Державний оператор тилу (ДОТ) Міністерства оборони України наступного тижня проведе перших 11 аукціонів на купівлю продуктів харчування для Збройних сил України за новою вдосконаленою моделлю, у судах уже є шість позовів від незгодних з умовами тендерів учасників торгів, повідомила радник зі стратегічних комунікацій ДОТ Тетяна Харченко на пресконференції в Києві у вівторок.

"Основна функція Державного оператора тилу Міноборони - формування політики в сфері публічних закупівель, визначення характеристик того, що ми купуємо для армії. (...) Функції контролю (за проведеними закупівлями - ІФ-У) покладаються на Міноборони", - розповіла вона.

За інформацією Харченко, у 2024 році ДОТ закуповуватиме через систему Prozorro одяг, паливно-мастильні матеріали, а також продукти харчування. Перші дві категорії закупівель уже проводять, продукти харчування постачатимуть для ЗСУ за новою моделлю з 1 квітня.

Директор із закупівель ДОТ Вікторія Виноградова повідомила, що 2024 року на закупівлю продуктів харчування для потреб ЗСУ передбачено 40 млрд грн. ДОТ уже отримав із цієї суми 12,7 млрд грн, які буде витрачено на купівлю продуктів у квітні-липні поточного року.

"Наша основна мета - демонополізувати ринок, щоб не складалося враження, що є один постачальник і все. Він не зможе забезпечувати своєчасність і безперервність поставок для ЗСУ. У всіх на слуху корупційні ризики. Одна з головних наших цілей - запобігти їм. Також ми приділяємо увагу належній якості продуктів харчування і цінам, які мають бути не вищими, ніж середні ціни у ритейлу для середньостатистичного споживача", - пояснила вона.

Крім того, ДОТ розробив кілька моделей закупівель продуктів у потенційних постачальників. Згідно з першою, ритейлери доставлятимуть товар безпосередньо до військових частин. У другій моделі передбачено закупівлю продуктів харчування безпосередньо у виробника з подальшою доставкою логістичному партнеру ДОТ, який розподіляє товар і доставляє його до військових частин. За третьої моделі закупівель безпосередньо виробники доставлятимуть товар у військову частину.

Відмінність нової моделі держзакупівель від старої, за словами Виноградової, - акумуляція ДОТ запитів від військових частин, проведення тендерів і доставка продукції до військових частин. Також ДОТ аналізуватиме запити ЗСУ і згодом прогнозуватиме їхні потреби.

Особливу увагу ДОТ приділятиме контролю якості продуктів харчування, який складатиметься з трьох етапів: перевірка відповідності якості за сертифікатами, виїзд інспекторів ДОТ для ознайомлення з виробництвом і перевіркою якості безпосередньо в постачальника та лабораторний контроль, який виконуватиме Центральне управління контролю якості при Міноборони, зазначила Виноградова.

Розповідаючи про принципи формування цін на продукти, директорка із закупівель пояснила, що ДОТ орієнтується на дані Державного комітету статистики і співвідносить кожну товарну номенклатуру з чинного в Міноборони каталогу, який містить 409 товарних позицій. "З урахуванням індексу Держкомстату ми робитимемо обов'язкову щомісячну переоцінку", - додала вона.

Директор управління ризиками та комплаєнс Дмитро Бігунець, зі свого боку, повідомив, що в ДОТ розроблено та впроваджено систему перевірки постачальників, яка передбачає перевірку доброчесності постачальника та відповідності кваліфікаційним вимогам.

Антикорупційна перевірка, або перевірка на доброчесність, регулюється за ст. 17 закону "Про публічні закупівлі" та визначає базовий набір критеріїв, яким має відповідати постачальник. Однак ДОТ застосовує і додаткові критерії. Йдеться насамперед про те, що ми враховуємо не лише санкції, накладені (на компанії-постачальників - ІФ-У) указами президента України, а й ухвалені Радою національної безпеки і оборони, а також санкції країн-партнерів, наголосив Бігунець.

Він додав, що ДОТ не співпрацюватиме з компаніями, на які накладено санкції США, Канадою, Великою Британією, Північною Ірландією, Радою безпеки ООН і Європейським Союзом. Це положення поширюється як на компанію-постачальника, так і на товар, який він пропонує.

"Абсолютно неприпустимою є участь у торгах постачальників, які в той чи інший спосіб пов'язані з Республікою Білорусь або державою-агресором Російською Федерацією", - наголосив директор із ризиків ДОТ і додав, що до участі в тендерах також не буде допущено постачальників, які мають судимості, борги перед державою, а також таких, щодо яких відкрито ліквідаційну процедуру.

Серед додаткових критеріїв у тендерній документації описано вимоги щодо дискваліфікації та заборони участі в закупівлях для ЗСУ для постачальників, які порушили свої зобов'язання у 2022-2023 роках і несвоєчасно або не в повному обсязі виконали свої зобов'язання перед Міноборони.

Крім того, до аукціонів на постачання продуктів для ЗСУ не допускатимуться компанії, які перебувають у списку міжнародних спонсорів війни. У разі будь-яких порушень під час постачання продукції для ЗСУ постачальника не допускатимуть до участі в тендерах протягом трьох років, попередив Бігунець.

За його словами, ДОТ уже зіткнувся з оскарженням виставлених вимог із боку постійних постачальників продуктів для ЗСУ. Наразі до судів надійшло шість позовів.

"Ми бачимо, що є певний опір. Не всім подобається ця модель. Ми ефективно справляємося з цими шукати. Наша команда юристів активно захищає інтереси держави і ДОТ у судах. Упевнений, що такі прецеденти не будуть успішними", - сказав Бігунець і висловив сподівання, що судова система України дасть належну оцінку тим постачальникам, які намагаються неправомірно вплинути на закупівлі, що проводить ДОТ.