45-ті Національні збори увійдуть у новітню історію Болгарії як найкоротші за часом роботи і перші, які не висунули кандидатів на уряд.

Після того, як вже третя політична сила - Болгарська соціалістична партія - відмовилася від мандата на формування уряду, президент Румен Радев був змушений призначити тимчасовий уряд і дату дострокових виборів. Нові вибори мають відбутися 11 липня.

Проте сенсацією це рішення не стало. Швидше навпаки. Про дострокові вибори почали говорити відразу після того, як стали відомі результати голосування 4 квітня.

Набагато важливіше інше: чи призведуть нові вибори до завершення політичної ери прем'єра Бойко Борисова, який із двома невеликими перервами керує країною з 2009 року? І чи не стане політика Болгарії за нової влади більш проросійською?

Усі - проти ГЄРБ

Зовні результати виборів виглядали як перемога правлячої партії ГЄРБ ("Громадяни за європейський розвиток Болгарії"). З 240 місць у Національних зборах коаліція ГЄРБ-СДС отримала 75 місць.

Популістська партія колишнього ведучого телешоу Славі Трифонова "Є такий народ" - 51, Болгарська соціалістична партія (БСП) - 43 депутати, Рух за права і свободи, який представляє інтереси турецької меншини - 30, "Демократична Болгарія" - 27 і антикорупційний рух "Встати! Мафія геть!" - 14.

Але від самого початку перемогу ГЄРБ та її лідера Бойко Борисова назвали пірровою. І дійсно, це лідерство виглядало радше як почесний бонус, ніж реальний здобуток.

Адже ще до оголошення результатів виборів усі потенційні переможці заявили, з ким вони будуть, а з ким не будуть створювати альянси.

І виходило так, що найменш бажаними партнерами були саме ГЄРБ та Рух за права і свободи. Всі інші механічні підрахунки показували, що більшість у 121 мандат не зможе здобути жодна з можливих коаліцій.

Спрацювала формула "Лише не ГЄРБ".

Причина майже та ж сама, як і в деяких інших країнах Південної Європи, наприклад, в Чорногорії або Молдові. Це і втома від тривалого перебування при владі однієї політичної сили (навіть і проєвропейської), і корупційні скандали, а на додачу - втома від "традиційних" партій та політиків.

Саме тому Бойко Борисов вирішив відмовитися від формування нового уряду ще до офіційного початку роботи парламенту.

Наприкінці квітня партія "Є такий народ" також оголосила, що не буде намагатися сформувати уряд. Президент Румен Радев, відповідно, запропонував сформувати кабінет третій за чисельністю фракції БСП. З таким самим результатом.

Провокуючи дострокові вибори, кожна зі сторін має свої розрахунки.

Борисов, судячи з риторики, вирішив нажахати болгар майбутніми негараздами і сподівається, що вони схаменуться і проголосують за стабільність та передбачуваність.

Умовний "Анти-ГЄРБ", який складають інші партії, мріє добити Борисова і його партію, тим більше, що зараз він зовсім не виглядає таким сильним, як ще кілька років тому.

І лише Рух за права та свободи може бути відносно спокійним, він гарантовано отримає голоси турецької меншини і потрапить до парламенту.

"Подарунки" для президента

Втім, у ситуації, що склалася, є особа, яка однозначно має шанс отримати більше за інших - президент Болгарії Румен Радев.

По-перше, він має шанс бути переобраним на другий термін. Президентські вибори відбудуться восени цього року.

Влітку минулого року президент підтримав протести проти уряду Борисова, чим по суті почав передвиборчу кампанію. Наразі навколо Радева гуртуються сили, які є опозиційними до ГЄРБ. Зокрема, про його підтримку вже заявили лідер партії "Є такий народ" Славі Трифонов, представники платформи "Stand Up. BG" та об'єднання "The Poison Trio" (обидві входять до блоку "Вставай! Мафію геть!").

По-друге, не виключено, що за результатами дострокових виборів Радев може отримати парламентську більшість та уряд, які не конфліктуватимуть із ним. Своєю чергою, уряд може розраховувати на те, що президент не чинитиме перешкод своїм вето при проведенні важливих реформ.

Певні бонуси президент вже отримав.

Незважаючи на розбіжності, партії, опозиційні до ГЄРБ, зуміли досягти консенсусу і внесли зміни до Виборчого кодексу. Згідно з ними, склад Центральної виборчої комісії скорочується з 20 до 15 осіб.

Призначати членів ЦВК буде президент, але на підставі пропозицій парламентських груп та коаліцій. Голову, заступника голови і секретаря пропонуватимуть політичні партії, але увесь склад призначатиметься указом президента після публічних консультацій. Крім того, впроваджене 100-відсоткове електронне голосування на виборчих дільницях, де кількість виборців перевищує 300 осіб.

Це серйозний удар по ГЄРБ, оскільки їх неодноразово звинувачували в махінаціях із бюлетенями.

Крім того, Радев призначить тимчасовий уряд, який працюватиме до обрання нового парламенту і формування нового уряду.

Для України посилення позицій Радева не є гарною новиною, оскільки він зарекомендував себе як лояльний до Росії політик.

У 2016 році він був висунутий кандидатом від лівих сил, зокрема, від Болгарської соціалістичної партії, під час передвиборної кампанії зробив заяву, яка ставить під сумнів українську приналежність Криму.

Фактор "Петрова та Боширова"

Парламентські вибори відбуватимуться на тлі розслідування Генеральною прокуратурою Болгарії причетності Росії до вибухів на військових складах та заводах з 2011 по 2020 рік.

Наприкінці квітня прокуратура визнала, що є підстави для припущення зв'язку між спробою отруєння болгарського торговця зброєю Еміліана Гебрева та вибухами на військових складах в Болгарії та Чехії.

Генпрокуратура виступила із заявою через 10 днів після того, як прем'єр-міністр Чехії Андрей Бабіш офіційно звинуватив російську військову розвідку у вибуху військових складів під Врбетіце в жовтні 2014 року.

Згодом з'ясувалося, що там зберігалися матеріали, що належать болгарській компанії з виробництва зброї Emco Еміліана Гебрева, який був отруєний разом зі своїм сином Христо і директором з виробництва Валентином Тахчієвим у квітні 2015 року.

Спочатку Гебрев запевняв, що припинив експорт зброї до України після початку війни на Сході, але згодом в електронному листі до The New York Times визнав, що таки зберігав боєприпаси на чеському складі.

Болгарське МЗС оголосило одного російського дипломата персоною нон грата і звернулося до Москви з проханням допомогти у розслідуванні справи про вибухи та отруєння. Ще раніше Болгарію були змушені залишити ще два російських дипломати у зв'язку із черговим "шпигунським" скандалом.

Подібні скандали із російськими розвідниками під прикриттям стали вже звичним явищем у Болгарії.

Висловлювалося навіть припущення, що виявлення російської шпигунської мережі у березні недарма збіглося в часі з передвиборною кампанією.

Тож не виключено, що Бойко Борисов спробує скористатися справою про вибухи на складах, щоб підтвердити своє реноме прозахідного політика.
Артем Филипенко, завідувач сектора досліджень Південного регіону Національного інституту стратегічних досліджень