"Іде руйнування". Так можна перекласти назву Мюнхенської доповіді з безпеки, представленої в понеділок, 9 січня, за лічені дні до відкриття в Німеччині однойменної конференції. Слон на обкладинці - символ Республіканської партії США - натяк на головну тему, руйнівну політику президента США Дональда Трампа. Що далі у відносинах Америки і Європи після промови Трампа в Давосі і кризи довкола Гренландії? Ця тема обіцяє стати головною на форумі у столиці Баварії, на який зберуться десятки світових лідерів.

Європа без американської "парасольки"

Мюнхенській конференції з безпеки (MSC) вже за 60, щорічні доповіді - відносно нове явище, це дітище її багаторічного й нинішнього голови, колишнього німецького дипломата Вольфґанґа Ішинґера (Wolfgang Ischinger). Доповідь 2026 року - одна з найпесимістичніших за останні роки. Якщо попередні покоління союзників США могли покладатися не тільки на "американську силу", а й на загальне розуміння принципів світового ладу, то сьогодні це "здається набагато менш" надійним, пише Ішинґер у вступному слові. У самій доповіді є більш однозначне формулювання: "ера", коли Європа процвітала під американською "парасолькою" безпеки, "закінчилася".

Що далі? Доповідь не дає чіткої відповіді, у тому числі і тому, що американський підхід до європейської безпеки сприймається як "нестійкий", що коливається між "підтримкою і примусом". Але перспективи можна оцінити песимістично. Один із варіантів - світ може рухатися в бік політики, коли "регіональні гегемони" домінують і "встановлюють правила у своїх сферах впливу", - говориться в доповіді.

Що сказано в доповіді про війну Росії проти України?

Україну, проти якої Росія веде повномасштабну війну майже чотири роки, у доповіді названо "однією з перших жертв" світового ладу нового типу. "Замість того, щоб ставитися до неї в першу чергу як до питання суверенітету і міжнародного права, війна ризикує бути переформатована як предмет переговорів сильних лідерів, в яких територія, гарантії безпеки і навіть природні ресурси стають розмінною монетою", - ідеться в доповіді. У цих умовах європейці змушені пристосовуватися, але по відношенню не до Росії, а до Вашингтона. Як зазначають автори, це вимагає конкретних дій, оскільки "надія - це не стратегія". Крім того, "конфронтація довкола Гренландії" показала межі спроб пристосуватися.

Темі війни Росії проти України в доповіді цього разу приділено менше уваги, ніж у попередні роки. Москва не демонструє намірів закінчити війну, констатують автори. Вони відзначають, що Європа продовжує підтримувати Україну, але при цьому рухається з різною швидкістю, є розподіл між фінансово сильнішими країнами північного сходу і південним заходом континенту, де держави не можуть собі дозволити збільшити витрати на оборону. Невдала спроба використати для допомоги Києву заморожені в ЄС російські активи показала "обмеження колективної європейської відповіді перед лицем російського залякування".

Індекс безпеки: Росію сприймають як менший ризик

Незважаючи на те, що в Європі називають спробами залякування з боку Москви, громадяни найбільших західних країн, схоже, в цілому почали вбачати менше небезпеки з боку РФ. Це показав Мюнхенський індекс безпеки (Munich Security Index) про сприйняття ризиків у світі, який з 2021 року став частиною доповіді. Цього разу репрезентативні опитування було проведено в листопаді 2025 року в 11 країнах, які можна розділити на дві групи - G7 (провідні промислові країни Заходу) і BRICS мінус Росія (Бразилія, Індія, Китай, ПАР). Серед запропонованих на вибір "ризиків" - як окремі країни, так і економічні, військові або соціальні аспекти, від дезінформації до застосування ядерної зброї або нестачі їжі. Індекс об'єднує кілька показників, від загальної оцінки ризиків до готовності їм протистояти.

Одна з головних змін за минулий рік - у більшості країн G7 зросло сприйняття ризиків з боку США. Можна припустити, що показник був би ще вищим, якби опитування проводилося в січні 2026 року, після подій у Венесуелі та кризи довкола Гренландії.

Автори доповіді звертають увагу на те, що сприйняття загрози з боку Росії в очах респондентів відчутно зменшилося. У країнах Великої сімки у списку 32 "найсерйозніших ризиків" РФ опустилася з другого на восьме місце. Цей результат виглядає незвично, оскільки опитування проводилося вже після того, як бойові російські дрони у вересні 2025 року вперше залетіли на територію сусідньої з Німеччиною Польщі і були збиті літаками НАТО, а у відбитті пасивно брали участь і німецькі батареї ППО. Тоді ж російські винищувачі порушили повітряний простір Естонії, а ймовірно російські безпілотники вперше паралізували роботу декількох європейських цивільних аеропортів, включаючи Мюнхен. Але питання про ризик атак безпілотників або саботажу не включено в Мюнхенський індекс.

В абсолютному вираженні Росія, як і раніше, сприймається як "набагато більша загроза, ніж США", причому у всіх опитаних країнах, говориться в доповіді. Виняток - Китай та Індія, де ставлення до РФ традиційно позитивне.

Серед країн G7 на першому місці в оцінці ризиків з боку Росії - Німеччина (71 пункт), хоча за минулий рік цей показник знизився на сім пунктів. У рейтингу ризиків Росія у сприйнятті німців посідає четверте місце. У першій трійці - кібератаки, зростання нерівності та радикальний ісламський тероризм.

У цілому, говорячи про виклики, що стоять перед Європою, автори доповіді закликають європейські країни діяти більш рішуче і наводять у приклад окремі групи, які вони називають "авангардом", такі як формат "Веймар плюс" (Франція, Німеччина, Польща, Великобританія) або "європейська п'ятірка" (ті ж країни плюс Італія). Нерішучість означатиме, що Європа ризикує залишитися "в сірій зоні між сферами впливу, що конкурують".