Упродовж 2024 року найпопулярнішим джерелом новин для українців були соціальні мережі. Такими є оприлюднені в четвер, 7 листопада, результати дослідження "Українські медіа, ставлення та довіра у 2024 році", проведеного дослідницькою компанією InMind на замовлення міжнародної неприбуткової організації Internews Network в рамках програми за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). За його даними, основною мережею для спілкування та споживання новин і далі залишається месенджер Telegram, показники якого значно перевищують показники інших. При цьому кожен третій опитаний українець зазначає, що роботу Telegram потрібно регулювати.

Звідки українці беруть актуальну інформацію

Соціальні мережі як основне джерело новин використовують 84 відсотки респондентів, свідчать результати дослідження. При цьому 42 відсотки опитаних споживають новинний контент виключно через них. Новинні сайти та телебачення як джерело новин вказали 30 відсотків респондентів. Радіо та друкована преса майже не виступають значущим джерелом новин. Водночас 90 відсотків українців використовують смартфони для доступу до новин та інформації.

Як констатують автори дослідження, ці цифри свідчать про те, що рівень використання новинних сайтів зменшується. "Отримання новин у соціальних мережах через смартфон - головна тенденція останніх років", - зазначається у дослідженні.

Канали у Telegram - основне джерело новин для українців

Як і минулого року, основною соціальною мережею для українців залишається Telegram, розробником і засновником якого є російський підприємець Павло Дуров. До того ж рівень охоплення цього месенджера зростає й значно перевищує показники інших соціальних мереж, констатують автори дослідження.

Для спілкування Telegram у 2024 році використовує 81 відсоток респондентів (у 2023 році цю мережу використовували 75 відсотків), а як джерело новин - 73 відсотки (проти 72 відсотків минулого року). Рівень використання YouTube теж зріс як у контексті загального залучення, так і в контексті споживання новин (47 відсотків та 19 відсотків відповідно проти 32 відсотків та 16 відсотків). У Facebook, Viber та Instagram спостерігається зниження інтересу до новин, констатують дослідники.

При цьому половина опитаних (51 відсоток) вважають, що держава не має втручатись у діяльність Telegram. Натомість кожен третій (33 відсотки) зазначає, що необхідно встановити правила його роботи. Чотири відсотки респондентів висловилися за те, щоб взагалі заборонити Telegram.

У разі заборони цієї соціальної мережі частина людей заявили, що будуть спостерігати за цими ж блогерами та каналами на інших платформах (23 відсотки) або користуватись Telegram в обхід блокування (31 відсоток). Інша половина респондентів - 52 відсотки - шукатимуть нові джерела інформації.

Джерела інформації на тимчасово окупованих і прифронтових територіях України

Telegram-канали є найпопулярнішим джерелом інформації для людей, які живуть у зоні бойових дій та на тимчасово окупованих територіях України. Утім, як констатують автори дослідження, спостерігається тенденція до зменшення кількості каналів, які переглядаються, порівняно з початком повномасштабного вторгнення РФ.

"Для мешканців тимчасово окупованих територій характерним є використання двох мобільних телефонів із міркувань безпеки: це дозволяє швидко скинути налаштування пристрою та видалити історію пошуку чи застосунків, а також сховати другий телефон. Для перегляду новин удома використовують ноутбуки. Перегляд телебачення та радіо є менш актуальним, що пов'язано як зі складністю доступу до українських частот, так і з меншою актуальністю цих девайсів", - зазначають автори дослідження.

Жителі прифронтових населених пунктів зосереджують увагу на новинах з близьких до них ділянок фронту задля розуміння поточної ситуації та оцінки ризиків. Найчастіше для перегляду новин вони використовують мобільний телефон. "Респондентами споживається більший обсяг новин через побоювання просування фронту. Проблемою також є просування російських (телевізійних. - Ред.) каналів із сусідніх територій через приглушення українських каналів", - констатують автори дослідження.

Військовослужбовці, як правило, використовують два-три джерела для перегляду новин: переважно це Telegram-канали та комунікація з командирами чи іншими військовими. Основний пристрій для отримання інформації у них - смартфон. Однак, як констатують автори дослідження, військові переважно витрачають на перегляд новин від 15 хвилин до однієї години на добу. "Споживання новин на першій лінії фронту обмежене через неможливість використання мобільних пристроїв під час виконання бойових завдань. На другій лінії фронту та в тилу доступ до новин є переважно стабільним завдяки наявності інтернет-зв'язку або Starlink", - пояснюють автори дослідження.

У порівняні ж із початком повномасштабного вторгнення військові вже не так часто переглядають новини: респонденти переважно пов'язують це із зниженням рівня довіри до всіх джерел інформації. На думку військових, новини, які подаються у більшості медіа, не відповідають дійсності, констатують автори дослідження.

Частина українців досі читають російські ЗМІ та соцмережі

Окрім того, 11 відсотків респондентів заявили, що читають і російські медіа (15 відсотків вказали, що це робить хтось з їхнього оточення). Головною причиною вони назвали бажання зрозуміти, що російські медіа розповідають про Україну (41 відсоток), та отримати альтернативну або іншу точку зору (22 відсотки).

Шість відсотків українців досі використовують російські соцмережі як ще одне джерело новин, а п'ять відсотків - російські новинні сайти. Утім, рівень довіри до них залишається досить низьким, констатують автори дослідження, - 23 відсотки і 15 відсотків відповідно.

Для жителів тимчасово окупованих територій України російські новини попри принципову відмову від споживання все одно становлять частину інфопростору, наголошують автори дослідження. "Респонденти переважно вважають російські новини безглуздими та фантастичними, утім, регіональні канали, що модеруються російськими адміністраторами, можуть бути корисними у наданні актуальної та оперативної інформації в разі обстрілу, комунальних проблем, ярмарок та інших побутових питань", - пояснюють вони.

Дезінформація і довіра до джерел

Найнадійнішими джерелами інформації опитані українці назвали родину (85 відсотків) і друзів (76 відсотків). Більшість також довіряє колегам (60 відсотків) та соціальним мережам (55 відсотків). Проте вперше від початку повномасштабного вторгнення РФ рівень довіри до медіа опустився нижче 50 відсотків - до 47 відсотків, констатують автори дослідження.

Більшість опитаних українців (83 відсотки) заявили про те, що знають про існування неправдивих матеріалів, 72 відсотки висловили впевненість у тому, що можуть їх ідентифікувати. Помітно зросла кількість тих, хто вважає це нагальною та актуальною проблемою у своєму житті - до 46 відсотків, вказують аналітики. Більше третини українців вказали, що знають про такі сервіси фактчекінгу, як StopFake, "Детектор медіа", "Без брехні" та "По той бік новин". Утім, більшість обізнаних про конкретні сервіси людей не мають фактичного досвіду їхнього використання, констатують дослідники.