За минулий рік російські імпортери не змогли сплатити за поставки товарів на мільярди доларів, а експортери - повернути десятки мільярдів виручки за свою продукцію.

Це випливає з попередньої оцінки платіжного балансу та коментаря Центробанку Росії, передає The Moscow Times.

Як повідомляється, зовнішні зобов'язання Росії збільшилися на $8,6 млрд (після скорочення на $7,5 млрд у 2023 році).

У Центробанку РФ пояснили, що це сталося "переважно за рахунок зростання інших інвестицій, у тому числі пов'язаного із поверненням транскордонних платежів із зовнішньоторговельних контрактів на тлі санкційного тиску на інфраструктуру міжнародних розрахунків".

Основне зростання припало на кінець року: у четвертому кварталі зовнішні зобов'язання зросли на $8,4 млрд, у тому числі $5,4 млрд - у листопаді, коли США наклали санкції на "Газпромбанк" та ще 50 середніх та дрібних банків.

Як зазначається, проблеми з платежами періодично загострювалися протягом усього року. Наприкінці весни-початку літа російські компанії масово скаржилися на перебої у поставках через неможливість оплатити імпортні товари.

Влітку платежі начебто налагодилися, але набули чинності санкції, накладені на "Московську біржу", де багато імпортерів купували валюту. Торги доларами та євро припинилися, а з купленими в Росії юанями багато хто відмовлявся мати справу.

Крім того, дали результат загрози вторинних санкцій банкам із сусідніх країн, які допомагали російським бізнесменам проводити транскордонні платежі.

У результаті дві третини року пройшли в спробах перевести гроші за товари безпосередньо постачальникам, а остання третина - у спробах сплатити постачання хоч якось, описав ситуацію власник зовнішньоторговельної компанії.

Під кінець року практично всі імпортери змирилися з тим, що прямо можна намагатися платити лише за те, що вони готові чекати скільки завгодно.

Ще два імпортери зазначили, що найгірше з середини минулого року було тим компаніям, які поставляли товари для держструктур за держзакупівлями. Серйозні китайські виробники не будуть використовувати сірі схеми, редагувати чи приховувати від свого банку документи, до того ж російським постачальникам теж треба суворо звітувати за придбане та поставлене, надавати документи, що підтверджують країну походження та якість.

"Ось такий у нас китайський постачальник. Поставляє крило літака -- так і напише в інвойсі: оплата за крило літака. А ми хапатимемося за голову і думатимемо, як це сплатити, бо, звичайно, китайський банк оплату за такими документами не те що від російської, але навіть від білоруської компанії не прийме", - розповів менеджер російської фірми.

Російські проблеми з платежами

На початку цього року повідомлялося, що зростання неплатежів через проблеми, що накопичуються в російській економіці, високі відсоткові ставки й труднощі з розрахунками в зовнішній торгівлі змушує бізнес у Росії повертатися до популярної в 1990-ті роки схеми розрахунків за передоплатою.

У листопаді минулого року стало відомо, що посилення вимог іноземних банків, що обернулося тривалими затримками та відмовами в оформленні платежів для російських компаній, змушує деяких повертатися до бартерних угод, які загрожують падінням зборів до бюджету РФ.

Міністерство фінансів США 12 червня 2024 року внесло до санкційного списку понад 100 російських компаній, причетних до військово-промислового комплексу Росії.

США також запровадили санкції проти "Московської біржі", вона зупинила торги доларом та євро. Через підвищений попит населення у відділеннях московських банків закінчилася готівкова валюта.

На початку липня стало відомо, що великі гравці біржових торгів китайським юанем - китайські банки, які продовжують працювати з Росією, - залишають "Московську біржу", яка потрапила під санкції США.

У листопаді минулого року російські компанії зіткнулися з блокуванням рахунків у великих банках Китаю через те, що їхні юридичні адреси збігаються з адресами організацій, що знаходяться під санкціями.

Ситуація з платежами з Росії до Китаю різко погіршилася в грудні 2023 року, коли президент США Джо Байден підписав указ, що дозволяє американському Мінфіну вводити вторинні санкції проти банків третіх країн за допомогу підсанкційним особам та забезпечення поставок російському військово-промисловому комплексу.

Після цього понад 98% китайських кредитних організацій припинили приймати платежі від російських компаній. Також деякі банки стали відхиляти платежі з російськими іменами та почали відмовлятися приймати "брудні" юані з Росії.

Наприкінці вересня стало відомо, що Киргизстан перекрив канал для транзитних платежів з Росії за товари з Європи та Китаю.

Наприкінці серпня повідомлялося, що російські компанії стикаються з усе довшими затримками та більшими витратами при проведенні розрахунків з торговими партнерами в Китаї. Ця проблема загострилася, а між РФ та Китаєм "зависли" транзакції на десятки мільярдів юанів.

До того стало відомо, що китайські експортери припинили поставляти продукцію до Росії без попередньої оплати.

Перед тим невеликі регіональні банки Китаю почали відмовлятися приймати платежі з Росії. Ще в травні-червні локальні китайські кредитні організації працювали з російським бізнесом і "платежі йшли більш-менш стабільно", але з 20 липня розрахунки фактично призупинено.

Наприкінці липня повідомлялося, що китайські банки почали повертати до Росії близько 80% переказів у юанях.

Російські банкіри своєю чергою визнали, що проблема з міжнародними розрахунками - це надовго.

21 листопада 2024 року Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC) внесло до санкційних списків "Газпромбанк" та ще понад 50 російський банків, понад 40 російських реєстраторів цінних паперів і 15 посадовців фінансового сектору РФ.