Європейський Союз позбавив Угорщину права приймати зустріч міністрів закордонних справ і оборони через її позицію щодо війни в Україні.

Угорщина почала головувати в Раді ЄС, і у цій ролі вона за правилами мала б приймати цей захід. Однак тепер, на тлі гніву через зустріч прем'єр-міністра Віктора Орбана з президентом Росії Володимиром Путіним у Москві, цього не станеться.

Верховний представник ЄС із зовнішньої політики Жозеп Боррель заявив, що дії Угорщини повинні мати наслідки і що "ми маємо послати сигнал, навіть якщо це символічний сигнал".

Угорщина назвала цей крок "повністю дитячим".

Кожні шість місяців під час нового головування в Раді міністри закордонних справ і оборони ЄС проводять зустрічі для обговорення глобальних проблем, з якими стикається блок.

Наступні такі зустрічі мали відбутися 28-30 серпня в Будапешті, але в понеділок Боррель оголосив, що вони відбудуться у Брюсселі.

Він згадав, що Орбан після зустрічі з Путіним звинуватив ЄС у "провоєнній політиці".

"Я можу сказати, що всі країни-члени - за єдиним винятком - дуже критично ставляться до такої поведінки, - сказав Боррель. - Я вважаю, що було б... доречно продемонструвати це почуття і скликати наступні засідання Ради з питань закордонних справ і оборони в Брюсселі".

З 26 інших країн ЄС у цій суперечці Угорщину підтримала лише Словаччина.

Після цього рішення міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто написав у фейсбуці: "Яку фантастичну відповідь вони придумали. Я не хочу нікого образити, але це наче у дитячому садку".

"Мирне турне" Орбана

З 1 липня Угорщина на пів року стала головуючою країною в Європейській раді, і Віктор Орбан наступного ж дня, вперше за роки повномасштабного російського вторгнення, поїхав із несподіваним візитом в Київ. Там він зустрівся із Володимиром Зеленським.

А потім Орбан поїхав у Москву, Пекін і США, на зустріч із кандидатом в президенти Дональдом Трампом.

У середині липня голова Європейської ради в листі Орбану нагадав, що той не має права виступати від імені ЄС.

"Країна, яка головує в Європейській раді в порядку ротації, не має повноважень представляти Європейський Союз на міжнародній арені та не отримувала від ЄС мандат на перемовини від імені об'єднання", - йшлося в листі голови ради Шарля Мішеля Віктору Орбану.

Орбан виступає з позицій, які кардинально розходяться з позицією абсолютної більшості країн ЄС.

Він давно неприязно ставиться до України, обвинувачуючи її в дискримінації корінної угорської меншини на Закарпатті. А з моменту, коли Росія розв'язала велику війну, він відмовився надавати Україні військову допомогу, намагався саботувати введення санкцій проти Росії та рішення про допомогу Україні на рівні ЄС. Він також обвинувачує ЄС і всіх союзників України в тому, що допомагаючи, вони нібито тільки затягують кровопролиття.

Шарль Мішель в своєму листі в черговий раз відкинув ці звинувачення Орбана.

"Все абсолютно навпаки: Росія - агресор, а Україна - жертва, яка користується законним правом на самозахист", - цитує Reuters лист Мішеля.

16 липня 63 депутати Європарламенту закликали позбавити Угорщину права голосу в ЄС.

Вони вважають, що Орбан зловживає позицією країни, яка тимчасово головує в Європейській раді, і в такий спосіб шкодить інтересам ЄС.

Втім, це достатньо символічний заклик: процедура позбавлення країни голосу надто складна, щоб її застосували на практиці.

І лист Шарля Мішеля, і заява євродепутатів стали реакцією на лист Орбана, який він розіслав лідерам країн ЄС.

У листі, написаному за результатами зустрічей в Києві, Москві, Пекіні та в резиденції Трампа у Флориді, угорський прем'єр зокрема повідомив, що у разі перемоги на президентських виборах на початку листопада, Трамп почне вимагати від Києва почати мирні переговори, пригрозивши припиненням допомоги.

Тому, як писав угорський прем'єр, Євросоюз, передбачаючи зміни в політиці США, повинен або прийняти необхідність переговорів між Росією та Україною, або ж взяти на себе більшу частку в фінансуванні оборони України.