Фінансові новини
- |
- 17.11.26
- |
- 05:27
- |
-
RSS - |
- мапа сайту
Авторизация
Кому, когда и сколько? Почему нет компромисса в земельном вопросе
18:31 13.02.2019 |

Кто имеет право покупать землю, сколько земли и по какой цене? Пока не определимся с конечной целью, не найдем ответы и на эти вопросы (укр.)
Після нещодавної публікацї ключових пунктів того, яким бачить майбутній ринок землі робоча група аграрного комітету Верховної ради на чолі з її в.о. Олександром Бакуменко, в колі аграрних виробників пожвавились дискусії щодо можливих обмежень на ринку земель с/г призначення.
В рамках співпраці між профільними асоціаціям аграрних виробників та державними органами, є спроба відшукати оптимальну модель ринку із врахуванням всіх можливих ризиків та потреб його учасників.
Мова йде, головним чином, про обмеження у трьох категоріях: хто має мати право купувати землю с/г призначення, скільки землі він зможе купувати, та по якій ціні повинен її купувати. Але коли ми обговорюємо це питання в експертному середовищі, на жаль, часто забуваємо про основну мету цього ринку і інтереси його учасників.
Яка ж мета?
Для держави - це розвиток сектору, що виражається у збільшенні аграрного ВВП, а також притік інвестицій в країну. Аграрна галузь сприятиме інвестиціям не лише безпосередньо в свій сектор, але і в промислове будівництво, транспортну інфраструктуру, фінансовий ринок, тощо.
Для власника землі (який її не обробляє) - це збільшення орендної плати, залучення фінансування, а також можливість отримати певний капітал від продажу ділянки.
Для агровиробника - це можливість отримати землю у власність, щоб зменшити трансакційні витрати на обслуговування земельного банку, отримати можливість інвестування у довгострокові проекти та спроможність залучати додатковий капітал під заставу землі як активу.
З точки зору прозорого аграрного бізнесу, головна вимога до майбутнього формату ринку землі - це те, що обмеження мають бути мінімальними та встановлюватися з єдиною метою - забезпечити на ринку прозорість, конкуренцію та належну рівність всіх учасників.
Саме тому, при обговоренні дизайну ринку землі, на мою думку, рівноцінно повинні враховуватись інтереси всіх ключових стейкхолдерів - як держави, так і власника земельної ділянки, і сільськогосподарського виробника.
А що з обмеженнями?
Концептуально погоджуюсь з основними ідеями, які обговорюються щодо певних обмежень. Зокрема, обмеження максимальних площ у власності, якими може володіти виробник на певній території, необхідність підтвердження походження коштів, за які купують землю, певне обмеження іноземних компаній на першому етапі відкриття ринку.
Але щодо доцільності ще частини запропонованих обмежень я маю значні сумніви. Наприклад, чи дозволить заборона купувати землю юридичним особам створити справді ефективний, конкурентний аграрний сектор, в який будуть інвестувати та який буде забезпечувати державу податковими надходженнями?
Вважаю, що ні. Участь виключно фізичних осіб у купівлі землі стримуватиме зростання ціни на землю, не дозволить залучити значних інвестицій та сприятиме поширенню схеми, за якою менш прозорі та не публічні підприємства купуватимуть землю на своїх фізичних осіб і передаватимуть собі ж в користування під низькі відсотки.
Окрім цього, комерційні фінансові установи не готові фінансувати в достатніх обсягах фізичних осіб для купівлі землі. Коштів у держави на це також немає, тому є ще одне питання - які саме фізичні особи купуватимуть землю? (відповідь, - ті одиниці, у яких є значний накоплений капітал). І, навпаки, участь юридичних осіб у ринку створить значно більшу конкуренцію за сг землю, а відповідно, дозволить збільшити ціни на земельні ділянки, і, відповідно - збільшити інвестиції й аграрний ВВП. Це також значно розширить кількість учасників ринку.
Ми підтримуємо ініціативи і вимоги, які дрібні та середні аграрні підприємства та фермерські господарства висувають до держави щодо створення умов, за яких вони б могли на рівних конкурувати з більшими підприємствами. Однак такі вимоги не мають дискредитувати ефективно працюючі великі компанії, які по суті є драйверами в аграрних технологіях та залученні інвестицій в Україну.
Щодо купівля землі іноземцями
Кажуть, що якщо допустити юридичних осіб до купівлі землі, це дасть можливість купувати їх іноземцям, які володіють значно більшим капіталом та дешевшим фінансовим ресурсом, а, відповідно, отримають величезну перевагу на ринку земель, що викривить конкуренцію.
Але, по-перше, обмеження на набуття сільськогосподарської землі у їх власність встановлені в Земельному Кодексі України і не пов'язані з дією мораторію. По-друге, запобігти такому скуповуванню можна й іншими методами, наприклад обмеженням на концентрацію площі у власності.
По-третє, вже сьогодні в Україні існує низка аграрних компаній, якими володіють і керують українці, кінцевими бенефіціарами яких також є українці, але при цьому компанія залучила іноземні інвестиції. Вважаю, що інтереси таких аграрних підприємств теж потрібно враховувати і відстоювати.
