Минулого тижня Агенція з дослідження раку Всесвітньої організації охорони здоров'я оголосила, що аспартам (звичайний штучний підсолоджувач) «можливо» має здатність викликати рак, зокрема, тип раку печінки, який називається гепатоцелюлярною карциномою. Така оцінка, ясна річ, викликає тривогу і бажання відмовитися від вживання улюблених дієтичних напоїв та їжі - однак цього можна уникнути, якщо роздивитися детальніше саме позначення та дотримуватись обмежень щодо щоденного вживання.

Класифікація канцерогенів

Міжнародна агенція з дослідження раку (IARC) позначила аспартам як агента групи 2B, яка включає «‎можливо канцерогенні речовини» (тобто ті, що, можливо, сприяють утворенню та розвитку ракових захворювань). Загалом є 4 різні класифікації:

* Група 1 - «‎канцерогенні речовини»;
* Група 2А - «‎ймовірно канцерогенні речовини»;
* Група 2B - «можливо канцерогенні речовини‎»;
* Група 3 - «не підлягає класифікації»

Група 2B - загалом малонадійна за визначенням, оскільки заснована на «обмежених доказах», які потребують додаткових досліджень (до 322 інших агентів, віднесених до групи, належать екстракт гінкго білоба, екстракт цілого листя алое вера та радіочастотні електромагнітні хвилі). І, що важливо, оцінка та призначення IARC не стосуються рівня впливу, при якому агент 2B потенційно може стати причиною можливого ризику раку.

Для харчових добавок існує окремий комітет - Об'єднаний експертний комітет з харчових добавок (JECFA), який нещодавно провів власну оцінку аспартаму і, на відміну від агенції з дослідження раку, не знайшов переконливого зв'язку між підсолоджувачем і будь-яким типом раку, включаючи гепатоцелюлярну карциному.

«Постійного зв'язку між споживанням аспартаму та певним типом раку не спостерігалося», - підсумував комітет у своєму звіті.

JECFA повторив висновки щодо безпечного рівня добового вживання аспартаму (0-40 мг/кг маси тіла), якого, здається, досить легко зможе дотримуватись велика кількість людей.

До прикладу: якщо банка дієтичної газованої води містить від 200 до 300 мг аспартаму, дорослій людині вагою 70 кг можна споживати від 9 до 14 банок газованої води на день, щоб перевищити норму (за умови, що людина не споживає інші продукти, що містять аспартам, такі як, жувальні гумки без цукру, желе чи сиропи).

Дослідження на людях та тваринах

Утім обидві дослідницькі групи використовували «‎обмежений» масив даних. Є певні дослідження на людях і тваринах, які пов'язують аспартам із раком, але JECFA прийшов до висновку, що вони сумнівні.

* Дослідження 2014 року, у якому взяли участь спеціалісти IARC і яке тривало понад 11 років, вивчало дані понад 480 000 людей з 10 європейських країн, шукаючи зв'язок між споживанням безалкогольних напоїв (як солодких, так і штучно підсолоджених) і декількома конкретними типами раку, включаючи гепатоцелюлярну карциному. У результаті вчені прийшли до висновку, що вживання шести або більше банок солодких або штучно підсолоджених напоїв на тиждень пов'язано з підвищеним ризиком раку печінки, але не інших видів раку, які оцінювали.

* В іншому дослідженні, опублікованому в серпні минулого року дослідниками з Національного інституту раку в США, вивчався ризик розвитку раку печінки від усіх видів солодких напоїв у людей з діабетом і без нього, використовуючи дані понад 550 000 людей. Для приблизно 500 000 людей, які не мали діабету, зв'язку між раком печінки та споживанням солодких напоїв загалом не виявлено. Для людей з діабетом існував підвищений ризик раку печінки у тих, хто вживав солодкі напої, штучно підсолоджені напої, будь-який тип газованої води та штучно підсолоджену газовану воду.

* Третє дослідження, опубліковане в жовтні минулого року дослідниками Американського онкологічного товариства, виявило ще тісніший зв'язок між впливом аспартаму та ризиком раку печінки. Дослідження вивчало дані свідоцтв про смерть майже 1,2 мільйона дорослих американців, вивчаючи зв'язок між споживанням солодких напоїв і 20 окремими видами раку. Дослідження включало понад 135 000 смертей від раку в період з 1982 по 2016 рік. Результати показали, що люди, які вживали два або більше підсолоджених напоїв на день, мали вищий ризик розвитку раку, пов'язаного з ожирінням, але зв'язок зник, коли дослідники скоригували індекс маси тіла. Для штучно підсолоджених напоїв існував аналогічний початковий зв'язок із раком, пов'язаним з ожирінням, який випарувався після коригування ІМТ (за винятком того, що підвищений ризик раку підшлункової залози залишився).

Висновки

Загалом Комітет з харчових добавок визнав, що зв'язки між трьома дослідженнями були непереконливими й мало пов'язаними між собою. Управління з контролю за якістю харчових продуктів і медикаментів США також оприлюднило власну заяву, прямо заявивши, що не погоджується з класифікацією Агенції з дослідження раку ВООЗ та нагадало, що Міністерство охорони здоров'я Канади та Європейське агентство з безпеки харчових продуктів також визнали аспартам безпечним.

Комітет також звернув увагу на механізм, за допомогою якого аспартам може стимулювати рак, зауваживши, що, по суті, такого поки що немає. Нещодавні лабораторні дослідження свідчать про те, що аспартам може спричинити окислювальний стрес у клітинах, що може спровокувати рак, однак JECFA зазначає, що дослідження токсичності аспартаму не виявили характерних ознак тривалого окислювального стресу, що спростовує припущення.

JECFA нагадав також, що при вживанні аспартам швидко розпадається в шлунково-кишковому тракті на три загальні метаболіти: фенілаланін, аспарагінову кислоту та метанол. Ці метаболіти не є специфічними для аспартаму і вивільняються з продуктів, які ми споживаємо щодня. Крім того, дослідження перорального вживання аспартаму показали, що концентрація цих звичайних метаболітів у плазмі крові не перевищує нормальний рівень після вживання аспартаму.

Експерти ВООЗ тим часом закликали до додаткових досліджень аспартаму після позначення 2B.

«Оцінки аспартаму показали, що, попри те, що безпека не є основною проблемою для доз, які зазвичай використовуються, були описані потенційні ефекти, які потребують більш детального дослідження», - сказав Франческо Бранка, директор департаменту з питань харчування та безпеки харчових продуктів ВООЗ.