Фінансові новини
- |
- 30.03.26
- |
- 07:53
- |
-
RSS - |
- мапа сайту
Авторизация
Как бесплатная медицина в Молдавии становится платной
22:54 18.05.2017 |

Забота о своем здоровье гражданам Молдавии обходится дорого. В начале этого года в стране многократно повысились тарифы на медицинские услуги для населения. И хотя большинство из них покрывает медицинская страховка, многие пациенты поликлиник и больниц оплачивают их дополнительно в полном размере. Почему сложилась такая ситуация и насколько обоснованно повышение стоимости медуслуг, попыталась разобраться корреспондент DW.
Нет страхового полиса - плати штраф
В 2017 году стоимость полиса обязательного медицинского страхования стоит 4056 леев (около 200 евро). Эта сумма делится пополам между работодателем и его работником.
Индивидуальные предприниматели, обладатели патентов и другие граждане, которые сами создают себе рабочие места, должны сами же позаботиться и о приобретении полиса.
По законодательству, в течение первых трех месяцев года они могут приобрести его за полцены, а если опоздают, обязаны будут заплатить полную цену плюс пеню за каждый просроченный день и штраф в размере от 15 до 33 условных единиц (одна у.е. равняется 50 леям, или 2,5 евро по курсу). Исключение составляют только трудовые мигранты, работающие за пределами страны: от штрафов и пени они освобождены.
Государство страхует 15 категорий граждан. Среди них - дети дошкольникого возраста, студенты, беременные женщины и роженицы, люди с особыми потребностями, получатели соцпособий, матери с четырьмя и более детьми, безработные, состоящие на учете на бирже труда.
Стоимость полиса не менялась с 2015 года. В 2013 году в законодательство внесли поправки об уплате штрафов.
Для повышения качества медицинских услуг
В начале года значительно повысились все тарифы на медуслуги, на некоторые - до 400-500 процентов. Так, операция по удалению миндалин, которая прежде стоила 82 лея, теперь стоит 1007 леев (то есть 49 евро против прежних 4). День пребывания в стационаре кардиологического отделения обходится пациенту в 446 леев (22 евро) вместо 147 леев (7 евро). В стоимость страховки входит только пребывание в стационаре. Лекарства и питание пациента оплачиваются отдельно.
Правительство было вынуждено пойти на непопулярные меры, потому что "государственные медицинские учреждения несут финансовые потери из-за низких тарифов на услуги", цитируют местные СМИ слова министра здравоохранения Руксанды Главан.
В числе причин многократного подорожания в ведомстве называют появление в больницах и поликлиниках современного оборудования, на эксплуатацию которого требуются деньги.
В Минздраве говорят также, что "кусачие" цены не коснутся обладателей страховых полисов, это 86 процентов населения. А вот 14 процентов граждан, которые пренебрегли полисом медстрахования, должны будут выложить на лечение круглую сумму.
Платная "бесплатная" медицина
Между тем данные Нацбюро статистики свидетельствуют, что именно застрахованные граждане чаще всего отказываются от госпитализации из-за финансовых проблем. Гарантированная конституцией бесплатная медицина на деле оборачивается дополнительными расходами на лечение. Так, в 2016 году около 40 процентов респондентов вынуждены были сами приобретать лекарства для лечения в стационаре, до 20 процентов выросли расходы на приобретение сопутствующих материалов - бинтов, шприцев и т.д.
К тому же, как утверждает жительница Кишинева Светлана Деревяженко, "очередь на обследование длится месяцами. Людям, которым срочно нужно поставить диагноз, проще обратиться в частную клинику, заплатить и получить результаты анализа на следующий день".
По словам женщины, она записалась на маммографию в районной поликлинике в феврале, но пройдет ее только в августе. Еще одна проблема связана с тем, что "одни и те же врачи принимают и в государственных, и в частных клиниках. Они предлагают пациентам приходить к ним на прием именно в частные, где придется платить из своего кармана", рассказала жительница молдавской столицы в интервью DW.
На контроле у парламента
"В государственном секторе у врачей низкие зарплаты, поэтому им приходится зарабатывать в других местах. Если пациент может себе позволить оплатить услуги врача, то почему нет? Но если врач просто хочет вытянуть деньги у больного, это недопустимо", - такова точка зрения депутата парламента от коммунистической оппозиции Елены Бондаренко.
Как сообщила она в беседе с корреспондентом DW, "фракция коммунистов зарегистрировала в парламенте законопроект о замораживании новых тарифов и проведении широкого аудита с целью выяснить, с чем связано такое серьезное повышение цен". Не исключено, что "повышение в какой-то мере оправданно, но не в таких размерах", считает Бондаренко.
7 апреля парламент дал Минздраву месяц, чтобы разобраться с тарифами и объяснить методологию их начисления. Однако выяснить, когда наконец ведомство отчитается по этим вопросам, так и не удалось.
Непрозрачная медицина
Все проблемы в здравоохранении "происходят от малой дозы прозрачности", убеждена экономический эксперт Татьяна Савва. Возможно, "цены формировались с расчетом, что государство будет частично субсидировать какие-то обследования, медикаменты. Но, к сожалению, выяснить это практически невозможно", говорит Савва.
