Національний банк України (НБУ) погіршив свої прогнози щодо міграції українців: якщо у квітні 2024 він очікував відтоку в цьому році 200 тис. і припливу наступного року 0,4 млн, то тепер оцінює відтік цьогоріч у 400 тис., а наступного року - у 300 тис.

"Це припущення погіршено порівняно з квітневим Інфляційним звітом у зв'язку зі значною руйнацією української енергетичної системи, що супроводжується тривалими вимкненнями е/е та посилює ризики для опалювального сезону", - наголошується у липневому інфляційному звіті регулятора, опублікованому в п'ятницю.

Нацбанк додає, що окрім побутових складнощів, часті відключення негативно впливають на виробничі процеси, що зменшує економічну активність і попит на робочу силу, додатково стимулюючи міграцію.

В абсолютних цифрах ідеться про зростання кількості мігрантів, які залишаються за кордоном, цього року до 6,7 млн, а наступного - до 7 млн.

НБУ посилається на дані ООН, згідно з якими за перше півріччя цього року кількість мігрантів за кордоном зросла на 240 тис. - до 6,6 млн осіб.

У новому звіті Нацбанк переніс очікуваний термін початку повернення українців додому з 2025 року на 2026 рік. За його прогнозами, уже в першому кварталі 2026 року додому можуть повернутися 200 тис. українців і ще стільки ж - до кінця року, хоча у квітневому інфляційному звіті чистий приплив 2026 року оцінювали у 800 тис. осіб.

Центробанк пояснює зміну своїх прогнозів як погіршенням умов життя в Україні, зокрема через перебої з енергопостачанням, так і фактором більшої адаптації українців за кордоном через довгу тривалість перебування.

Таким чином, чисельність співвітчизників-мігрантів за кордоном на кінець 2026 року НБУ нині припускає на рівні 6,6 млн проти 5,3 млн у квітневому інфляційному звіті.

Зазначається, що кількість внутрішньо переміщених осіб також залишатиметься великою, оскільки, згідно з опитуваннями, значній їхній частині нікуди повертатися через значні руйнування житлової інфраструктури.

"Наразі переважають негативні ризики ще більшого відтоку мігрантів за кордон, меншого та більш пізнього їхнього повернення. Вагомими чинниками цього можуть стати законодавчі рішення урядів країн-реципієнтів щодо поглиблення інтеграції українських мігрантів у країнах перебування, а їхніх дітей - в освітніх системах країн перебування, та, відповідно, збільшення схильності до об'єднання родин за кордоном", - зазначає регулятор.

Нацбанк вважає, що це негативно впливатиме на пропозицію робочої сили, споживчий попит і стримуватиме зростання економіки.

"Значні зміни в структурі економіки та збільшення потреб у кваліфікованій робочій силі призводитимуть до подальшого посилення диспропорцій на ринку праці, що стимулюватиме зростання зарплат, яке буде вищим за зростання продуктивності в окремих секторах", - прогнозує регулятор.

З іншого боку, швидке відновлення житла, інфраструктури та збільшення кількості робочих місць завдяки пожвавленню економіки можуть зумовити більш активне повернення мігрантів, зазначає центробанк.