П'ятий саміт Європейської політичної спільноти (ЄПС) збереться в Будапешті, оскільки Угорщина до кінця 2024 року за ротацією головує в Раді ЄС. На саміт запрошені лідери Європейського Союзу, його країн-членів та інших європейських держав. Загалом заплановано участь 47 країн, серед яких Україна, Молдова, Грузія, Вірменія, Азербайджан.

Росії та Білорусі, які перебувають під західними санкціями за війну РФ проти України і грубі порушення прав людини, у списку запрошених немає і ніколи не було, адже новий формат ЄПС було засновано 2022 року саме у відповідь на повномасштабне вторгнення РФ в Україну.

Гостей у Будапешті приймає прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, якого журналісти на попередньому брифінгу в Брюсселі дипломатично називали "непередбачуваний господар" саміту. Вони безуспішно намагалися з'ясувати у європейських чиновників, чи є гарантія, що саміт обійдеться без неприємних сюрпризів, наприклад, підключення через відеозв'язок незапрошених керівників урядів і держав. До речі, акредитацію співробітники ЗМІ теж отримали в останню мить - за півтора дня до початку заходу: деякі були в Будапешті навіть раніше, ніж угорська сторона опублікувала подробиці про саміт і підтвердження допуску до нього.

Напередодні загальноєвропейської зустрічі у США переміг Трамп

На порядку денному ЄПС три зовнішньополітичні теми: трансатлантичні відносини після виборів у США, ситуація в Грузії та війна в Україні. Напередодні саміту фактичну перемогу на виборах здобув кандидат від республіканців Дональд Трамп, з чим його привітали лідери Євросоюзу та його країн, закликавши продовжувати тісну співпрацю на основі спільних цінностей та партнерства, що історично сформувалося.

"Цей зв'язок глибокий, він корениться в нашій спільній історії, прихильності до свободи і демократії, а також у спільних цілях щодо забезпечення безпеки і можливостей для всіх, - заявила глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen), привітавши Трампа. - Давайте разом працювати над трансатлантичним партнерством, яке й надалі приноситиме користь нашим громадянам".

У дипломатичних колах Брюсселя перемогу Трампа сприйняли спокійно й без здивування. "Члени Євросоюзу були до цієї новини готові", - сказав на умовах анонімності один із дипломатів країн ЄС, додавши, що Євросоюз - "більше не слабка молодша сестра США" і готовий самостійно справлятися з викликами та захищати свої цінності.

Зі свого боку, високопоставлений чиновник на брифінгу в Брюсселі також на умовах анонімності наголосив, що головне - "зберігати спокій і зосередитися на тому, що на нас чекає", а одним з основних меседжів Євросоюзу для США, крім важливості трансатлантичних відносин, буде "необхідність для Європи бути самостійною".

"Ми вже не у 2020 або 2016 році: ми впевненіші в собі, у нас є більш чітка лінія щодо свого порядку денного, і тепер ми знаємо, чого очікувати. Нам потрібно знайти спосіб продовжувати співпрацювати (зі США. - Ред.) і не панікувати", - заявив чиновник, вказавши, що настав час для ЄС дивитися не на Вашингтон, а на себе.

Допомога Україні: за ким піде Європа?

Він також наголосив на тому факті, що результат голосування в Сполучених Штатах - один із ключових факторів для визначення подальшої лінії щодо підтримки України, і на саміті її обговорюватимуть з урахуванням перемоги Трампа. США - лідер з наданої Україні допомоги, на другому місці - Євросоюз, на третьому - Німеччина. Якщо Трамп вирішить більше не допомагати Україні, яка відбиває російську військову агресію, то "лінія ЄС залишиться незмінною - підтримувати Україну", запевнив високопоставлений європейський чиновник. Він не виключив, що в Європі можуть на цьому тлі не піти тим самим шляхом, а навпаки - збільшити допомогу Києву. "Але чи будуть усі 27 членів Євросоюзу продовжувати цю лінію - інше питання", - сказав високопоставлений чиновник ЄС 5 листопада.

Він нагадав, що від початку повномасштабного російського вторгнення ЄС вдавалося зберегти єдність щодо підтримки України, однак одноголосності в блоці немає. Саме Угорщина, яка приймає саміт ЄПС, блокує рішення Євросоюзу щодо допомоги Києву і виступає з односторонніми ініціативами, не узгодженими з Брюсселем.

Дискусія щодо Грузії буде запеклою

Серед таких акцій - не тільки "турне за мир" Віктора Орбана, а й поїздка угорського прем'єра до Грузії до оголошення офіційних результатів виборів. Орбан активно підтримує правлячу партію "Грузинська мрія", яка привела країну - кандидата на вступ до ЄС до де-факто заморожування процесу євроінтеграції. При цьому єдиної позиції щодо легітимності її перемоги на жовтневих виборах у Євросоюзу поки що немає - її належить виробити на саміті ЄПС.

"У Європейській раді існують різні думки - одні вимагають розслідування порушень на виборах, інші кажуть, що вибори мають бути визнані", - сказав високопоставлений чиновник у Брюсселі. Спостерігачі очікують запеклих дискусій і жорстких формулювань, проте вважають запровадження санкцій малоймовірним з огляду на позицію Орбана щодо Тбілісі та його "звичку блокувати". Інші інструменти в розпорядженні Брюсселя - наприклад, припинення фінансування решти спільних із грузинським урядом спрямованих на реформи програм і скасування безвізу не вимагають консенсусу. Однак у Брюсселі неодноразово говорили про те, що не хочуть карати грузинський народ, який прагне до Євросоюзу. Конкретні рішення ухвалять на Раді ЄС із закордонних справ пізніше в листопаді, оскільки зустріч лідерів на ЄПС неформальна, а тема Грузії стоїть на порядку денному робочої вечері.

Шоста зустріч ЄПС відбудеться навесні 2025 року в Албанії. До цього саміти проводилися в Чехії, Молдові, Іспанії та Великій Британії з частотою раз на півроку. Саміт приймають по черзі країни, які головують у Раді ЄС, і ті, що не входять до Євросоюзу. У Брюсселі цінують цей формат за численні дискусії, які формують перебіг подальших дебатів уже всередині ЄС, і за можливість провести зустрічі щодо окремих країн і тем, наприклад Молдови, врегулювання конфлікту між Вірменією та Азербайджаном. "Це частина міжнародних відносин, це роль наших лідерів. Що частіше вони зустрічаються, то більше це згладжує відносини", - пояснив високопоставлений чиновник Євросоюзу.