У Німеччині завершилося тестування моделі чотириденного робочого тижня. Перші оцінки результатів демонструють чимало позитивних ефектів для персоналу. "Працівники повідомили про істотне поліпшення свого морального і фізичного здоров'я", - заявила берлінська консалтингова компанія Intraprenör, яка ініціювала пілотний проєкт на початку 2024 року. Водночас про зниження ефективності або продуктивності фірм в умовах скорочення робочого часу говорити не доводиться, наголосили в Берліні.

Завдяки чотириденці учасники експерименту стали отримувати набагато більше задоволення від життя, причому це пов'язано в основному з додатковим дозвіллям, пояснила наукова керівниця проєкту, співробітниця Мюнстерського університету Юлія Бакман (Julia Backmann). До початку експерименту 64 відсотки працівників воліли б проводити більше часу з сім'єю, а після закінчення тестової фази таке бажання виявили 50 відсотків.

Більше сну, менше вигорання

Скорочення часу, проведеного на роботі, дало змогу більше рухатися і спати. Учасники експерименту спали в середньому на 38 хвилин на тиждень більше, ніж представники контрольної групи. Крім того, вони стали набагато рідше скаржитися на вигорання і стрес, зазначили в Intraprenör. У рамках проєкту вчені з Мюнстера вели спостереження за фізичним і психічним станом працівників, проводили інтерв'ю, аналізували дані фітнес-браслетів і заміряли рівень гормону стресу кортизолу.

Однак лікарняний протягом експерименту брали так само часто. Учасники пілотного проєкту справді рідше були відсутніми на робочому місці через хворобу, але те ж саме стосується і контрольної групи. Подібна тенденція свідчить, що "причиною є сезонні зміни", пояснили ініціатори.

Не спостерігається і позитивного впливу на екологію, на що сподівалися в Intraprenör. Час у дорозі до роботи не змінився, і ніщо не вказує, що дії учасників тестування в додатковий вихідний "були особливо сприятливими для довкілля", додали в Берліні.

Продуктивність праці зросла

А що ж економічні показники? Обсяги прибутку та обороту компаній свідчать про зростання, але порівняно з попереднім роком воно є незначним. "Однак той факт, що ці показники залишилися стабільними в умовах значного скорочення робочого часу, дає змогу припустити, що принаймні було досягнуто певного зростання продуктивності", - наголосили в берлінській фірмі. Збільшення продуктивності праці в суб'єктивному сприйнятті не залишилося непоміченим і серед працівників і керівництва.

Компанії виграють від підвищення задоволеності співробітників, а також повідомляють про позитивні зміни в процедурі набору персоналу, що має значення за нинішньої нестачі фахівців у Німеччині. Водночас автори дослідження застерігають: переконливі докази того, що запровадження чотириденного робочого тижня веде до зниження плинності кадрів, відсутні.

Дві фірми достроково вийшли з експерименту

Пілотний проєкт було запущено в Німеччині 1 лютого. До нього долучилися 45 компаній та організацій зі сфер послуг, виробництва, догляду за хворими та людьми похилого віку, IT та ЗМІ. Причому 41 з них уже завершили або ось-ось завершать тестову фазу тривалістю пів року. Дві фірми були змушені перервати експеримент, пояснивши це "економічними викликами або відсутністю внутрішньої підтримки чотириденного тижня".

Діяли компанії по-різному: хтось скорочував робочий час на 20 відсотків на тиждень при збереженні колишньої зарплати, хтось - лише на 10 відсотків, а деякі - і того менше. У 85 відсотків фірм утворився один повністю вільний день на тиждень. У низці компаній в експерименті брав участь не весь колектив, а лише окремі групи.

Щоб компенсувати скорочення робочого часу, компанії постаралися позбутися чинників, що заважають, оптимізувати робочий процес і впровадити нові цифрові інструменти. Багато хто знизив кількість і тривалість нарад. Представник Intraprenör Карстен Меєр (Carsten Meier) бачить потенціал нової моделі саме в боротьбі із заплутаними процесами, надміром нарад і недостатньою цифровізацією.

Оцінки економістів: від зразка для наслідування до малозмістовного експерименту

Інститут економіки та соціальних наук із близького до профспілок Фонду імені Ганса Бьоклера (Hans-Böckler-Stiftung) позитивно відгукнувся про пілотний проєкт. Експеримент демонструє, що чотириденка позитивно впливає як на співробітників, так і на компанії, зазначили у фонді. На думку його аналітиків, пробний досвід має надихнути інші підприємства впровадити в себе цю практику.

Однак у близького до працедавців Інституту німецької економіки в Кельні (IW) інша думка. Там пілотний проєкт назвали "малозмістовним експериментом". Очевидно, що компанії-учасники й так позитивно ставилися до чотириденного тижня, що спотворює результат експерименту, пояснили в IW. Досі жодне дослідження не надало доказів того, що скорочення робочого часу "є розумним підходом з економічного погляду", резюмували в Кельні.