Колишній голова уряду Польщі та найімовірніший кандидат у президенти від опозиційної партії "Право і справедливість" Матеуш Моравецький - за крок від відкриття щодо нього кримінальної справи.

Чинній владі, що ініціює таку справу, треба мати дійсно беззаперечні аргументи, щоб не наразитися на звинувачення у політичних переслідуваннях.

Про справу, яку можуть відкрити проти Моравецького, і її наслідки, читайте в статті експерта-міжнародника Станіслава Желіховського Справа проти експрем'єра: що стоїть за переслідуванням ключового опозиційного політика Польщі. Далі - стислий її виклад.

Звинувачення щодо колишнього голови польського уряду стосуються подій 2020 року. Це був рік, коли на тлі пандемії COVID-19 у Польщі мали відбутися вибори президента.

Вибори планувалися на травень - проте це був час активізації вірусу. Відповідно, перед польським урядом стояла дилема: або перенести дату голосування на безпечніший час, або знайти інші шляхи, щоб забезпечити голосування.

Проте варіант із перенесенням виборів здавався невигідним для партії влади "Право і справедливість", бо ситуація в економіці поступово погіршувалася.

А відповідно, існував ризик обвалу рейтингу чинного президента Анджея Дуди.

Саме тому в уряді прийняли рішення дозволити громадянам Польщі здійснити право вибору дистанційно - шляхом надсилання свого голосу поштою.

У зв'язку з цим уряд, який тоді очолював прем'єр-міністр Матеуш Моравецький, зобов'язав "Польську пошту" вжити заходів, спрямованих на підготовку президентських виборів шляхом відправки кореспонденції, а фабрику з виробництва цінних паперів - безпосередньо надрукувати відповідну кількість виборчих карток, інструкції щодо їх використання та відповідні форми декларацій.

Важливий момент: це рішення було прийнято урядом без погодження з Сеймом. Саме тому від самого початку існували сумніви у законності цих розпоряджень.

У квітні 2020 року тодішній уповноважений з прав людини Адам Боднар оскаржив в адміністративному суді "поштове" рішення прем'єр-міністра Моравецького.

Боднар підкреслив, що на цій підставі "Польська пошта" звернулася до місцевої влади з проханням надати їй списки виборців. Однак, за його словами, таке розпорядження прем'єра грубо порушило законодавство і негативно вплинуло на права громадян.

А на додачу виникли труднощі і з виконанням рішення.

Як наслідок, вибори в кореспонденційному порядку, намічені на 10 травня 2020 року, зрештою не відбулися. Вони відбулися трохи пізніше.

Після зміни наприкінці 2023 року уряду й повернення до влади Дональда Туска стало зрозуміло, що Матеуш Моравецький опиниться серед підозрюваних.

Наприкінці червня Воєводський адміністративний суд постановив, що рішення Матеуша Моравецького порушує конституцію, закон про Раду міністрів і Виборчий кодекс. Це рішення підтвердив Вищий адміністративний суд Польщі.

Моравецький назвав рішення Вищого адміністративного суду "повністю відірваним від тих часів і загроз, яка існувала".

Чинний польський уряд не обмежився лише подіями чотирирічної давнини. Дісталося Матеушу Моравецькому й за більш свіжі справи. Зокрема, щодо нібито тиску на прем'єрку Італії, щоб та відмовилася прийняти нового посла Польщі у Римі Ришарда Шнепфа, призначеного урядом Дональда Туска.

Отже, уся ця ситуація, по-перше, може вдарити по репутації Польщі, яка з 1 січня 2025 року перейде до головувавання у Раді ЄС, а, по-друге, може мати вигляд розправи з політичними опонентами з боку вже нового уряду.

І це може стати проблемою для Польщі.