Державний реєстр пошкодженого і знищеного майна, куди щомісячно вносять щонайменше 10 тис. обʼєктів, стане основою функціонування міжнародного реєстру збитків. До останнього вноситимуть не лише збитки за знищене житло, а й 44 інші категорії збитків.

Про це під час секції з розвитку деокупованих та тимчасово окупованих громад, організованої Асоціацією міст України, повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк, передає Укрінформ.

Зокрема, за даними Шуляк, очікується запуск категорії збитків немайнового характеру, першими у якій стануть моральні збитки від загибелі близької людини.

Вона зазначила, що у Державний реєстр пошкодженого і знищеного майна (РПЗМ), подаватися до якого українці отримали можливість у травні 2023 року, щомісячно вносять близько 11 тис. обʼєктів. Наразі це виключно житло, але потрібно додати можливість вносити туди і збитки, які отримав бізнес, вважає Шуляк. «Мені дуже хочеться, щоб бізнес мав можливість робити це - це питання справедливості. Більше того, завдяки відпрацьованому алгоритму по житлу у нас є можливість фіксувати збитки бізнесу - ми можемо нанизувати на нього різні категорії, оскільки він показав свою ефективність у фіксації і верифікації пошкоджень. Але головне те, що РПЗМ як технічне рішення можна розглядати як підґрунтя для функціонування Міжнародного реєстру збитків», - наголосила депутатка ВР.

Вона додала, що від бізнесу прохання розблокувати таку можливість надходять ледь не щодня. Підприємці, зауважила Шуляк, розуміють, що враховуючи поки що обмеженість держави у виплатах і її зосередженість на відшкодуванні за знищене житло, швидких виплат бізнесу чекати не варто. До того ж, за словами Шуляк, потрібно враховувати, що норми міжнародного права, яких у ЄС суворо дотримуються, реалізуються не так швидко, як би хотілося.

«Поки що Міжнародний реєстр збитків виконує функцію фіксації збитків, завданих Україні з боку країни-агресора. Єдина категорія, до якої українці можуть вносити збитки, - житло. Втім передбачено, що у Реєстрі буде не одна, а 45 різноманітних категорій. Одна з них - смерть близької людини. Ця категорія вже готується до запуску - вона буде наступною після житла. Більше того, заявниками зможуть бути не лише фізичні, а і юридичні особи. Ця категорія також на етапі технічного впровадження», - розповіла Шуляк

Вона уточнила, що за кожною із 45 категорій будуть різні правила верифікації і вимоги до документів - відповідні форми. Вже готові 13 із них, і очікується, що до кінця року їх розроблять за всіма 45 категоріями.

«Однією з надважливих для запуску категорій будуть збитки за пошкоджене і знищене житло, яке розташоване не лише на підконтрольній Україні території, але і на тимчасово окупованих. Тобто туди зможуть подаватися громадяни, які поки що не можуть внести своє житло в РПЗМ, - для верифікації таких пошкоджень в ЄС вже є потрібні алгоритми і, відповідно, технічна можливість для цього», - нагадала Шуляк.

Як повідомляв Укрінформ, у липні Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, повідомив про ухвалення правил та форм заяв, що стосуються нових категорій заяв. Зокрема, ці форми та правила подання заяв застосовуватимуться до заяв, пов'язаних зі смертю та зникненням безвісти близьких членів сім'ї, вимушеним внутрішнім переміщенням, знищенням інфраструктури України, а також низки додаткових категорій, пов'язаних із пошкодженням та знищенням майна.

У Гаазі на міжнародній конференції «Відновлення справедливості для України» 2 квітня було оголошено про запуск подання заяв до Реєстру збитків, завданих агресією РФ проти України.

Тоді йшлося про одну категорію заявників, а саме пошкодження або знищення житлового майна. Загалом Реєстр налічуватиме понад 40 категорій.

Реєстр збитків, завданих агресією РФ проти України, - це перша складова глобального компенсаційного механізму, розробку якого ініціювало Міністерство юстиції України ще у травні 2022 року разом із міжнародними партнерами.