Напевно, всі погодяться, що бути добрим - це гарно і приємно, але чи сприяє це успіху у житті? Зрештою, хіба доброта не в тому, щоб ставити інтереси інших людей на перше місце? Хіба це не вимагає самопожертви?

Але чи це завжди так?

Згадаймо кілька відомих людей: Джон Тімпсон - власник найбільшої у Британії мережі з ремонту взуття Timpson; Джасінда Ардерн - прем'єр-міністр Нової Зеландії; Гарет Саутгейт - один з найуспішніших тренерів в історії Англії. Усі троє - "переможці" у своїх сферах, і всі вони ставлять доброту в основу стратегії досягнення успіху.

Вони виявили, що емпатичний і "м'якший" підхід до бізнесу, політики та спортивного менеджменту приносить позитивні результати не лише іншим, а й працює на них самих. Традиційне уявлення про те, що для успіху треба бути безжальним, цілеспрямованим і зосередженим на своїй меті, все більше дискредитує себе.

З'являється все більше наукових доказів того, що добряки теж можуть бути переможцями. У 2020 році Університет Сассексу провів найбільше у своєму роді дослідження щодо ставлення людей до доброти. Понад 60 тисяч людей зі 144 країн заповнили розширену анкету під назвою "Тест доброти".

Людей запитали, де вони бачили найбільше добрих вчинків. І робота опинилась на третьому місці після дому й медичного закладу. Там люди були свідками добрих вчинків, а доброта була в ціні.

Тож місце, яке традиційно сприймали, як майданчик жорсткої конкуренції і боротьби, може дати більше співчуття й уваги, ніж досі вважали.

96% працівників компаній, що взяли участь в опитуванні, заявили, що доброта на роботі важлива як для них особисто, так для успіху підприємства.

Респонденти, що мали добрих начальників, з більшою ймовірністю говорили, що залишаться у своїй компанії щонайменше ще на рік, і що їхня команда гарно працює і фінансово процвітає.

Цю ідею підтверджують дослідження Джо Фолкмана, психометрика із США (психометрія - це розділ психології, що вивчає застосування математичних методів, тестів у психологічних дослідженнях). Він виявив, що лідери, яких підлеглі оцінюють позитивно, зазвичай ефективні в роботі. Фолкман також побачив, що підприємства з такими керівниками мають кращі показники роботи, зокрема, прибутковість та задоволеність клієнтів.

Примітно, що в галузі бізнес-досліджень емпатичне лідерство частіше називають "етичним". Але як би ви його не назвали, дослідження довели, що це - гарний інструмент для створення позитивної атмосфери на роботі та підвищення ефективності працівників.

Крім того, позитивна поведінка на робочому місці може надихати інших, свідчить дослідження психолога Мікеланджело Віанелло з Падуанського університету в Італії. Він анонімно поспілкувався з медсестрами державної лікарні біля Падуї, зокрема, про те, наскільки їхні керівники чесні й самовіддані, і чи захищають вони команду. Там, де це було правдою, медсестри частіше виявляли бажання робити щось хороше для інших, стати кращими, а начальника вважали прикладом для наслідування.

Є свідчення того, що навіть невеликі прояви доброти й співпраці можуть змінити ситуацію на робочому місці.

Наприклад, полити квіти в офісі, чи почистити після себе кавомашину, а не залишити для колеги. Ці дії не є обов'язковими в рамках робочих обов'язків, але значно покращують робочу атмосферу.

Навіть у політиці, яку вважають ареною цинізму й жорсткої конкуренції, де людина людині - вовк, є докази того, що м'якший стиль може привести до вершини. Прикладом є Джасінда Ардерн - наймолодший лідер Нової Зеландії за сто п'ятдесят років.

Ви можете запитати, а як щодо таких політиків, як Дональд Трамп? Хіба його успіх не доводить, що жорсткий підхід зрештою переважає?

Джеремі Фрімер проаналізував мову членів Конгресу США під час дебатів і виявив, що рейтинги конгресменів знижувалися, коли вони були неввічливими у своїх промовах у Палаті представників, і підвищувалися, якщо вони були чемними і великодушними.

Нещодавно команда Фрімера проаналізувала реакцію на твіти Дональда Трампа (до того, як йому заборонили користуватися соцмережею) і виявила, що дуже мало його прихильників активно "лайкали" його неприємні твіти.

Звичайно, є багато людей, які процвітають у житті, залишаючись егоцентричними й недоброзичливими до інших. Але точно не обов'язково бути впертим і огидним, щоб досягти успіху в бізнесі чи інших сферах життя з високою конкуренцією.

Звичайно, однієї доброти для успіху недостатньо, знадобиться також мотивація, самовідданість і майстерність. Однак з'являється все більше і більше доказів того, що прояви доброти успіху не перешкоджають.