Українська енергетична інфраструктура зазнає регулярних обстрілів з боку армії РФ. Наскільки вразливими є енергетичні об'єкти та які заходи вживаються, аби запобігти "блекауту"?.

Після успіхів Збройних сил України (ЗСУ) у Харківській області Росія завдала масованого удару по українській енергетичній інфраструктурі. У неділю, 11 вересня, армія РФ обстріляла Зміївську ТЕС, що у Харківській області, Харківську ТЕЦ-5, яка є однією з найпотужніших в Україні, низку підстанцій високої напруги. Мільйони домогосподарств залишились без світла і не лише на Харківщині, а також у Полтавській, Дніпропетровській, Сумській та Донецькій областях.

"Опалювальний сезон ще не розпочався, а ворог вже пішов у масову атаку на енергетичні об'єкти", - прокоментував міністр енергетики України Герман Галущенко. За його словами, українським енергетикам знадобилося 4,5 години, аби відновити електропостачання. Але вже наступного дня обстріли Росією енергетичних об'єктів у Харківській області повторилися. "Ми маємо бути свідомі того, що підлість російських терористів не має меж - вони будуть намагатися зробити системною і таку форму терору", - прокоментував президент України Володимир Зеленський.

Близько половини енергетичних об'єктів в Україні пошкоджено

Враховуючи таку перспективу, нагально постало питання, як захистити українську енергетичну інфраструктуру. Виробництво електроенергії в Україні забезпечує Об'єднана енергетична система (ОЕС). Вона об'єднує чотири атомні електростанції (АЕС), кілька десятків теплових електростанцій (ТЕС) та теплоелектроцентралей (ТЕЦ), більше десятка гідроелектростанції (ГЕС), а також багато невеликих електростанції, які працюють на відновлювальних джерелах електроенергії (ВДЕ), таких як сонце, вітер, біомаса тощо.

Однак повномасштабне вторгнення РФ в Україну та регулярний обстріл критичної інфраструктури з боку Росії внесли свої корективи. "Зараз Україна не має, на жаль, таких потужностей, які вона мала торік, оскільки близько половини всієї генерації пошкоджено, зруйновано чи знаходиться в зоні окупації чи в зоні бойових дій", - каже директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

Катастрофічна ситуація склалася у вітроенергетиці. У нещодавньому дослідженні, яке підготували аналітичний центр з відновлюваних джерел енергії REN21 і Європейська економічна комісія ООН звертається увага на те, що в Україні в червні не працювало 90 відсотків потужностей вітроенергетики та 30 відсотків сонячної генерації.

Захист енергетичної інфраструктури координується з військовими

З огляду на все це особливі сподівання цієї зими в Україні покладають на атомні електростанції. Очікується, що на АЕС припаде 60-65 відсотків енергогенерації. Але враховуючи окупацію Запорізької АЕС, атомна енергетика також працюватиме на межі своїх можливостей, прогнозує старший аналітик Dragon Capital Денис Саква. "Українська енергосистема має запас міцності, але він не безмежний. Взимку у нас не виключені перебої з поставками електроенергії через втрату потужностей та обстріли інфраструктури. А враховуючи те, що зникає світло, то відразу зникає вода та тепло, то зимовий сценарій може бути несприятливий", - каже Саква. Він вважає, що цього можна уникнути, розвиваючи систему протиповітряної оборони (ППО) поблизу об'єктів критичної інфраструктури.

У національній енергетичній компанії "Укренерго" зазначають, що робота енергетичних об'єктів та їхній захист координується з військовим керівництвом країни. Окрім цього, Україна розробила кілька сценаріїв проходження опалювального сезону, зокрема й песимістичні з огляду на ризики обстрілів енергетичної інфраструктури. "Українські енергетики завжди мають план Б і не тільки, адже не дарма ми в березні екстрено синхронізувалися з Європою", - прокоментувала на прохання DW Марія Цатурян, очільниця департаменту комунікацій і міжнародного співробітництва "Укренерго".

Небезпечна спадщина радянської "дружби"

Ще 24 лютого цього року Україна від'єднала свою енергосистему від Росії та Білорусі. Цей тест було заплановано задовго до початку війни. Він полягав у кількох днях роботи в режимі, ізольованому від Росії та Білорусі, з якими енергосистема України була об'єднана ще з радянських часів. З початком війни уряду у Києві вирішив не підключатися знову до мереж РФ і Білорусі, що було заплановано на 27 лютого. Натомість Україна повністю синхронізувала свою енергосистему з енергомережею континентальної Європи ENTSO-E.

За словами Цатурян, за час, коли українська Об'єднана енергетична система була синхронізована з російською, російські енергетики досконало вивчили всю енергосистему Україну, тому зараз б'ють ракетами та артилерією саме в ті об'єкти енергетичної інфраструктури, які забезпечують електроенергією велику кількість споживачів. Через цю довготривалу "дружню" синхронізацію українська енергосистема нині є такою вразливою. "Наша система була одним організмом з російською і білоруською починаючи з радянських часів. Там інженери та диспетчери прекрасно знають, де яка наша підстанція знаходиться", - каже Цатурян.

Резервні системи живлення й інженерна креативність

Хоча є й дещо, до чого росіяни зараз не мають доступу, зазначає представниця "Укренерго". "Чого вони зараз не знають, так це те, які у нас можуть бути резервні системи живлення й нашу інженерну креативність", - констатує Цатурян. Саме цю креативність та маневреність застосовують українські енергетики під час перепідключення зруйнованих об'єктів на резервні потужності, запевняють в "Укренерго".

Але цього замало, каже директор енергетичних програм Центру Разумкова. "Енергетикам потрібен стратегічний запас трансформаторів для підстанцій, деталей для ремонту, а найголовніше посилення ремонтних бригад, аби вони могли швидко пересуватися та відновлювати зруйновне", - наголошує Омельченко.

В "Укренерго" зазначають, що вже сформовано та повністю забезпечено 40 оперативних ремонтних бригад. Всі вони мають обладнання для швидкого ремонту високовольтної енергомережі, окрім цього обласні енергокомпанії, які постачають електроенергію безпосередньо споживачам, також готуються до непередбачуваних аварій на своїх підстанціях. "З обленерго у нас є тісна співпраця. Ми готувалися до вторгнення і запасли достатньо матеріально-технічних ресурсів. У цьому нам допомагали наші колеги з Європи - системні оператори Німеччини, Бельгії, Польщі, Словаччини. Все, що нам бракувало, особливо в перші дні війни, вони надавали. Зараз у нас накопичено достатньо ремонтної бази", - каже Марія Цатурян.

Готуючись до ймовірних обстрілів росіянами критично важливих об'єктів, Володимир Зеленський доручив уряду створити координаційний штаб із реагування на пошкодження енергетичної інфраструктури. Туди увійдуть представники профільних міністерств та енергокомпаній. Завдання координаційного штабу полягатиме в швидкому реагуванні на ймовірні пошкодження енергетичної інфраструктури та мінімізації часу аварійних відключень електроенергії, котрі виникатимуть в результаті таких пошкоджень.