Чоловіку з Китаю вперше зробили операцію з пересадки генномодифікованої свинячої легені.

Щоправда 39-річний мешканець до операції не дожив внаслідок діагностованої смерті мозку. При цьому пересаджена свиняча легеня прожила в його організмі 9 днів.

Аналогічні експерименти з людьми, в яких діагностували смерть мозку, проводились у США. У них використовувались не тільки легені, а також серце та нирки. А у попередніх випробуваннях в Китаї використовувалась свиняча печінка.

Ці випробування роблять перспективу пересадки людині органів свині ще більш реалістичною. Остання операція з трансплантації свинячої легені людині проходила в Гуанчжоу. Команда підтвердила смерть мозку пацієнта чотирма різними методами обстеження та отримала письмову поінформовану згоду його сім'ї на проведення експерименту. Це перша відома спроба лікарів провести ксенотрансплантацію легень - пересадити людині легені від іншого виду живих істот.

"Ксенотрансплантація легень має унікальні біологічні та технічні труднощі порівняно з іншими органами", - пояснює співавтор дослідження, лікар відділення трансплантації органів Першої лікарні при Медичному університеті Гуанчжоу, Цзян Ши.

Автори дослідження наголошують, що його метою була перевірка реакції імунної системи людини на подібну трансплантацію. Метод наразі не готовий до застосування на живих людях і перебуває на стадії доклінічних досліджень.

Попри те, що пересаджений орган залишався життєздатним протягом 9 днів, перші ознаки відторгнення з'явились вже через добу після трансплантації. Експеримент було завершено на 9-й день на прохання сім'ї пацієнта. Зі звіту неясно, скільки б легеня прослужила, якби її залишили на більш тривалий термін, але до 9-го дня орган вже зазнав серйозних пошкоджень.

В експерименті використовувалася легеня свині, генетично модифікована за допомогою технології редагування генів CRISPR. Редагування проводила компанія Clonorgan Biotechnology з Ченду. Три гена свині були деактивовані, щоб білки, які вони кодують, не активізували імунну систему в організмі людини. Також були додані три людські гени, щоб зробити орган більш переносимим людським організмом.

У травні 2024 року команда хірургів-трансплантологів видалила ліву легеню в свині та пересадила її пацієнту, якому до цього діагностували смерть мозку. Імунодепресанти вводилися пацієнтові за день до операції та приймалися щодня після неї.

Лікарі не спостерігали в людини ознак гострого відторгнення, яке мало б проявитись одразу після трансплантації. Ознаки відторгнення почали проявлятися приблизно через 24 години, у вигляді набряку та запалення. Вже на третій день після операції імунна система виробила антитіла до пересадженого органу, які частково встигли пошкодити його.

На думку дослідників, у наступних експериментах, ймовірно, буде корисно блокувати дію специфічних імунних клітин, а також пригнічувати певні сигнальні молекули, що посилюють запалення. З легенями у цьому плані непросто, оскільки вони постійно контактують із зовнішнім повітрям та містять велику кількість білків, які відповідають за імунний захист. Крім того, їхні тканини, які обмінюються киснем і вуглекислим газом, дуже чутливі, тому будь-яка імунна атака, спрямована проти них, може бути дуже потужною.

Згідно з поточним дослідженням, неясно, наскільки добре свиняча легеня могла б підтримувати пацієнта, якби він був відключений від апаратів життєзабезпечення. Майбутні дослідження можуть удосконалити підхід до ксенотрансплантації легень та наблизити його до клінічного застосування.