Індекс прозорості енергетики у 2023 році підвищився порівняно з першим воєнним індексом на 2 бали - до 41, але залишається на 22 бали нижчим, ніж у довоєнний 2021 рік, свідчать дані щорічного (з 2018 року) дослідження USAID і DiXi Group у Києві в четвер.

"Цікаво, що на відміну від 2022 року, коли за всіма категоріями відбулося зниження прозорості, у 2023 році ми побачили, що за двома категоріями - поставки, які відображають прозорість енергетичних ринків, та органи влади - відбулося досить помітне зростання прозорості", - зазначив старший аналітик DiXi Group Богдан Серебренніков під час презентації.

Він наголосив, що це підтвердило принципову можливість навіть в умовах війни забезпечувати певне, можливо, точкове і вибіркове, але покращення прозорості.

Утім, експерт звернув увагу, що всі вісім досліджуваних категорій все одно поки що залишаються у двох нижніх зонах шкалового індексу - неприйнятної або недостатньої прозорості.

Згідно зі звітом, у категорії постачання додалося шість балів, а органи влади - 18 балів. Решта чотири категорії відповідно втратили: баланси (статистика) - шість балів, природні монополії - п'ять, звітність - три бали, політика - один. Ще дві категорії залишилися без змін: споживання; надійність і безпека.

У формуванні індексу брали участь шість органів влади. Згідно з його результатами, найбільший приріст прозорості в АМКУ - плюс 15 балів. Також позитив у НКРЕКП - плюс шість балів. Негативний результат у Міністерства енергетики - мінус шість балів, Мінприроди - мінус чотири бали, Держстату - мінус два бали, Держенергоефективності - мінус один (у 2022 році всі продемонстрували падіння - ЕР).

"Закликаю не сприймати ці оцінки як форму критики. Навпаки, цим ми хочемо показати наявні резерви та можливості для покращення прозорості навіть під час воєнного стану. І тут ми дуже розраховуємо, що саме НКРЕКП і Міненерго, на яких припадає більшість індикаторів, будуть такими локомотивами реформ і відновлення розкриття даних", - зауважив старший аналітик DiXi.

Серебренніков також звернув увагу на те, що, незважаючи на незначний загальний прогрес у прозорості, кількість "чорних скриньок" (індикатори індексу, щодо яких узагалі немає жодних даних) у секторі продовжила зростати - з 34% у 2022 році до 36% у 2023 році.

Як прокоментував експерт, ключових чинників, що спричиняють падіння прозорості, три: директивна заборона оприлюднити ті чи інші дані; ініціативне рішення розпорядників даних; а також так званий "туман війни" - низка спричинених війною дестабілізаційних подій, які призвели до втрати здатності розпорядниками даних збирати, систематизувати й оприлюднювати їх.

"Наше дослідження також виявило, що для більш ніж третини індикаторів індексу, це 79 із 229 оцінюваних, зберігаються законодавчі обмеження публічності. А для решти двох третин це було просто ініціативне рішення тих чи інших органів влади обмежити публічний доступ до даних", - пояснив Серебренніков.

За його словами, з огляду на це ключовим фактором і драйвером відновлення інформаційної відкритості сектору по завершенню війни та навіть під час дії воєнного стану буде саме законодавчий і регуляторний фактор.

Щодо індексу ринків, який визначається для п'яти з них, то за ринком електроенергії, енергетичного вугілля та теплової енергії відбулося подальше погіршення прозорості: мінус 4 та по мінус 1 балу відповідно. Як зазначив експерт, ринок нафти та рідкого палива традиційно залишається найбільш інформаційно закритим - індекс без змін. І лише по ринку газу відбулося невелике зростання прозорості - плюс один бал.

Серед факторів, що позитивно вплинули на рівень прозорості, під час презентації називали синхронізацію енергосистем України та Європи, торгівлю НАК "Нафтогаз" на прозорій біржі, публікацію низки звітів. Негативними факторами вказувалися, наприклад, непідготовлене передання "Нафтогазу" операторів ГРМ, закриття розділів веб-сайтів компаній із фінансовою звітністю, неоприлюднення Національної енергетичної стратегії до 2050 року.

"Для нас як для представників громадського сектору очевидним є той факт, що відновлення прозорості ринків буде критично важливою умовою для їхнього післявоєнного перезавантаження, для розвитку конкуренції, для повноцінної інтеграції з ринками ЄС. А також це надзвичайно важливо для періоду післявоєнного відновлення і залучення інвестицій у сектор, особливо зовнішніх", - переконаний Серебренніков.

За його словами, вже зараз необхідно думати про відновлення прозорості та шукати способи поліпшення інформаційної відкритості ринків, способи мінімізації чутливості інформації, форми її подачі, а також розробити чіткі критерії оцінки рівня впливу інформації на безпеку країни.