Важкі перемовини міністерства фінансів України з власниками українських євробондів тривали близько п'яти місяців. Формально вони завершилися 28 серпня, коли на сайті Лондонської фондової біржі було оприлюднене повідомлення, що понад 97 відсотків власників українських євробондів проголосували за угоду з урядом України про реструктуризацію боргів. Домовленість була досягнута в останній момент, оскільки у серпні сплив дворічний мораторій на виплати за державними облігаціями в іноземній валюті, а також гарантованими державою облігаціями "Укравтодору" на загальну суму у близько 20,5 мільярда доларів. Тепер всі сторони зітхають з полегшенням: дефолту не буде.

Компроміс, який влаштовує всіх

Приватні кредитори після двох років на "сухому пайку", коли вони не отримували за своїми цінними паперами ані відсотків, ані повернення тіла боргу, хотіли побачити нарешті якісь кошти. Але український уряд, посилаючись на війну, хотів списання левової частки боргу і подальшого відтермінування виплат. Зрештою, Київ домігся списання 37 відсотків боргу. Це значно менше, ніж 60 відсотків, як того спершу прагнув український уряд, але й суттєво більше, ніж 20 відсотків, на які, за повідомленнями ЗМІ, ще кілька місяців тому погоджувався комітет кредиторів.

Відповідно до досягнутих домовленостей, Україна почне поступово погашати борги за євробондами. "Очікується, що проведення розрахунків за угодою відбудеться 30 серпня", - зазначено у пресрелізі мінфіну, де, втім, не уточнюється, в якому обсязі здійснюватимуться поточні виплати.

"Україні це допоможе"

"Це прийнятний для обох сторін компроміс. Україні це допоможе", - констатував у розмові з DW радник українського уряду, експерт німецької консалтингової групи Berlin Economics Роберт Кірхнер (Robert Kirchner). "Приватні інвестори зробили свій внесок у збереження фінансової стабільності України, він становить понад 11 мільярдів доларів. Ця сума - це комбінація різних чинників: списання частини суми боргу (8,5 мільярда доларів, за даними мінфіну України. - Ред.), подовження термінів виплат за борговими зобов'язаннями і скорочення суми отриманих відсотків за боргами", - пояснює німецький експерт.

Таким чином, кредитори відмовилися від частини коштів, аби не втратити все у разі дефолту, який загрожував Україні за відсутності компромісу. Український уряд, як випливає з пресрелізу міністерства фінансів, зміг ще на майже чотири роки відтермінувати повне погашення євробондів, яке тепер, як очікується, завершиться лише 2033 року.

Сума списання боргу може змінитися

Результат перемовин з кредиторами у розмові з DW позитивно оцінив і фінансовий аналітик Сергій Фурса. "Україна не мала на меті у перемовинах ламати кредиторів через коліно, адже уряд хоче невдовзі, щойно завершиться війна, повернутися на ринок міжнародних запозичень", - зазначив оглядач. Він також говорить про вдалий компроміс. "Курс українських паперів на біржі після оголошення результатів угоди зріс лише мінімально. Це свідчить про збалансовану домовленість, в якій ніхто не виграв і не програв", - пояснює експерт.

Частиною складного компромісу з інвесторами є й те, що у пресрелізі українського мінфіну фаховою мовою названо "випуском боргового інструменту з умовним компонентом". За цим формулюванням криється складний механізм, за яким сума списання боргів української держави перед власниками облігацій може бути скорочена у разі, якщо після війни українська економіка зростатиме за позитивним сценарієм. Деталі цього механізму поки не оприлюднені.

Дірка у бюджеті нікуди не ділася

Дефолт за зовнішніми зобов'язаннями хоч і вдалося відвернути, однак головна проблема нікуди не зникла - бюджетний дефіцит, який на 2025 рік прем'єр-міністр Денис Шмигаль оцінив у 15 мільярдів доларів. Тому головне завдання уряду після уникнення дефолту на даний момент - закрити дірки у бюджеті на наступні роки, каже Роберт Кірхнер. "На розгляді парламенту вже перебувають пропозиції з підняття податків. Важливо, аби Україна більшою мірою самотужки покривала власні фінансові потреби. Без цього не обійтися. Треба закрити всі дірки", - констатує німецький експерт. Він нагадує, що протягом наступних тижнів мають бути завершені і перемовини щодо конкретних умов надання кредиту від країн Великої сімки на суму 50 мільярдів доларів, гарантією за якими виступатимуть відсотки від заморожених у країнах ЄС коштів російського центробанку.

Тим часом про неминучість підвищення податків на тлі перемовин з кредиторами говорить і Сергій Фурса. "Уряд здійснює з цього приводу дуже суперечливу комунікацію. Поки залишається незрозумілим, звідки братимуться гроші. Це запитання ставитимуть і представники МВФ, для них воно ключове", - наголошує експерт.

"Гроші на армію нам ніхто не дасть"

Наступного тижня у Києві працюватиме чергова місія Міжнародного валютного фонду. Роберт Кірхнер прогнозує, що МВФ погодиться збільшити кредитування України на наступний рік до 35-38 мільярдів доларів, якщо будуть виконані всі умови. Однак Сергій Фурса нагадує, що кошти МВФ не стануть панацеєю. Адже крім латання дірок на фінансування соціальної сфери, у чому допомагають міжнародні партнери, головний виклик - покрити потреби на фінансування Збройних сил України в умовах війни. "Нам це ніхто не профінансує. Тому доведеться або піднімати податки, або змушувати державні банки викуповувати більше облігацій внутрішньої позики, або вмикати друкарський верстат. Уряд вперто відмовляється робити конкретний вибір, і це може погано скінчитися", - застерігає Фурса. Найбільш імовірним сценарієм експерт вважає підняття податку на додану вартість, а також збільшення оподаткування прибутків банків. "Якщо якийсь сегмент під час війни отримує надприбутки, з цього мають платитися податки", - наголошує фінансовий аналітик.

Вагання уряду з підвищенням ПДВ зрозуміле, каже Сергій Фурса. Такий крок може посилити інфляцію і слугувати стимулом до переходу частини бізнесу у тінь. "Однак альтернативи непопулярним крокам в уряду немає", - констатує експерт.