Верховна Рада прийняла за основу два законопроєкти, згідно з яким віртуальні активи та цифровий контент належать до об'єктів цивільного права та на які поширюються норми регулювання Цивільного кодексу.

Згідно з інформацією на сайті парламенту, за відповідні законопроєкти №6447 та №6576 на пленарному засіданні 12 січня віддано 273 та 261 голос за необхідного мінімуму 226.

Першим документом вводиться визначення "цифрова річ", яка перебуває в обігу лише у цифровій формі. До цифрових речей належать віртуальні активи, цифровий контент, облікові записи в онлайн, гроші та цінні папери, які існують виключно у цифровій формі.

Положеннями пов'язаного законопроєкту №6576 визначається сфера цивільних правовідносин, виділяються суб'єктивні та об'єктивні критерії відповідності цифрового контенту (послуги) умовам укладеного договору, встановлюються правові наслідки ненадання цифрового контенту (послуги) за договором, а також невідповідності контенту (послуги). Крім того, визначаються підстави та правові наслідки відмови від договору, за яким надається цифровий контент (послуга).

Норми будуть основою для моделювання правового регулювання цивільно-правових відносин між виконавцем та споживачем з приводу надання на основі договору цифрового контенту (цифрової послуги), сприятимуть захисту прав споживачів, яким надається цифровий контент або послуга, зазначено в записці-поясненні.

Ухвалення норм законопроєктів - ланка у процесі легалізації крипто- та віртуальних активів, повідомив, виступаючи у сесійній залі перед голосуванням, член фракції "Голос" Ярослав Железняк.

"Дуже коротко. Потрібний законопроєкт (№6447) з огляду на те, що ми легалізуватимемо крипто- та віртуальні активи: без змін у Цивільному кодексі це буде досить неправильна робота", - пояснив Железняк.

За його словами, запровадження понятійних категорій "віртуальних активів", "цифрового контенту" - це правильний крок, який зараз роблять усі країни, які хочуть називатися цивілізаційно розвиненими та просуватися у сфері ІТ.

"Віртуальні цифрові блага давно стали частиною щоденної реальності, відбувається обмін ними, а отже є правовідносини, тому питання необхідно врегулювати на законодавчому рівні", - зазначив перед голосуванням депутат фракції "Європейська солідарність" Сергій Алексєєв.

Зазначається, що обидва законопроекти розроблені в рамках імплементації до національного законодавства актів інститутів Євросоюзу відповідно до положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.