Напруга на світових газових ринках, викликана вторгненням Росії в Україну, значно зменшилася, з початку 2023 року ринки рухалися до поступового відновлення балансу, але холодна зима може повернути напруженість.

Про це йдеться в новому звіті Міжнародного енергетичного агентства про безпеку глобального ринку газу.

Огляд значною мірою присвячений глобальній енергетичній кризі, спричиненій вторгненням Росії в Україну. Зазначається, що це кардинально змінило структуру ринків природного газу.

"Вторгнення Росії в Україну у 2022 році спричинило першу по-справжньому глобальну газову кризу, коли ринки природного газу та СПГ зіткнулися з перебоями у постачанні та безпрецедентною волатильністю цін", - йдеться в огляді.

Зазначається, що хоча безпосередні наслідки минулорічного шоку з постачанням зменшилися останнім часом, ринки природного газу та СПГ все ще стикаються з перебоями у постачанні та безпрецедентною волатильністю цін. Ці тенденції зберігатимуться як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективах.

"Попри те, що безпосередні наслідки минулорічного шоку з постачанням зменшилися за останні місяці, структурні зміни, що виникли у 2022 році, зберігатимуться протягом років - і їх слід брати до уваги як політикам, так і гравцям ринку", - йдеться в огляді.

Безпека глобальних поставок газу все ще залишається основним акцентом формування енергетичної політики.

Основна невизначеність залишається перед майбутнім опалювальним сезоном. Холодна зима разом з повним припиненням постачання російського газу до Європи на початку опалювального сезону може відновити напруженість на ринку.

Також може виникнути жорстка конкуренція за постачання газу, якщо в Північно-Східній Азії погода буде холоднішою, ніж зазвичай, і економічне зростання в Китаї буде сильнішим, ніж очікувалося.

Водночас наголошується, що високий рівень запасів у сховищах на ключових азійських та європейських ринках дає підстави для обережного оптимізму напередодні зимового опалювального сезону 2023-2024 років у Північній півкулі.

Якщо наповнення європейських сховищ триватиме зі швидкістю, яка спостерігалась із середини квітня, до початку серпня сховища ЄС досягнуть заповнення 90% своєї робочої ємності. Вже до середини вересня європейські сховища можуть бути заповнені майже на 100%. Хоча цільовий показник - 95% до 1 листопада.

При цьому, експорт російського трубопровідного газу до Європи впав приблизно на 65% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року (або на 38 млрд кубометрів) у першому півріччі 2023 року.

"Поставок російського трубопровідного газу залишається основним фактором невизначеності у прогнозованому періоді", - йдеться в огляді.

Натомість поставки з Азербайджану до Європи трансадріатичним трубопроводом зросли на 4% (або на 0,2 млрд куб. м) у першому півріччі 2023 року.

СПГ став основним джерелом постачання газу для Європи, його частка в загальному попиті в ЄС зросла у середньому з 12% у 2010-х роках до майже 35% у 2022 році - приблизно компенсувавши частку російського трубопровідного газу до вторгнення в Україну.

"У першому півріччі 2023 року СПГ продовжував заміщати російський трубопровідний газ у структурі поставок до Європи. У першому півріччі 2023 року на СПГ припадало майже 40% споживання газу в Європі", - йдеться в огляді.

Зокрема, потоки СПГ зі США збільшилися на 7% порівняно з аналогічним періодом минулого року (або майже на 3 млрд кубометрів) і склали понад 40% в структурі додаткових поставок СПГ до Європи.

"Це ще більше зміцнило позиції США як провідного постачальника СПГ в Європі, забезпечуючи 47% від загального обсягу імпорту ЗПГ в регіоні, і задовольняючи понад 15% попиту на газ у регіоні", - зазначається в огляді.

Водночас експорт російського СПГ до Європи також зріс на 5% порівняно з аналогічним періодом минулого року (або на 0,5 млрд куб. м).

При цьому, на Бельгію, Францію та Іспанію припадає майже 80% всього європейського імпорту СПГ з Росії в першому півріччі 2023 року.