По словам эксперта, "раньше в стоимость не включались расходы на оплату услуг поддерживающего персонала - санитаров, нянечек, водителей машин скорой помощи, непонятно, включены ли они сейчас". Кроме того, для повышения цен "есть объективные факторы - инфляция, девальвация лея, увеличение стоимости медикаментов и так далее". "Только проанализировав все это, мы сможем сделать выводы об обоснованности или необоснованности роста тарифов. Но очень важно, чтобы люди понимали, за что и почему им приходится платить", - считает Татьяна Савва.
В преддверии повышения тарифов Национальный антикоррупционный центр (НАЦ) провел экспертизу и не нашел оснований для такого резкого повышения цен. Однако, утверждая тарифы на медуслуги, правительство не приняло во внимание мнение экспертов НАЦ.
ТЕГИ
ТОП-НОВИНИ
ПІДПИСКА НА НОВИНИ
Для підписки на розсилку новин введіть Вашу поштову адресу :


Верховна Рада розгляне законопроєкт №11115 щодо регулювання діяльності
Telegram та інших цифрових платформ. Документ уже отримав одноголосну
підтримку профільного парламентського комітету. Про це повідомив автор
законопроєкту народний депутат Микола Княжицький.
Україна сподівається залучити у Міжнародної фінансової корпорації
розвитку США (DFC) кредит на $1,4 мільярда для закупівлі обладнання для видобутку газу.
Премʼєр-міністр України Юлія Свириденко зазначила 4 млн 764 тис. 661 грн
доходів в електронній декларації про майно та доходи за 2025 рік.
Державна служба статистики зафіксувала аномально різке зростання індексу
цін виробників у лютому - на 22,3% у місячному вираженні.
Процес продовження бронювання працівників на порталі "Дія" спростили і
тепер перебронювання відбувається автоматично і не потребує попереднього
анулювання чинного статусу.
Дізнайтеся, як обрати аромадифузор для спальні, ванної та вітальні: враховуйте тип, аромат, об'єм флакону та насиченість запаху для комфортної атмосфери
АЗОВ.ONE та Obmify оголосили спільний збір: чим допомогти, як підтримати, куди підуть гроші. Донатьте і беріть участь у розіграші за посиланням в статті
Вперше за тривалий час саме центристська сила перемогла та отримала шанс
сформувати уряд та повернути Нідерландам імідж стабільної та
проєвропейської демократії.
Уже два десятиліття Китай домінує на всіх етапах виробництва рідкісноземельних металів, які вже перетворилися на стратегічну сировину. Спроби Заходу зменшити залежність від поставок з КНР поки що безрезультатні.
Підтримка України та військове співробітництво з нею посідають одне з центральних місць у новій «дорожній карті» ЄС з оборони. Як Європа планує досягти повної обороноздатності за п'ять років?
На виборах до палати депутатів (нижньої палати парламенту) в Чехії
переміг рух ANO колишнього прем'єр-міністра країни, мільярдера і
євроскептика Андрія Бабіша, який негативно ставиться до підтримки
України.
Лише після двох невдалих спроб у суботу Санае Такаїчі нарешті досягла своєї давньої амбіції. 64-річного
політика обрали лідеркою правлячої Ліберально-демократичної партії
Японії (ЛДП). Тепер вона стане першою жінкою прем'єр-міністром країни.
Попри спільні інтереси, Китай, Росія і Північна Корея поки що далекі
від створення справжнього військового чи політичного союзу, який міг би
диктувати свою волю Євразії - найбагатшому і найнаселенішому регіону
світу, вважає Wall Street Journal.
Сьогодні країну живлять пальним десятки маршрутів постачання - водним транспортом, залізницею, автоцистернами. Пункти переливу нафтопродуктів з європейської на українську колію розкидані вздовж всього кордону.
Китайські дослідники, схоже, знайшли спосіб обійти одну з найдорожчих
перешкод на шляху до квантового майбутнього. Йдеться про критичну
залежність від гелію-3 - надзвичайно рідкісного ізотопу, ціна якого
змушує фінансових директорів технологічних компаній нервово здригатися.
Американський мільярдер Ілон Маск оголосив про запуск проєкту Terafab -
спільного підприємства своїх компаній Tesla, SpaceX та xAI - для
будівництва «найбільшого у світі заводу з виробництва чипів».
Лідером ринку залишається CATL із часткою 39,2%. Компанія збільшила
чистий прибуток на 42% у 2025 році - до 72,2 млрд юанів (близько $10,5
млрд). Серед клієнтів - китайські автовиробники та європейські компанії,
зокрема Volkswagen і Mercedes-Benz.
Дискусія навколо впливу квантових обчислень на безпеку біткоїна
набирає обертів на тлі нових технологічних проривів і досліджень.
Google готує нові обмеження для встановлення застосунків поза
офіційним магазином Android, але не відмовляється від цієї
можливості повністю.
Влада Китаю
почала субсидувати тисячі «одноосібних компаній» (One-Person Companies,
OPC), які спеціалізуються на технологіях штучного інтелекту.
Австралійські дослідники з організації наукових та промислових
досліджень (CSIRO) створили першу у світі експериментальну робочу
квантову батарею.