Україні після ухвалення закону про ратифікацію Римського статуту необхідно внести відповідні зміни до Кримінального кодексу, оскільки сама ратифікація набуває чинності разом із набранням чинності імплементаційного закону, повідомила заступниця керівника Офісу президента (ОП) Ірина Мудра.

"Тому наступний крок (після ратифікації - ІФ-У) - це адаптація нашого законодавства під вимоги Римського статуту: Офіс президента подав законопроєкт про адаптацію Римського статуту до національного законодавства. Розгляд цих змін заплановано орієнтовно у вересні", - сказала вона в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".

Мудра зазначила, що внести зміни до Кримінального кодексу необхідно так, щоб не нашкодити процесам у країні, що тривають впродовж двох із половиною років - відкрито 135 проваджень із розслідування воєнних злочинів в Україні.

"Тому ми пропонуємо базовий імплементаційний пакет, який вводить злочин проти людяності, тому що на сьогодні в нашому законодавстві такого злочину не передбачено. Це надасть змогу притягати до відповідальності російський військовий командний склад, що наразі неможливо", - пояснила заступниця голови ОП.

За її словами, одразу після ухвалення цього базового пакета розпочнеться робота над повноцінною імплементацією.

"І до обговорення в цьому напрямку ми залучаємо всіх стейкхолдерів: слідчих, прокурорів, суддів, правових експертів, правозахисників, міжнародних експертів. Це повноцінна робота, яка триватиме ще деякий час", - вказала Мудра.

Розповідаючи про основні переваги, які Україні дала ратифікація Римського статусу, заступниця глави ОП зазначила, що країна отримала право висувати свого кандидата на посаду в Міжнародному кримінальному суді та брати участь у виборах судді та інших виборних посад, наприклад, прокурора МКС.

"До речі, хочу зазначити, що вибір судді відбуватиметься вже 2026 року, і Україна зможе надати свою кандидатуру", - уточнила Мудра.

Вона додала, що повноцінна участь України в МКС надає можливість доступу постраждалим від російської агресії до так званого цільового фонду Міжнародного кримінального суду для потерпілих і підвищує шанси отримання компенсацій для постраждалих від російських злочинів.

"Тобто досі ми мали обов'язки, але не мали прав. З ратифікацією Римського статуту ми отримуємо права. Україна нарешті зможе брати повноцінну участь в Асамблеї МКС (орган, який здійснює адміністративний нагляд за діяльністю суду, а також є його законодавчим органом - ІФ-У) та, відповідно, впливати на формування політики МКС, впливати на розробку змін до Римського статуту, які є ключовими для нас у питанні захисту військових, затверджувати розподіл бюджету МКС для забезпечення належного розслідування російських злочинів на території України", - наголосила заступниця голови ОП.

Вона висловила сподівання, що після ратифікації Україна матиме змогу впливати на пріоритизацію питань у МКС, підвищення ефективності його роботи та більше притягнення російських громадян до відповідальності, хоча на сьогодні вже є шість ордерів на арешт президента РФ Володимира Путіна та представників російської верхівки.