Експерти Ради Європи дійшли висновку, що новий закон про медіа значною мірою відповідає директиві ЄС і стандартам РЄ, але висловили при цьому низку рекомендацій для покращення.

Як пише "Європейська правда", про це йдеться у висновку експертів Ради Європи.

Висновок був підготовлений двома експертами Ради Європи на запит голови комітету Верховної ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики в рамках проєкту Ради Європи "Гарантування свободи вираження поглядів та свободи медіа в Україні", спрямованого на підтримку української медіаспільноти у вирішенні поточних потреб, особливо в умовах війни в Україні.

Вони перевірили відповідність ухваленого закону стандартам Директиви ЄС 2018/1808 про аудіовізуальні медіапослуги (AVMSD) та Ради Європи, а також його узгодженість із попередніми рекомендаціями Юридичного висновку від вересня 2022 року щодо законопроєкту від липня 2022 року.

Проєкт закону про медіа в редакції від липня 2022 року відрізнявся від попередніх законодавчих спроб обсягом регулювання та розширеними повноваженнями Національної ради. Після внесення значних поправок та остаточного ухвалення Верховною радою 13 грудня 2022 року президент Володимир Зеленський підписав його як закон 29 грудня 2022 року. Його ухвалення до кінця 2022 року було здійснено як один із невідкладних заходів для виконання однієї з вимог у рамках надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС. Новоприйнятий закон має набути чинності 31 березня 2023 року.

Після заклику двох профспілок українських журналістів, Національної спілки журналістів України (НСЖУ) та Незалежної медіапрофспілки України (НМПУ), які назвали численні положення Закону "Про медіа" проблемними, Міжнародна та Європейська федерації журналістів (МФЖ та ЄФЖ) оприлюднили заяву щодо новоприйнятого закону про медіа та закликали український уряд "переглянути нове законодавство та розпочати широкий інклюзивний діалог із журналістськими профспілками та медіасектором" для його реформування. Основними питаннями, що викликали занепокоєння, були політична залежність українського регуляторного органу - Національної ради з питань телебачення і радіомовлення (НРТР), а також розширення сфери регулювання на друковані та онлайн-медіа та спектру позасудових санкцій проти ЗМІ.

З іншого боку, "Репортери без кордонів" (RSF) привітали "довгоочікуваний новий закон про медіа". У своїй онлайн-заяві (11 січня 2023 року) вони оцінили, що "новий закон про медіа гармонізує українське законодавство з європейським і полегшує визначення того, хто є справжніми власниками засобів масової інформації". Вони також відзначили, що до його остаточного ухвалення були зроблені поліпшення, але підкреслили, що очікують від влади додаткових зусиль для завершення цієї реформи, щоб гарантувати повну незалежність медіарегулятора, як тільки будуть зняті конституційні обмеження, пов'язані з нинішньою війною.

"Закон є значним покращенням порівняно з проєктом Закону "Про медіа" № 2693-д... Тією мірою, якою закон охоплює теми, що містяться в AVMSD, він значною мірою узгоджується з директивою, і те саме стосується його відповідності стандартам Ради Європи", - йдеться у висновку експертів Ради Європи.

"Положення закону, спрямовані на включення AVMSD в національне законодавство, є значним поліпшенням порівняно з попередньою версією законопроєкту, і узгоджуються з AVMSD", - стверджують експерти.

Втім, експерти виділи декілька моментів, на які слід звернути увагу: зокрема, щодо мови ворожнечі; моніторингу за виконанням стандартів до шкоди в інтернеті, які подекуди вищі, ніж в державах ЄС; додаткових гарантій незалежності членів Нацради з питань телебачення і радіомовлення; обмежень свободи слова в умовах збройної агресії; можливості розширення визначення журналіста, що дозволило б відповідний захист громадянських журналістів.

"Як країна, що прагне приєднатися до Європейського Союзу, Україна повинна привести свої національні закони, правила та процедури у відповідність до законодавства ЄС, що міститься в "acquis communautaire", яке включає AVMSD. Крім того, як член Ради Європи, Україна зобов'язана дотримуватися її стандартів", - йдеться у висновку.

Як відомо, Україна для початку переговорів вступ до ЄС має виконати "7 кроків" - набір визначених Єврокомісією критеріїв. Наразі виконання критерію, який стосується медіасфери, лишається на рівні 6 балів з 10.

Детальніше про всі критерії читайте у статті Кандидат на мінімалках: Україна провалює власні плани щодо виконання критеріїв ЄС.