Тому, достатньою і коректною в цьому випадку може бути умова про те, що 51% в компанії, що володіє землею, має належати українцю - й обов'язок продати землю, якщо іноземець отримає контрольний пакет у такій компанії. Хоча такі заходи потребують контролю, й, відповідно, певної зміни існуючого законодавства та системи контролю і обліку.
Водночас, на що законодавцям і справді треба звернути увагу - це те, що найбільшим викликом для створення земельного ринку та доступу невеликих фермерських господарств до купівлі землі є створення дієвого фінансового механізму, який допоміг би запустити кредитування дрібних та середніх вітчизняних господарств для купівлі землі.
Робота над пошуком такого механізму ведеться. Якщо це вдасться, то знайти компроміс стосовно всіх інших питань не буде складно і парламент з високою ймовірністю підтримає скасування мораторію на продаж земель. Тоді ми нарешті перестанемо шукати компроміс між ринком та монополією держави.
ТЕГИ
ТОП-НОВИНИ
ПІДПИСКА НА НОВИНИ
Для підписки на розсилку новин введіть Вашу поштову адресу :
ПОПУЛЯРНІ СТАТТІ
Бізнес
| Скандал навколо Tesla у Південній Кореї: компанію звинувачують у продажу нефункціональної технології |


Україна отримає майже 8 млрд євро за програмою Ukraine Facility після виконання понад 20 кроків у межах реформ.
Кабінет Міністрів при доопрацюванні проєкту державного бюджету на 2027 рік погіршив прогноз економіки, зокрема погіршив прогноз ВВП у 2026 році зі зростання на 1,6% до зростання на 0,1%, тобто фактично без зростання, у 2027 році зі зростання на 1,3% до зростання на 0,4%.
Данія надсилає Україні новий пакет допомоги у вигляді військового обладнання на суму 4,8 млрд данських крон (близько 643 млн євро).
Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що Україна після війни має відчувати себе у безпеці. Але при цьому країна матиме лише ті гарантії, на які погодиться Росія, бо інакше механізм не працюватиме.
Європейська комісія працює над виділенням Україні додаткових 45 млрд євро у 2027 році, щоб покрити близько двох третин дефіциту фінансування обсягом 70 млрд євро, понад вже заплановані кошти кредиту на загальну суму 90 млрд євро.
Чим не можна мити мийку Franke з граніту та нержавійки: 7 помилок, які псують поверхню, і правила догляду, щоб мийка служила роками.
Ця тилова вакансія підходить для кандидатів, що не можуть
виконувати бойові завдання у звʼязку із віком чи станом здоровʼя.
В Україні до кінця 2027 року планують ухвалити закон про запуск платних доріг у межах євроінтеграційних вимог.
Європейська комісія прагне до кінця 2026 року переказати Україні всю суму з досі невиплачених понад 20 млрд євро з цьогорічної частини кредиту ЄС на 90 млрд, однак виплата решти коштів залежатиме від виконання Україною необхідних реформ.
Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував парламенту прийняти в другому читанні та в цілому проєкт закону №16037-д про внесення змін до Податкового кодексу України щодо спрощення адміністрування ПДВ.
Кабінет міністрів ухвалив рішення про додаткові виплати фахівцям, які відновлюють критичні об'єкти енергетики, житлово-комунальної інфраструктури та залізниці після російських атак.
Велика Британія та Франція очолять військові навчання, під час яких перевірять готовність багатонаціональних сил до розміщення в Україні після укладення мирної угоди.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова призупинити удари по російських нафтопереробних заводах на вимогу США, якщо Вашингтон передасть необхідні для відбиття повітряних атак РФ ракети-перехоплювачі для Patriot.
Перші альтернативні мостові переправи в Києві, будівництво яких розпочалося в межах урядового проєкту із забезпечення транспортного сполучення, планують ввести в експлуатацію на початку 2027 року, повідомив міністр з відновлення, інфраструктури
Google (входить до Alphabet Inc.) розширює лінійку чипів для ШІ-розробок, зміцнюючи позиції на ринку обсягом у сотні мільярдів доларів, де домінує Nvidia Corp.
Найкраща LLM-модель виконала повністю самостійно лише 26,4% завдань. Дослідники з Alibaba та кількох азійських університетів створили бенчмарк Co-Design Bench, який перевіряє ШІ-агентів не на зручних лабораторних задачах, а на реальних правках, із якими такі системи раніше справлялися погано. 
Motorola представила смартфон Signature 27, котрий отримав найкращу камеру у цьому році та другу в історії, на думку DxOMark. Він має рейтинг 173 за цим показником - лише на два бали менше, ніж абсолютний лідер Huawei Pura 80 Ultra, та на один більше, ніж отримав iPhone 18 Pro.
У Південній Кореї звинувачують компанію Tesla в тому, що вона продавала південнокорейським власникам авто підписку на технологію, якою не можна користуватися в країні.
Криптобіржа Binance заявила, що хакери через фальшиву співбесіду отримали доступ до комп'ютера, а потім використали внутрішній ШІ-інструмент компанії для захоплення контролю над її гаманцями та викрадення $6,3 млрд.
BMW планує з 2027 року розширити можливості своєї системи допомоги водієві та навчити її працювати не лише на автомагістралях, а й на міських вулицях.