Міністерство фінансів спільно з Державною митною службою розпочали розробку проєкту нового Митного кодексу України, презентацію драфту заплановано на грудень 2024 року з подальшим його обговоренням із бізнесом та іншими зацікавленими сторонами.

"Водночас із роботою над новим Митним кодексом для подальшої гармонізації національного митного законодавства із законодавством ЄС уряд України надав на розгляд Верховної Ради законопроєкт про внесення змін до діючого Митного кодексу України щодо імплементації деяких положень Митного кодексу ЄС", - повідомив заступник міністра фінансів з питань європейської інтеграції Юрій Драганчук у колонці виданню NV, опублікованій на сайті Мінфіну в середу.

За словами Драганчука, ключовим завданням є приведення національного митного законодавства у відповідність до законодавства ЄС (для стратегічної перспективи - це ухвалення нового Митного кодексу України на основі Митного кодексу ЄС та інших пов'язаних законодавчих актів), а також розробка, запуск, тестування визначених митних ІТ-систем, від яких залежить реалізація / робота митних процедур, передбачених законодавством.

У контексті безпеки товарів, що потрапляють на територію ЄС, та боротьби з контрабандою пріоритетними напрямами, зокрема, є захист прав інтелектуальної власності (IPR) і криміналізація контрабанди.

Зазначається, що новий Митний кодекс України діятиме в пакеті з імплементаційними підзаконними актами, так само як і в Євросоюзі, де чинний Митний кодекс "добудовує" близько 60 імплементаційних актів. Україні важливо обрати оптимальний розподіл норм між більш консервативним, складним для внесення змін кодексом, та більш "мобільними" імплементаційними актами.

"У сфері розробки та запровадження митних ІТ-систем на сьогодні із необхідних 17 ІТ-систем запроваджено поки що лише одну - NCTS. Решта 16 - це те, що ми маємо зробити у найближчому майбутньому. Запровадження NCTS - це успішний досвід України, якого ми досягли завдяки консолідації всіх гілок влади за підтримки міжнародних партнерів, і за зразком якого можуть бути імплементовані інші системи", - наголосило відомство.

У Мінфіні додали, що кілька ІТ-систем, сумісних із системами ЄС, уже перебувають на стадії розроблення, як це передбачає план цифрового розвитку Держмитслужби, який, своєю чергою, ґрунтується на плані розвитку електронної митниці MASP-C.

Як пояснили в Мінфіні, Україна вже стала повноправним членом Конвенції про процедуру спільного транзиту та Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами й розпочала міжнародне застосування NCTS (так званий митний безвіз), а також перейшла до Фази 5 NCTS серед перших 20 країн-учасниць конвенцій.

Крім того, Україна перейшла від національних спрощень до європейських форматів, почавши застосовувати систему Авторизованого економічного оператора (АЕО) і NCTS. Вона зробила низку кроків з уніфікації процедури декларування військової техніки та інших товарів зі стандартами ЄС і НАТО, здійснила скринінг законодавства, розробила й ухвалила закони про криміналізацію контрабанди.

Крім того ухвалено довгостроковий національний стратегічний план цифрового розвитку, цифрової трансформації та цифровізації Держмитслужби на основі багаторічного стратегічного плану розвитку електронної митниці MASP-C.

"Євроінтеграційні зміни, запроваджені Україною у митній сфері, зокрема, за останні майже 2,5 року повномасштабної війни, дали змогу перейти до офіційних переговорів щодо Глави 29: Митний союз. У квітні 2024 року Європейська Комісія представила Раді ЄС проєкт переговорної рамки для України - це п'ятий крок із дев'яти. Наступний етап - затвердження її Радою ЄС і двосторонні переговори з кожною країною-членом ЄС", - підсумували в Мінфіні.