрації кормових добавок існують у Швейцарії, Норвегії, Ісландії, Ліхтенштейні.
У Швейцарії спрощена процедура реєстрації кормових добавок, зареєстрованих в ЄС, вимагає подання досьє щодо зоотехнічних добавок, коксодіостатиків та гістомоностатиків, а також добавок на основі ГМО (це так звані holder-specific additives), тоді як щодо інших видів кормових добавок донедавна досьє не вимагалося (щоправда, зараз вже вимагається).
Не вимагається реєстраційне досьє в Ісландії, Норвегії та Ліхтенштейні, однак це обумовлено тим, що ці країни разом з ЄС входять до Європейського економічного простору (ЄЕП) і через спрощену процедуру імплементують у своє національне законодавство вимоги законодавства ЄС.
Ці країни керуються законодавством ЄС в питаннях обігу кормових добавок - просто визнають і допускають в обіг усі кормові добавки, що зареєстровані в ЄС.
Однак Україні такий варіант не підходить, бо Угода про асоціацію не передбачає доступу до реєстраційних досьє EFSA.
Оптимальна модель для України
Для спрощеної реєстрації кормових добавок в Україні пропонується подавати не реєстраційне досьє, яке було необхідним для реєстрації цієї кормової добавки в ЄС, а науковий експертний висновок EFSA та Регламент ЄС, яким добавка допускається до обігу.
Ці документи сукупно містять мінімально необхідну інформацію для здійснення контролю і тому дозволяють обійтися без реєстраційного досьє. Окрім того, вони є в публічному доступі в інтернеті. Відповідно, не потрібно проводити ніяких додаткових досліджень, оскільки вони проводилися під час реєстрації цієї добавки в ЄС.
Відтак вартість такої реєстрації має бути мінімальною.
Рішення про реєстрацію кормової добавки протягом скороченого до одного місяця строку приймає компетентний орган - Держпродспоживслужба.
Як наслідок, така спрощена система реєстрації не буде обтяжливою для бізнесу, а з іншого - забезпечуватиме компетентний орган, який контролюватиме безпечність кормів, всією необхідною інформацією для здійснення такого контролю.
А без нього, як ми знаємо, неможливо гарантувати безпечність продукції тваринного походження для споживача, і не лише європейського.
Автори:
Любов Акуленко, виконавчий директор ГО "Український центр європейської політики",
Світлана Майструк,експерт ГО "Український центр європейської політики"
ТЕГИ
ТОП-НОВИНИ
ПІДПИСКА НА НОВИНИ
Для підписки на розсилку новин введіть Вашу поштову адресу :
У РУБРИЦІ
Бізнес
| Скандал навколо Tesla у Південній Кореї: компанію звинувачують у продажу нефункціональної технології |


Україна отримає майже 8 млрд євро за програмою Ukraine Facility після виконання понад 20 кроків у межах реформ.
Кабінет Міністрів при доопрацюванні проєкту державного бюджету на 2027 рік погіршив прогноз економіки, зокрема погіршив прогноз ВВП у 2026 році зі зростання на 1,6% до зростання на 0,1%, тобто фактично без зростання, у 2027 році зі зростання на 1,3% до зростання на 0,4%.
Данія надсилає Україні новий пакет допомоги у вигляді військового обладнання на суму 4,8 млрд данських крон (близько 643 млн євро).
Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що Україна після війни має відчувати себе у безпеці. Але при цьому країна матиме лише ті гарантії, на які погодиться Росія, бо інакше механізм не працюватиме.
Європейська комісія працює над виділенням Україні додаткових 45 млрд євро у 2027 році, щоб покрити близько двох третин дефіциту фінансування обсягом 70 млрд євро, понад вже заплановані кошти кредиту на загальну суму 90 млрд євро.
Чим не можна мити мийку Franke з граніту та нержавійки: 7 помилок, які псують поверхню, і правила догляду, щоб мийка служила роками.
Ця тилова вакансія підходить для кандидатів, що не можуть
виконувати бойові завдання у звʼязку із віком чи станом здоровʼя.
У понеділок, 16 листопада, середня ціна на бензин марки А-95 знизилася на 13 коп. до 87,95 грн/л, на дизельне пальне - на 72 коп. до 102,52 грн/л.
Члени правління АТ "НАЕК "Енергоатом" провели робочу зустріч зі спеціальною представницею Франції з питань допомоги та відновлення України Матильдою Лаку-Лабарт під час конференції ReBuild Ukraine Construction & Energy у Варшаві.
Україна у січні-жовтні 2026 року експортувала 9,89 млн тонн пшениці, що на 17,3% менше результата аналогічного періоду 2025 року, при цьому у грошовому вимірі цей показник скоротився на 18,6% - до $2,135 млрд.
Нерезиденти, які надають електронні послуги фізичним особам на митній території України, у січні-жовтні 2026 року сплатили до державного бюджету понад 17,5 млрд грн, що на 32,6% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький і його перший заступник Денис Башлик провели онлайн-зустріч із Європейським комісаром з питань сільського господарства та продовольства Крістофом Хансеном.
АТ "Укрнафта" та грецька GEK TERNA під час ReBuild Ukraine 2026 у Варшаві підписали протокол про безоплатну передачу українській компанії обладнання для газової інфраструктури.
Google (входить до Alphabet Inc.) розширює лінійку чипів для ШІ-розробок, зміцнюючи позиції на ринку обсягом у сотні мільярдів доларів, де домінує Nvidia Corp.
Найкраща LLM-модель виконала повністю самостійно лише 26,4% завдань. Дослідники з Alibaba та кількох азійських університетів створили бенчмарк Co-Design Bench, який перевіряє ШІ-агентів не на зручних лабораторних задачах, а на реальних правках, із якими такі системи раніше справлялися погано. 
Motorola представила смартфон Signature 27, котрий отримав найкращу камеру у цьому році та другу в історії, на думку DxOMark. Він має рейтинг 173 за цим показником - лише на два бали менше, ніж абсолютний лідер Huawei Pura 80 Ultra, та на один більше, ніж отримав iPhone 18 Pro.
У Південній Кореї звинувачують компанію Tesla в тому, що вона продавала південнокорейським власникам авто підписку на технологію, якою не можна користуватися в країні.
Криптобіржа Binance заявила, що хакери через фальшиву співбесіду отримали доступ до комп'ютера, а потім використали внутрішній ШІ-інструмент компанії для захоплення контролю над її гаманцями та викрадення $6,3 млрд.
BMW планує з 2027 року розширити можливості своєї системи допомоги водієві та навчити її працювати не лише на автомагістралях, а й на міських вулицях.