Представники правозахисної коаліції "Україна. Пʼята ранку" та глобальної ініціативи "Трибунал для Путіна" закликали депутатів Верховної Ради не підтримувати прийняття законопроєктів, які мають на меті регулювати розгляд міжнародних злочинів на національному рівні окремим законом.

Про це із посиланням на їхню заяву пише "Європейська правда".

Як зазначили правозахисники, 5 грудня Верховна Рада прийняла законопроєкти "Про кримінальну відповідальність за міжнародні злочини" (№ 11538) та "Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України у зв'язку із прийняттям Закону України "Про кримінальну відповідальність за міжнародні злочини"" (№ 11539) за основу у першому читанні.

Відтак, представники правозахисних організацій, які тривалий час працюють задля забезпечення відповідальності за міжнародні злочини, вчинені в умовах збройної агресії проти України, вважають, що прийняття цих законопроєктів не сприяє майбутнім розслідуванням та ставить під сумнів перспективу існуючих справ.

Вони запевняють, що пропонований у законопроєктах підхід регулювати розгляд міжнародних злочинів на національному рівні окремим законом є невиправданим.

Також правозахисники акцентували, що самі проєкти не врахували позицію суддів, прокурорів та слідчих, а також суспільства, і в реальності зведуть нанівець чимало ефективних процесів правосуддя.

Вони закликали нардепів не підтримувати прийняття законопроєктів № 11538 та № 11539, з низки причин.

По-перше, на їхнє переконання, ці проєкти можуть підірвати розслідування найтяжчих злочинів в Україні.

Вони зазначили, у разі прийняття законопроєктів слідчим, прокурорам та суддям потрібно буде застосовувати новий окремий закон до фактів, що мали місце після прийняття № 11538 та № 11539, а КК/КПК - до тих, що були раніше.

Правозахисники запевняють, що законопроєкти містять плутану термінологію, яка подекуди не узгоджується із міжнародним правом, зокрема Римським статутом.

По-друге, вони зазначають, що законопроєкти у разі їхнього прийняття можуть бути визнані неконституційними.

"Це означає, що введення законів у дію не буде гарантувати, що вони будуть запроваджені у сталу практику правосуддя", - зазначили вони.

Як акцентували правозахисники, Конституція України закріплює принцип верховенства права та визначає, що закони приймаються на основі Конституції України та мають відповідати їй.

Відтак, його реалізація на практиці вимагає також юридичної визначеності, що зобов'язує до передбачуваності застосування правових норм та недопущення можливостей їх довільного трактування.

Правозахисники наголосили, в Україні не передбачена можливість встановлення кримінальної відповідальності чи її деталізація інакше, ніж через внесення змін до діючого Кримінального кодексу України.

"Прийняття окремого закону, який паралельно з дією ККУ буде визначати засади відправлення правосуддя щодо окремої категорії злочинів, може призвести до порушення юридичної визначеності на практиці, створити виклик для слідчих, прокурорів та суддів в частині застосування норм законодавства", - заявили вони.

Вони наголосили, що про це зазначав й науково-експертний висновок Апарату ВРУ, який, "вочевидь, не було враховано під час розгляду законопроєкту".

Правозахисники зазначили, що наявні проблеми із законопроєктами неможливо вирішити правками між першим та другим читаннями, "оскільки вони стосуються самої їхньої суті".

"Ми закликаємо народних депутатів України не приймати законопроєкт № 11538 та пов'язаний з ним № 11539 від 02.09.2024 та відновити ґрунтовні обговорення, щоб знайти оптимальний шлях імплементації положень Римського статуту в українське законодавство", - додали вони.

Нагадаємо, міністри юстиції країн Ради Європи на міжнародній конференції у Вільнюсі 5 вересня обговорювали подальші кроки зі створення Спеціального трибуналу для розслідування міжнародних злочинів Росії в Україні.