Європейська комісія розробляє схему, яка у майбутньому спростить передачу майже 200 мільярдів євро заморожених російських активів на відбудову України.

Про це йдеться у публікації видання Politico, пише "Європейська правда".

За словами кількох посадовців, Брюссель перевіряє готовність національних урядів спрямувати ці активи у більш ризикові інвестиції, які могли б приносити більший прибуток для України та посилювати тиск на Росію. Прихильники ідеї також розглядають цю схему як крок у напрямку потенційної конфіскації активів і передачі їх Україні як покарання за відмову Росії виплатити післявоєнні компенсації.

"Ми просуваємо роботу над російськими замороженими активами, щоб сприяти обороні та відбудові України", - заявила у четвер президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, зробивши найжорсткішу заяву з цього питання.

Важливо, що цей варіант не передбачає негайної конфіскації активів, проти чого виступає більшість країн ЄС через фінансові та юридичні ризики.

Кульмінація дискусії очікується в суботу, коли 27 міністрів закордонних справ ЄС уперше обговорять цю опцію під час неформальної зустрічі в Копенгагені.

У підготовчій записці до зустрічі зазначається, що міністри мають розглянути "подальші варіанти використання доходів від заморожених російських суверенних активів".

Країни Балтії, які межують із Росією, та кілька інших держав уже давно закликають ЄС до повної конфіскації активів. Проте цей варіант продовжує стикатися з опором західноєвропейських країн, зокрема Німеччини, Італії та Бельгії.

Остання особливо вразлива до юридичних і фінансових ризиків, адже саме там розташовано Euroclear. Це фінансова установа, що зберігає більшу частину російських активів.

Юристи комісії розглядають можливість передачі активів у "спеціальний фонд" (special purpose vehicle), який підтримували б кілька країн ЄС і, можливо, деякі інші держави.

Посадовці порівнюють запропонований новий фонд із Європейським стабілізаційним механізмом (ESM) - "грошовим пулом" для допомоги країнам, що підтримується лише членами єврозони й створений поза межами договорів ЄС.

Можливий фонд для України також міг би бути відкритим для країн G7, включно з Великою Британією та Канадою.

Загалом нова структура дала б ЄС більше контролю для передачі активів Україні у потрібний момент.

За чинними правилами, одна країна фактично може повернути активи Москві, наклавши вето на продовження санкцій, що переглядаються кожні шість місяців. У цьому контексті уряд Угорщини, орієнтований на Росію та Трампа, вважається найбільш імовірним кандидатом для такого кроку.

Передача активів до нового фонду, який потенційно не вимагатиме одностайності, дозволила б нейтралізувати загрозу з боку Угорщини.

Крім того, це дало б змогу вкладати кошти у більш ризикові інструменти, здатні генерувати вищі прибутки для України. Це відрізнялося б від чинних правил, які зобов'язують Euroclear інвестувати активи через Національний банк Бельгії - за найнижчою доступною безризиковою ставкою.

Скептики, зокрема генеральна директорка Euroclear Валері Урбен, побоюються, що у випадку збитків від більш ризикових операцій тягар доведеться нести платникам податків ЄС.

Щоб розподілити юридичну та фінансову відповідальність, Бельгія хоче, аби інші країни ЄС також взяли на себе зобов'язання щодо активів у межах плану комісії.

Бельгійський уряд останнім часом почав схилятися до цього плану, повідомили представник ЄС і дипломатичний високопосадовець з іншої країни. Підтримують ідею й держави, що розташовані далі від Росії, зокрема Іспанія.