Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) звернулася до голови парламентського комітету з питань правової політики Дениса Маслова та голови Верховної Ради Руслана Стефанчука із закликом доопрацювати законопроєкт №10337 про доброчесне лобіювання до другого його читання.

"Наприкінці минулого року у ВРУ було зареєстровано проєкт закону "Про доброчесне лобіювання" №10337, що є однією з вимог до України на шляху до євроінтеграції та вже прийнятий у першому читанні. ЄБА вітає прагнення до легалізації ринку лобізму в країні, встановлюючи зрозумілі правила роботи у сфері. Водночас, проаналізувавши положення документу, експерти спільноти все ж мають деякі пропозиції", - повідомляє пресслужба асоціації.

Згідно з пояснювальною запискою, метою цього документа є забезпечення правових засад лобіювання в Україні відповідно до міжнародних практик і стандартів, нормативно-правового регулювання взаємодії посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування із зацікавленими сторонами та суб'єктами лобіювання, встановлення прозорих механізмів забезпечення їх діяльності та посадових осіб.

У ЄБА, у свою чергу, вважають: оскільки у світі є різниця між поняттями "адвокація" та "лобіювання", до цих суб'єктів мають встановлюватися різні вимоги реєстрації, регулювання тощо.

У ЄБА наголосили, що суб'єктами адвокації, згідно із законом, визнають (окрім фізосіб) непідприємницькі товариства, які відповідно до закону є неприбутковими організаціями. Водночас для окремої категорії юросіб, які не є непідприємницькими товариствами та створені, згідно з Господарським кодексом України, закон прямо передбачає можливість здійснювати представництво інтересів учасників окремих форм господарських об'єднань (зокрема концернів та господарських асоціацій) у відносинах з органами влади.

"Іншими словами, бізнес-спільнота, що об'єднує підприємців та представляє інтереси не когось конкретного, а увесь бізнес чи індустрію, здійснює адвокацію інтересів і це важливо врахувати при доопрацюванні законопроєкту. Проте все ж норма, яка визначає поняття адвокації, виписана не зовсім чітко, що може викликати плутанину, оскільки обов'язково передбачає наявність на меті відповідної діяльності суб'єктів адвокації відстоювання суспільного інтересу. Тому важливо уточнити, що саме розуміється під суспільним інтересом та наповнити відповідне визначення більш чіткими критеріями", - вважає ЄБА.

Як зазначили в асоціації, законопроєкт передбачає, що лобіювання здійснюється на підставі договорів про надання послуг із лобіювання, тоді як без такого договору суб'єкт лобіювання може представляти власні інтереси; кожна особа, яка здійснює лобіювання, потребує реєстрації та внесення до відповідного реєстру тощо.

Крім того, в ЄБА вважають, що нечіткість виписаних понять призводить до того, що не зовсім зрозуміло, куди відносити об'єднання бізнесу, і якщо все ж таки виявиться, що об'єднання бізнесу вважатимуть суб'єктами лобіювання, то, по суті, механізм, запропонований проєктом закону, призведе до необхідності укладати договори з усіма учасниками (членами) організацій (об'єднань), оскільки будь-хто з них може стати замовником послуг із лобіювання в розумінні проєкту закону.

Це, на думку асоціації, створить ризик невиправданого суттєвого навантаження на такі спільноти. Водночас цю вимогу буде вкрай важко виконати, бо в низці випадків у таких договорах буде відсутній кошторис, передбачений для надання послуг із лобіювання, оскільки членський внесок дає можливість відповідному члену об'єднання долучатися зазвичай до будь-якого напряму діяльності такої організації, передбаченої статутними документами такого суб'єкта.

"У зв'язку із цим, вважаємо доцільним прописати відповідні норми законопроєкту більш чітко, однозначно передбачивши, що об'єднання бізнесу є суб'єктами адвокації та в рамках представлення інтересів своїх членів у відносинах з органами влади/місцевого самоврядування здійснюють саме адвокацію", - заявляє ЄБА.

Згідно з інформацією асоціації, інше застереження в цьому законопроєкті стосується фізосіб. Оскільки хоч вони й мають право захищати свої інтереси, зокрема в судах, що важко назвати лобізмом, це не означає, що громадянин у цьому разі автоматично стає лобістом (що означає реєстрацію у відповідному реєстрі тощо). Тож ця норма також потребує уточнення.

Асоціація також пропонує уточнити, що дія нового закону не поширюється на діяльність у сфері здійснення державної регуляторної політики, що спрямована на підготовку, ухвалення, відстеження результативності та перегляд саме регуляторних актів і встановлюється відповідним законодавством, зокрема законом "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Без цього уточнення, констатують у ЄБА, будь-яке підприємство чи громадянин, який у межах громадського обговорення того чи іншого проєкту нормативно-правового акту надаватиме йому пропозиції чи зауваження, теж автоматично вважатиметься суб'єктом лобіювання з поширенням на нього всіх вимог нового закону.