Український бізнес довіряє регіональним податковим органам на 13,3%, центральному апарату Державної податкової служби (ДПС) - на 18,9%, такі результати квітневого опитування підприємців Радою бізнес-омбудсмена (РБО) щодо податкових перевірок.

"Ми бачимо певну презумпцію злої волі з боку податкової та держорганів. Тобто платник - це більше потенційний порушник податкового законодавства, ніж законослухняний платник, який може припуститися якихось помилок і якому потрібно допомогти", - констатував бізнес-омбудсмен Роман Ващук на презентації дослідження.

Він зазначив, що за наявності великої системи перевірок і десятків тисяч судових справ на рік щодо них, вони забезпечують менше ніж 1% надходжень, тоді як понад 99% податків український бізнес платить добровільно.

"За останні сім років загальна тенденція результатів фактичних і планових перевірок є сталою: понад 90% цих перевірок завершуються складанням акта. Для позапланових перевірок тенденція суттєво інша: якщо 2017 року більше половини позапланових перевірок завершувалися складанням довідок, то з 2018 року пропорція почала змінюватись у бік поступового збільшення актів, сягнувши 2023 року максимальної позначки - 75%", - констатується у звіті.

Ващук наголосив, що має бути презумпція доброї волі, сервісність податкових органів, спрямована на зростання добровільних надходжень і можливостей для сумлінних платників.

Бізнес-омбудсмен уточнив, що в період із 2020-го до 2021 року донарахування за підсумками перевірок зросли вчетверо - майже з 21 млрд грн до 90,1 млрд грн, із яких до бюджету надійшло 2,3 млрд грн і 5 млрд грн відповідно. За його словами, після цього 2022 року стався спад до 29 млрд грн, проте 2023 року відбувся черговий стрибок до 75 млрд грн, тоді як до бюджету надійшло відповідно 1,8 млрд грн і 3 млрд грн.

Він додав, що це не лише проблема ДПС, а й проблема судів, оскільки вони перевантажені.

Згідно з дослідженням, із 1152 скарг на результати податкових перевірок, прийнятих до роботи РБО, 35% (408 скарг) погодилася закрити сама ДПС, більше половини справ (644) скеровано до суду, і в результаті тільки 15% було вирішено на користь держави.

На думку Ващука, Держподатслужбі необхідно впровадити альтернативні методи вирішення спорів (податкову медіацію), збільшити прозорість інформації для платників, а також запровадити принцип "спочатку консультування" (превентивна комунікація з платниками).

Крім того, РБО пропонує розробити цільові та амбітні КРІ (зокрема, для оцінки наслідків судового розгляду), підтримувати зворотний зв'язок із підприємцями та посилити роль юридичних департаментів на етапі проведення податкової перевірки.

В опитуванні Ради бізнес-омбудсмена взяли участь 90 респондентів.