Верховна Рада ухвалила закон "Про внесення змін до Кодексу з процедур банкрутства та інших законодавчих актів України щодо імплементації Директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу 2019/1023 та запровадження процедур превентивної реструктуризації".

Відповідний законопроєкт №10143 у другому читанні підтримали 272 нардепи, повідомив перший заступник керівника Комітету ВР з питань податкової та митної політики Ярослав Железняк ("Голос") у Telegram.

Згідно із пояснювальною запискою, законопроєкт розроблено на виконання умов укладеного у січні 2023 року Меморандуму з ЄС про виділення Україні макрофінансової допомоги на суму до 18 мільярдів євро.

Крім того, закон має імплементувати в українське законодавство основні принципи Директиви Європейського Союзу 2019/1023 про рамки превентивної реструктуризації, про списання боргу та дискваліфікацію, про заходи для підвищення ефективності процедур, пов'язаних із реструктуризацією, неплатоспроможністю та списанням боргу.

У пояснювальній записці зазначається, що положення українського законодавства враховують окремі положення Директиви ЄС 2019/1023, однак відмінності їх правового регулювання залишаються значними.

Наприклад, норми Кодексу про банкрутство не встановлюють чіткої процедури досудової санації, не встановлюють чітких гарантій для боржника та кредиторів під час цієї процедури. Це спричиняє її неефективність - з часу введення в дію Кодексу господарськими судами затверджено всього орієнтовно до десяти планів санації до відкриття провадження у справі про банкрутство.

Натомість, Директивою 2019/1023 передбачено, що саме превентивні заходи повинні стати основними механізмами щодо недопущення неплатоспроможності боржників.

Серед важливих змін, передбачених законом, - тепер арбітражного керуючого зможуть призначати на ранніх стадіях урегулювання боргу, а його призначення здійснюватиметься за поданням кредиторів, а не боржника.

Також закон має врегулювати порядок отримання та захисту так званого "проміжного" і "нового" фінансування (залучення боржником коштів для здійснення процедури реструктуризації та виконання плану реструктуризації).

Як повідомлялося, у листопаді 2023 року суд закрив провадження у справі про банкрутство ПАТ "Сумихімпром", що дозволило повернути контроль над підприємством державі. У Фонді держмайна тоді пояснювали, що тривала процедура банкрутства та санації "Сумихімпрому" дозволяла зберігати фактичний контроль над підприємством структурам Дмитра Фірташа.

Нагадаємо, від початку процедури санації підприємства у 2012 році керуючим санацією боржника було призначено голову правління "Сумихімпром" Ігоря Лазаковича, колишнього топ-менеджера Ostchem бізнесмена Дмитра Фірташа.

У грудні 2016 року прокуратура повідомила про підозру керуючому санацією "Сумихімпрому" Лазаковичу у розтраті майна підприємства та оголосила його у розшук. Як заявляв тоді генпрокурор Юрій Луценко, Лазакович утік до Москви. Пізніше, завдяки рішенням судів, Лазакович продовжив виконувати обов'язки керуючого санацією "Сумихімпрому" та повернувся до України.